Перші кроки Андрія Пишного на посаді голови НБУ: куди при ньому піде курс

Сьогодні, 20 жовтня, відбудеться перше засідання Правління НБУ з питань монетарної політики під керівництвом нового голови регулятора — Андрія Пишного. Воно покаже, чи справді він готовий слідувати у фарватері свого попередника, як і обіцяв. І дозволить спрогнозувати, як саме голова регулятора вирішуватиме першочергові завдання.

Перші меседжі фінансового ринку новий керівник Нацбанку озвучив уже під час свого вступу на посаду, коли нового керівника було представлено президентом Володимиром Зеленським співробітникам НБУ.

Пишний підтримав збереження облікової ставки на рівні 25% річних, що діють, назвав адекватним поточний офіційний курс долара на рівні 36,57 гривень. А серед пріоритетів назвав стабільність банківської системи, активізацію роботи з МВФ та залучення спільно з Мінфіном у 2023 році до $38 млрд для фінансування бюджетного дефіциту.

Завдання 1: співпраця з МВФ

Надії уряду та Нацбанку запустити розширену програму співпраці з Фондом на суму до $20 млрд уже з листопада озвучував ще Кирило Шевченко. Але МВФ поки що обмежився прискореним виділенням Україні $1,3 млрд, і наразі лише вивчає можливі варіанти нової співпраці з цілою низкою умов, хоча наша країна перебуває у стані повномасштабної війни.

На рішеннях Фонду «зав'язано» багато інших проєктів фінансової допомоги Україні. Тому перед Андрієм Пишним стоїть нелегке завдання виконати чергове «домашнє завдання» МВФ у банківському секторі, яке поки що остаточно не сформульоване. А знайти те, не знаючи що, — завжди дуже складно. Тим паче, в умовах війни та падіння ВВП на 30−35% лише за 9 місяців цього року.

Від того, як «стартане» новий керівник НБУ у цьому напрямі, багато в чому залежить його подальша «вага» в економічному та політичному бомонді України найближчими роками. Поки ж чиновники МВФ підстрахувалися та погодили з іншими українськими міжнародними кредиторами, ЄС та США, що наша країна передусім погашатиме борги перед фондом.

Читайте також: Держборг може досягти 100% ВВП: як Україна розраховуватиметься з кредиторами

Для вирішення поставлених завдань Андрію Пишному знадобиться команда однодумців, яких він приведе до Нацбанку.

Революція у ключових підрозділах НБУ під час зміни голови — одна з «традицій» цієї структури. Тому ключові заступники, які займаються валютним та юридичним блоком (такий улюблений новим головою ще з часів банківської кар'єри в Ощадбанку), монетарною політикою, міжнародними програми співробітництва, координацією Нацбанку з Мінфіном та урядом, а також наглядом, або спрацюються з Андрієм Пишним, або залишать посаду за власним бажанням.

Хоча я не виключаю, що частина кадрових перестановок стане сюрпризом для старої команди Нацбанку.

Адже від того, як швидко всі вертикалі управління в Нацбанку почнуть працювати в унісон із новим головою (у Кирила Шевченка це до кінця так і не вийшло за всі роки своєї каденції), багато в чому залежить подальша кар'єра не тільки Пишного, але й його найближчого оточення як у фінансовому, так і у політичному світі. А програвати Андрій Григорович дуже не любить.

Завдання 2: взаємодія з Мінфіном

Другою серйозною проблемою для нового керівника Нацбанку буде налагодження тіснішої співпраці з Мінфіном для фінансування бюджетного дефіциту. Повного порозуміння у цьому питанні між двома фінансовими відомствами за Кирила Шевченка не було. Нацбанк зі скрипом погоджувався викуповувати низькоприбуткові (порівнюючи з реальним рівнем інфляції) військові папери Мінфіну, тобто намагався мінімізувати свої емісійні вливання.

А Мінфін не поспішав підвищувати дохідність за цими паперами. Результат такої неузгодженості — серія провальних аукціонів щодо розміщення гривневих облігацій на первинному ринку. Лише з часом і ціною неймовірних зусиль НБУ вдалося створити для себе окремі умови оплати паперів зі свого портфеля з дохідністю, що плаває.

Проте, головний конфлікт не зник. Регулятор, як і раніше, намагався мінімізувати емісію. Ще й тому, що всі шишки не лише за девальвацію гривні, а й за інфляцію, що зростає, падають на голову НБУ.

Натомість, чиновники Мінфіну зовсім не проти запуску додаткового друкарського верстата. Оскільки інфляційний податок на першому етапі збільшує ще й податкові надходження. Окрім того, девальвація під час переоцінки ЗВР збільшує формальний прибуток Нацбанку, що збільшує його відрахування до бюджету.

За Шевченка Нацбанк утримував оборону, і в останні місяці обмежувався плановими 30 млрд викупу облігацій щомісяця. Чи вдасться Пишному стримувати такий пресинг — невідомо. Але те, що для цього йому доведеться задіяти всі свої фінансові та політичні зв'язки, — це точно. З іншого боку, взаємодії між Мінфіном та Нацбанком точно не вистачає. А це шкодить українській економіці.

Завдання 3: курсова стабільність

Третя проблема для Андрія Пишного — курс. Курсовий якір у 36,57 гривень за долар — не найгірший варіант в умовах тимчасової окупації значних територій країни, регулярних обстрілів інфраструктури, серйозного падіння експорту та заміни імпортом великої кількості продукції, що раніше вироблялася в країні.

Збільшення емісії для латання дірок бюджету при збільшенні проблемних кредитів у великій кількості банків загрожує новими валютними цунамі та проблемами з капіталізацією у значної кількості фінустанов. Крім того, великі експортери не заводять частину валютної виручки. А в Україні працюють лише на мінімум тих валютних ресурсів, які потрібні їм для фінансування поточних гривневих витрат на госпдіяльність.

Читайте також: Прибуток банківської системи впав у 5 разів. 38% банків в країні збиткові — Опендатабот

Це дуже небезпечна тенденція: зростання обсягу торгових кредитів, наданих резидентами України нерезидентам, за січень-серпень перевищило 9 млрд доларів. Для порівняння: у 2021 році цей показник складав всього близько $1 млрд, що говорить про очевидне притримання повернення валютної виручки до України від зовнішньоторгівельних операцій.

Андрію Пишному доведеться шукати можливості та методи, щоб спонукати експортерів активніше повертати до країни валютний виторг. Один із таких дієвих методів — періодична девальвація гривні. Інакше (з огляду на різні варіанти «карткового туризму» та зростання дохідності відсоткових ставок ФРС США та ЄЦБ), відтік капіталу з України через різні канали знову посилиться. Адже на кожну валютну заборону Нацбанку завжди знайдуться варіанти її обходу. А це загрожує подальшим скороченням ЗВР, які зараз підтримуються лише за рахунок західної фінансової допомоги.

Хоча, якісне маневрування між стимулюванням експортерів до повернення валютної виручки (зокрема, і через девальвацію гривні) та інфляційними наслідками емісії — небезпечна розтяжка та виклик для регулятора та його голови.

Впоратися з ним неможливо без постійного контакту з основними гравцями фінансового ринку, узгодженою політикою не лише з Мінфіном, а й безпосередньо з банками та найбільшими підприємствами країни. Причому, щодо банків, — це не лише 14 системно важливих, а й невеликі фінустанови. І тут Пишному знадобляться його неформальні зв'язки з більшістю керівників цих установ, а також знайомства з власниками основних компаній України.

Найімовірніше, альтернативи поступової девальвації гривні для згладжування економічних та фінансових перекосів у воєнний час новий керівник Нацбанку не знайде. Нагадаю, що у проєкті держбюджету наступного року закладено середньорічний курс 42,2 гривні за долар та 50 гривень за долар — на грудень наступного року. І це — сувора реальність, а не просто розрахунки уряду. Головне — провести таку девальвацію плавно, щоб максимально нівелювати спекулятивну складову та завдати при цьому мінімально можливих втрат заощадженням населення.

Крім цього, варто враховувати, що купівля населенням валюти для подальшого розміщення на депозит набирає обертів. Із одного боку, це додатковий захист заощаджень громадян, але з іншого — бомба сповільненої дії. Оскільки стимулює досить швидке зростання частки валютних пасивів у банківській системі.

Читайте також: Купуємо валюту з розміщенням на депозит: де вигідніше та скільки можна заробити

Незабаром постане питання забезпечення їх повернення готівковими ресурсами, що збільшить відтік валютних коштів із банків за найменшої паніки населення. «Гарячі гроші» в будь-якій ситуації — погано для економіки, а в умовах війни, та ще й у валюті — і поготів.

Ефективний контроль Нацбанку за своєчасним поверненням населенню валютних депозитів банками також стане завданням для керівництва НБУ. Якщо не буде збоїв, громадяни продовжать використовувати запропонований їм механізм. І це знизить тиск на курс на готівковому ринку. Якщо ж будуть найменші збої, люди просто забиратимуть кошти після закінчення термінів валютних депозитів, що призведе до чергового відтоку валюти з легального сектора економіки «під матрац».

Від того, наскільки успішно почне справлятися новий голова Нацбанку з усіма перерахованими серйозними викликами вже протягом перших трьох місяців його каденції — у результаті залежить дуже багато, як для українського банківського бізнесу, так і для простих громадян.

Для цього Андрію Пишному доведеться знаходити компроміс між інтересами великої кількості різних економічних груп впливу в Україні, а також і серед наших іноземних партнерів.