Народний рейтинг банків: дефіцитна валюта і овердрафт на вже закритій кредитці

Попри те, що НБУ періодично підкріплює каси банків готівковою валютою, наші читачі продовжують скаржитися на проблеми з поверненням своїх грошей з валютних рахунків і депозитів. Почастішало проблем і у криптоінвесторів. Про найпоширеніші проблеми споживачів фінпослуг, реакцію на них банків і перестановки у Народному рейтингу, читайте у новому огляді «Мінфіну».

Народний рейтинг банків у вересні

Із початком ділового сезону кількість відгуків, залишених про роботу банків на нашому сайті, суттєво зросла. Якщо в літні місяці надходило не більше 250 скарг, то у вересні ми отримали 348.

Фінустанови, схоже, не встигали за такою активністю своїх клієнтів — кількість залагоджених проблемних ситуацій склала менше третини — 110.

Найактивніше реагував на скарги Приватбанк. За місяць він задовольнив 45 із 103 претензій своїх клієнтів.

На другому місці серед фінустанов, найбільш уважних до проблем споживачів, — monobank: він задовольнив 25 із 40 скарг, що прилетіли на його адресу.

На третьому місці відразу два банки: Ощадбанк та ПУМБ. Вони успішно розглянули по 9 скарг, щоправда кількість отриманих відгуків суттєво різниться — 47 і 27 відповідно.

Перестановки у Народному рейтингу

Суттєвих перестановок у Народному рейтингу за останній місяць не відбулося. Покращили свої позиції тільки дві фінустанови:

• банк ПУМБ піднявся на 14 позицію, потіснивши Ощадбанк;
• Кредит Дніпро перескочив із 19 на 18 місце, випередивши найближчого конкурента — Ідея Банк.

Лідерство у рейтингу вже тривалий час утримують українські необанки. Першим місцем ще з моменту старту проєкту не поступається monobank, який працює на базі Універсал Банку.

Другу позицію з відривом всього в один бал посідає А-Банк. Трійку народних улюбленців замикає sportbank, який має ліцензію Таскомбанку.

Нагадаємо, що Народний рейтинг формується за спеціальною методикою. В її основі лежать оцінки, які ставлять банкам читачі «Мінфіну». Кількість присвоєних користувачами балів відображає їхню думку про рівень сервісу в банку, оперативність реагування на проблемні ситуації і не має відношення до фінансових показників.

Кожен читач «Мінфіну» може оцінити роботу банку, розповісти про свою проблему і залишити заявку на її вирішення у розділі «Відгуки». Щомісяця редакція обирає найкращий відгук та нагороджує автора.

Читайте також: Держава готується викуповувати системні банки за 1 гривню: хто на черзі

На що скаржилися читачі «Мінфіну» у вересні

monobank, Сенс Банк, Ощад та інші: хто затримує видачу валюти клієнтам

У вересні читачі нашого сайту продовжили активно скаржитися на проблеми з видачею готівкової іноземної валюти. Відгуки незадоволених клієнтів надійшли на адресу багатьох банків, зокрема, monobank, Сенс Банку (колишнього Альфа-Банку), Ощадбанку та інших. Проте рекордсменами за кількістю отриманих претензій, як і в попередньому місяці, залишилися Приватбанк та ПУМБ.

«Вже дві неділі приватбанк не видає мої кошти в доларах США, які знаходяться на моїй карті. Це, виходить, якісь танці з бубном. Кожен день я замовляю валюту в різні відділення. Кожен раз приходить відмова», — написав користувач під ніком Nicol406.

У службі підтримки банку пояснили, що заявка на замовлення готівки була скасована через «тимчасові складнощі у логістиці доларових банкнот із-за кордону».

Споживачі фінпослуг повідомляють, що, посилаючись на дефіцит валюти, співробітники банків радять забирати гроші у національній валюті.

«Стойкое ощущение, что ПриватБанк вынуждает клиентов переводить деньги на гривневые карты, тем самым клиенты теряют 10 % на разнице банковского и реального курса валют, а банк несомненно остаётся в плюсе», — припустила KseniiaDP.

Клієнти ПУМБу обурюються, що їх відкрито водили за ніс: працівники банку спочатку призначали зустріч у відділенні, а потім її скасовували, заявляючи, що валюти немає.

«Заказывал валюту у менеджера банка. По приходу в кассу сказали нет валюты на отделении, и так 2 раза подряд, звонил неоднократно на горячую линию, оставил жалобу (1168157405) (1137043734), больше ничем мне не могут помочь, сказали», — поскаржився користувач Hammerofdoom.

Банк пояснює це дефіцитом валюти, який змушує виставляти пріоритети.

«В вашому випадку, ми не змогли вчасно доставити валюту до відділень, тому що, насамперед, ми задовольняємо потреби наших клієнтів, які розміщують валютні депозити в нашому банку. Як правило, вони мають персональних менеджерів і в рамках чинних обмежень проблем із отриманням валютної готівки у них немає», — повідомили у службі підтримки.

Але аналогічні проблеми мали і власники валютних депозитів.

«Днями заканчивается долларовый депозит и я решил заранее позвонить в отделение узнать, как я смогу получить деньги, нужно ли их заказывать. Мне ответили, что я смогу получить деньги частями, в эквиваленте 100000 грн (2650 $, а должны по курсу Нацбанка 2734$) в день и деньги я смогу получать только через 10 дней после окончания срока депозита…», — поділився Вакуленко Павел.

У банку підтвердили, що через великий попит на валюту змушені подовжувати терміни повернення грошей.

«Зняти замовлену суму в касі в валюті: гривня — можливо через 5 робочих днів із дати замовлення; долар, євро — через 10 робочих днів із дати замовлення», — деталізували у службі підтримки.

Що робити в такому випадку

НБУ продовжує підкріплювати каси банків валютою, аби клієнти могли вчасно отримувати свої гроші у ВКВ. Останній раз таку операцію було проведено 3 жовтня. При цьому обсяг усіх заявок банків як на готівкові євро, так і на готівкові долари був нижчим від запропонованого Нацбанком обсягу до обміну.

Експерти вважають, що запропонованої НБУ для підкріплення кас банків валюти цілком достатньо, аби задовольнити попит із боку банківських клієнтів. Аби запобігти зловживанням, НБУ необхідно посилити контроль за цим питанням.

А саме — провести оперативні перевірки банків, які отримують підкріплення кас валютою від НБУ, з акцентом на цільове використання отриманих коштів, тобто тільки на повернення вкладів та на валютообмін. Також регулятор має вимагати проводити подібні операції з клієнтами у чіткі терміни, а не залишати цю валюту у своїх касах «про всяк випадок і для віп-клієнтів».

Ігор Ясько, керуючий партнер ЮК Winner зазначає: якщо клієнт зіткнувся з таким порушенням, він, передусім, має зафіксувати факт відмови, після чого може зателефонувати на «гарячу» лінію банку чи НБУ та повідомити про порушення своїх прав.

У випадку відмови повернути депозит у валюті банк зобов'язаний:

1. Прийняти від вкладника заяву на повернення коштів.
2. Письмово повідомити вкладника про причини невиконання вимог договору банківського вкладу.
3. Взяти заяву на облік за відповідним позабалансовим рахунком, обов’язково вказавши дату реєстрації.

Банки знайшли новий вид заробітку на клієнтах

Несподіваним сюрпризом для багатьох стало введення комісій на зняття готівки.

«В банку у мене уже давно є зберігаючий рахунок в доларах, яким я користуюсь роками: потрохи поповнюю і подекуди знімаю. Там ніколи не було комісії на знаття… Так-от прихожу на днях зняти трошки доларів, а мені на касі заявляють, що у них з’явилась комісія в 1% звідкись. Касир це аргументує це тим, що банк несе підвищену відповідальність за кошти в час війни», — поділилася клієнтка ОТП Банку під ніком MariiaShmyr.

Аналогічну історію розповів DenysKP про банк ПУМБ. За його словами, він декілька тижнів намагався зняти валюту з рахунку, але безрезультатно. Нарешті, при черговому візиті у відділення банку менеджер повідомила обнадійливу звістку, що ситуація покращиться з 15 вересня.

«Вже на наступний день, в п’ятницю (2го вересня), всім приходить повідомлення що з 10го вересня буде зніматися комісія у розмірі 1% від суми при знятті валюти готівкою», — написав автор відгуку.

У ПУМБі прокоментували, що дійсно, з 10 вересня власники дебетових карток всеКАРТА під час зняття в касі банку готівки у валюті USD/EUR/PLN/GBP сплачуватимуть 1% комісії. Такий крок, як пояснили у службі підтримки, був вимушений: ввести комісію за зняття готівки у валюті в касі банку довелося через збільшення вартості обслуговування готівкової валюти.

Водночас, у фінустанові запевнили, що для клієнтів, які стабільно зберігають гроші в ПУМБ, діятимуть пільгові умови.

«Якщо протягом календарного місяця сумарно на поточних та депозитних рахунках клієнта в валюті рахунку щоденно знаходилось не менше 500 USD/EUR/PLN/GBP, то наступного календарного місяця зняття валюти в касі буде для власників карток всеКАРТА — безкоштовне 2 рази на місяць на загальну суму меншу за 500 000,01 грн», — деталізували в ПУМБі.

Читайте також: Банк не віддає валюту з рахунку чи депозиту: що робити у такій ситуації

Як -$2 перетворилися на -$140 за закритою карткою

Клієнт Приватбанку Артур Петренко розповів, як із його інтернет-картки невідомі посеред ночі зняли $2 двома транзакціями у рахунок оплати послуг невідомої американської автозаправки. Техпідтримка банку, до якої звернувся наш читач відразу після виявлення несанкціонованої транзакції, запропонувала заблокувати та закрити картку, що він і зробив.

Проте історія на цьому не закінчилася: за півмісяця автор відгуку отримав повідомлення про необхідність погасити овердрафт на вже анульованій карті.

«Я открываю приват24 и вижу: моя закрытая карта снова появилась в списке с балансом -140 долларов. В сообщении о гашении указаны последние 4 цифры, которые не совпадают ни с одной из моих карт. В документах исчез документ о закрытии карты, зато в выписках по карте она числится как закрытая. А те 2 транзакции по -1 доллару превратились в по -70. И никаких сообщений от банка о списаниях не было», — обурився постраждалий.

За порадою оператора техпідтримки він оформив заявку про шахрайство, розгляд якої займає 45−120 днів. Але головне, що наприкінці місяця клієнту Привата нарахували пеню за овердрафт.

Як з'ясувалося, через два дні після закриття картки відбулося авторизоване списання тією ж автозаправкою, але вже не $1, а $70.

Найцікавіше у цій ситуації те, яким чином така транзакція могла відбутися за закритою карткою.

У пресслужбі Приватбанку пояснили, що не могли не відреагувати на запит на списання коштів за раніше успішно авторизованою операцією.

«Для коректної роботи картки і рахунку до картки, а також дотримання умов міжнародних платіжних систем, по картці присутня можливість овердрафту.

Тому ми завжди наголошуємо клієнтам дотримуватись цифрової безпеки та не вказувати реквізити картки на малознайомих та неперевірених сайтах.

Якщо клієнт не згоден зі списанням, ми подаємо претензійну заяву до платіжних систем і докладаємо максимум зусиль, щоб спір було вирішено на користь клієнта", — прокоментували в Приватбанку.

Зрештою, ситуація вирішилася на користь клієнта. Банк повернув клієнту усі кошти і анулював пеню.

Читайте також: Доходи населення, банки, бюджет: як змінилася економіка за півроку війни

Афери з криптовалютою

Користувач під ніком olegka21 поділився історією, яка з ним сталася у monobank.

«Я занимаюсь p2p арбитражом на платформе Binance и довольно часто совершаю переводы с помощью монобанка. Я совершал переводы 20 августа и 3 из которых мне отклонил монобанк. Спустя пару дней я обнаружил на своем счете минус 35 331 грн в кредитном лемите, хотя у меня карта дебит (кредитных не открывал)», — написав користувач.

За його словами, з ним зв’язалися з monobank і повідомили, що платіж не відхиляли, операція пройшла успішно. Виявляється, на стороні банка-отримувача у той момент був збій, отримувачу кошти надійшли, просто взаєморозрахунок по карті monobank відправника пройшов пізніше.

«И теперь требует мне закрыть этот кредитный счет иначе мне ответили: «я понимаю какая ситуация неприятная, но политика такова, что через несколько дней будут передаваться списки на криминальное дело, в случае отсутствия мошеннических действий паралельно передача на взыскание через суд, а также через месяц начнут насчитываться проценты если не покажете готовность сотрудничать», — констатує olegka21.

Всі його спроби вирішити ситуацію самотужки не дали результатів. У банку отримувача сказали, що нічим не можуть допомогти. На біржі, через яку здійснювався обмін, не відповідають.

«В данной ситауции монобанк пытается выставить меня виноватым, хотя я нечего не нарушал и никаких махинаций не проводил из-за их сбоя сервиса мне теперь нужно оплачивать 35 331 грн», — резюмує читач.

Працівники банку повідомили, що були вимушені списати суму операції, оскільки кошти були успішно зараховані отримувачу — цю інформацію підтвердив банк отримувача. Якщо ж отримувач не виходить на зв’язок або відмовляється повертати кошти, olegka21 порадили з квитанцією за операцією звернутися до цивільного суду.

Практично про дзеркальний випадок повідомив користувач під ніком godzila77ua. За його словами, при продажу криптовалюти на біржі через р2р він отримав платіж з терміналу. Але в той же день Приватбанк йому заблокував картку, причина — скарга третьої особи.

«Ніби-то третя особа помилково скинула мені саме ту суму, саме в той час, коли в мене відкрили ордер на біржі. Треба зауважити, що при відкритті ордеру людина сама вказує суму покупки (вона може відрізнятися від суми в оголошенні) і час на оплату ордеру всього 15 хвилин. Співпадіння неможливе», — деталізував godzila77ua.

За словами автора відгуку, афера досить поширена, таким чином зловмисники хочуть отримати і криптовалюту, і вимагати чарджбек у банку. Банкам теж відомі ці схеми, тому вони прискіпливо ставляться до таких заяв і зазвичай вимагають надати докази, що цей платіж очікували.

«Але в моєму випадку, без будь-яких пояснень заблокували карту. Були дзвінки в банк, банк роз’яснив ситуацію, але навіть не намагався вияснити правду. Мої аргументи навіть слухати не хотіли. Ні разу я не зміг пояснити природу цього переказу. Мене відправили у поліцію», — обурюється godzila77ua.

Служба підтримки відреагувала на відгук клієнта, лаконічно зазначивши, що «питання було розглянуто профільними фахівцями та за результатом надано зворотній зв'язок».

Читайте також: Держспецзв’язку попередило: шахраї знову у соцмережах пропонують «грошові виплати»