Опалювальний сезон у нових умовах: як врятуватися від холоду і зменшити платіжки

Як почати заощаджувати

Енергоаудит дозволяє зрозуміти, як із мінімальними зусиллями й коштами знизити споживання. Іноді стоїть інше завдання — покращити комфорт: «У мене холодно, що зробити, аби було тепло і не за всі гроші світу».

Вартість більш-менш якісного енергоаудиту середньостатистичного будинку на 9 поверхів коштуватиме 30−40 тис. грн. Більший будинок — трохи дорожче. Якщо невеличка п’ятиповерхівка, то може бути менше.

Щодо підсумкової економії за реалізації всіх заходів, то потенціал у наших стандартних будинках — 40−60%, залежно від поточного стану. Але це комплексні заходи, які достатньо дорогі. А в рамках порівняно недорогих заходів можна заощадити до 20%.

Передусім, потенціал зниження енергоспоживання у будинку пов’язаний з теплопостачанням. Якщо взяти енергоресурси, то десь 80% у загальному балансі йдуть на опалення та гаряче водопостачання.

Слабкі місця у квартирах українців, із погляду енергоефективності, на які можна повпливати, — це вікна та двері, а для нових будівель — опалювальні прилади з терморегуляторами.

Уваги потребують навіть металопластикові двері та вікна. Вони не завжди гарної якості або неякісно встановлені, а іноді просто не відрегульована фурнітура. Те ж саме можна говорити про вхідні двері — там часто відсутні ущільнювачі.

Далі питання радіаторів. Їх могли змінити, але не завжди розуміючи, як працює система, і через це холодно. Ну й освітлення. Перехід на світлодіодні освітлювальні прилади, замість люмінесцентних ламп і ламп розжарювання. Усе це комплекс, який можна робити на рівні квартири, а інше — рівень будинку.

З погляду окупності та ефективності, найкращі заходи стосуються системи регулювання подачі теплоносія і тепловтрат із трубопроводів. Тобто якщо опалення централізоване, то мова йде про утеплення трубопроводів на горищах і в підвалах, а також про погодне регулювання.

Проте у багатьох будинках не реалізовуються заходи, які порівняно небагато коштують. Наприклад, регулювання температури в будинку, залежно від температури на вулиці. Це будинки до 1990-х років.

У Києві є багато новобудов із класною автоматикою, яка зменшує споживання мінімум на 10%. Але цим особливо не займаються, тому рахунки значно вищі, ніж могли би бути.

З десяти будинків, які обходиш, в одному-двох ця автоматика в нормальному стані. В інших — ОСББ та керівні компанії — при необхідності вкласти 20−30 тис. грн та отримати економію в середньому 50 тис. грн щомісяця — нічого не роблять. Частково — бо не знають, але здебільшого — бо власники квартир цього не вимагають. А зараз це особливо важливо.

Якщо реалізувати заходи, на які підуть декілька тижнів і небагато коштів, то у великих житлових комплексах це дасть економію 10% газу. Цього вистачить для забезпечення теплом менших будинків.

Коли в нас говорять про енергозбереження, то чомусь згадують вікна. При цьому металопластикові вікна, в кращому випадку, окуповуються за 15 років. Особливо при співвідношенні їх вартості й тарифу на опалення для населення. У деяких випадках, якщо мінялися дуже старі вікна, може бути десять років, але точно не сім.

А тим часом у підвалах голі труби. За декілька років їх можна утеплити та заощадити 2−3%, і це окупиться за рік. Завдяки регулюванню та модернізації мереж, у підвалах та на горищах ми за порівняно невеликі кошти заощадили б 10−15% теплової енергії, а отже, і газу, що витрачається на житлові будинки.

Читайте також: Незабаром стартує опалювальний сезон: чи готова наша енергосистема до зими

Про паніку та електрообігрівачі

Напередодні підготовки до опалювального сезону відчувається паніка населення. Хтось уже пожив без газу, тепла, електрики, а хтось розуміє, що може з цим зіткнутися. Усе пішло за принципом «рятуйся, хто як може».

На 40% зросли продажі електрообігрівачів, бо всі злякалися, що зменшуватимуть температуру. У приватному секторі всі почали скуповувати дрова, бо можуть бути питання щодо газу. Це зміна поведінки не з погляду енергоефективності, а з погляду «підстрахуватися».

Люди ще влітку почали купувати електрообігрівачі. Проте, однокімнатна квартира, особливо в старих будинках, — це 3 кіловати дозволеної потужності. Обігрівач споживає 1−2 кіловати. Тобто працювати можуть один-два пристрої.

Коли на вулиці не дуже холодно, дешевше й ефективніше грітися кондиціонером. Він споживає удвічі менше електроенергії, має в півтора-два рази меншу потужність, ніж електрообігрівач. Єдиний момент: коли на вулиці мінус 20, то, найімовірніше, він уже не впорається.

Якщо температура у квартирах знизиться до 17 градусів, як попереджає Кличко, і мешканці почнуть грітися електрообігрівачами, навантаження на загальну щитову збільшиться, і світло пропаде. Це кращий випадок, коли автомат спрацює.

Можна всім сказати: вмикайте по одному. Визначтеся з кімнатою, у якій будете грітися, і підтримуйте там 20 градусів завдяки електрообігрівачу або кондиціонеру в режимі обігріву, а у всіх інших приміщеннях хай буде 16 градусів. Максимально ущільнюйтеся в цій кімнаті.

У гіршому випадку, якщо автоматика не спрацює, буде коротке замикання та пожежа. Проводка, яка заходить у квартиру, а іноді й в будинок, не витримає.

У Києві багатоквартирних будинків із централізованим опаленням понад 90%. Є міста, де не залишилося таких будинків. Закарпатська область майже вся відійшла від централізованого опалення — перейшла на газ. На мій погляд, це було неправильно.

Якщо є котельня для централізованого нагрівання води, то для неї існують варіації палива: деревина, вугілля, мазут. Якщо відключать газ, Київ зможе без нього певний час обійтися, бо він закупив мазут для ТЕЦ. А коли газовий котел у квартирі, і відключили газ, то все — мазут туди не заллєш, дрова не накидаєш.

Країни ЄС ідуть шляхом більшої варіативності, коли можна підключати різні джерела. Зараз, наприклад, газ відключили — вони ставлять твердопаливні котли, закуповують щипу і продовжують працювати.

Читайте також: Бюджет-2023: найгірший сценарій вже врахований

Про реальні температури в квартирах узимку

Зниження на 1 градус температури в батареях для різних будинків, залежно від того, як спроєктована внутрішня система, матиме різні наслідки. Може бути так, що в кого було 26 градусів, стане 22, а в кого було 18, стане 14 чи 15. Мешканці мають давати зворотний зв'язок, мовляв, у нас зовсім холодно, прийдіть щось зробіть.

Що робити, коли немає електроенергії й тепла:

• Мати теплі речі. Будинок швидко не охолоне. Необхідно смикати владу своїх міст, щоб готувалися, щоб були резерви.
• Якщо будинок багатоквартирний, варто визначитися з місцем, де ви могли б пересидіти. Наприклад, у найближчій школі можна організувати пункт обігріву, щоб люди, поки ремонтують мережі, могли там більш-менш комфортно провести час.

Якщо ви обрали для життя багатоквартирний будинок у місті, то логіка і філософія такі, що ви не можете думати одноосібно. Варіант, мовляв, я у квартирі щось зроблю, а що за її межами — мене не обходить, не працює. Варто домовлятися з сусідами.

Наприклад, у будинку є приміщення, яке можна відгородити. На кожну квартиру потужності обігрівачів не вистачить, але можна разом купити генератор і поставити в це приміщення. У цій кімнаті можна буде погрітися і зарядити телефони.

Якщо вимикається опалення, температура у будинку може падати на декілька градусів протягом кількох днів. Умовно кажучи, у вас було 20 градусів. Вимкнули опалення — і через чотири доби буде 15 градусів.

Якщо це старий будинок зі щілинами, які продуваються, то температура може опускатися на три-чотири градуси за добу і навіть більше.

Утеплення стін будинку може бути ефективним, якщо його робити повністю. Але конкретна квартира — це як людина, яка вийшла на вулицю, одягнувши теплу жилетку, але з голими руками і в шортах. Приблизно такий ефект.

У деяких випадках це допомагає підвищити температуру в квартирі, але часто зі зворотним ефектом: від цього може бути проблема з грибком. На сонці зовнішня неутеплена стіна прогрівається сильно, а утеплена — ні. Виникає конденсат, починають руйнуватися зв’язки між елементами. Це поганий варіант.

Якщо говоримо про комплексне утеплення, то це мінус 40% споживання енергії будинком, це зменшення рахунків. Однак окупність такого заходу перевищує десять років.

Читайте також: Доходи населення, банки, бюджет: як змінилася економіка за півроку війни

Про вартість заходів енергоефективності

Переобладнати будинок в енергоефективний коштуватиме, залежно від глибини, 100−200 євро за квадратний метр. Для кожного будинку енергоаудитор рахує точно, але порядок цифр такий.

У підсумку мешканці отримають мінус 50% у рахунках. Цього не роблять, бо в нас тариф на тепло в три-чотири рази менший, ніж це насправді коштує. Значить, окупність переобладнання — 20−25 років. Якби тариф був ринковим, це було б сім-десять років.

Хороший енергоаудитор розуміє, де взяти кошти на такі заходи. Наприклад, у Києві працює програма «70 на 30». Якщо треба поміняти вікна в місцях загального користування будинку, три міняють мешканці, а сім — місто. Тобто окупність вікон для людей буде не 15 років, а пʼять.

Раніше працювали ще «теплі кредити». Залишився Фонд енергоефективності, де теж є компенсація. Завдання енергоаудитора — розписати звіт таки чином, аби були мінімальні навантаження на мешканців і максимум ефекту.

Свого часу, коли працювали одночасно «теплі кредити», програма «70 на 30» і додатково компенсація з міського бюджету в Києві за «теплими кредитами», можна було реалізувати проєкт вартістю 1 млн грн, узявши в кредит 150−200 тис. грн, а відсотки і тіло позики покривати з фактичної економії.