Loader
Кредитний простір » Актуальні новини » Крах чи глобальне перезавантаження: яке майбутнє у криптовалюти

Крах чи глобальне перезавантаження: яке майбутнє у криптовалюти

За останні дев’ять місяців капіталізація ринку криптовалют скоротилася більш ніж втричі. Що це — кінець «цифровому золоту» чи просто черговий «ведмежий» цикл? Про це НВ розповів Михайло Ребрик, начальник управління монетарної політики НБУ. «Мінфін» обрав головне.

Курсовий діапазон

Ціна найвідомішої криптовалюти — біткоїну — щодня коливається в середньому на 2,6%, а в окремі дні розкид цін може перевищувати 30% (як от 12.03.2020 чи 19.05.2021). Настільки суттєві коливання курсів більшості криптовалют практично унеможливлюють порівняння цін на різні товари, вимірювання доходу чи заощаджень у їх еквіваленті.

Ринок криптовалют є відносно молодим, неглибоким, слабо врегульованим, із високою концентрацією ринкової влади в руках великих гравців та значною кількістю непрофесійних учасників. Все це зумовлює надзвичайну маніпулятивність цього ринку, його чутливість до ситуативних чинників та новин, а відповідно — високі курсові коливання на ньому. Достатньо згадати, як твіти Ілона Маска за декілька хвилин то підвищували, то обвалювали ціну біткоїну на десятки відсотків, а слідом за ним — курси інших криптовалют.

Дізнатись більше про крипту

У відповідь на проблему курсових коливань криптовалют з’явилися так звані стейблкоїни. В теорії вони повинні мати надійне забезпечення у вигляді офіційних валют, банківських металів чи цінних паперів, інших криптовалют або їх комбінації. Водночас, на практиці кожен третій стейблкоїн зазнає краху та зникає з ринку.

Річ у тім, що стабільність та надійність стейблкоїнів у довгостроковому періоді залежать, насамперед, від прозорості та надійності їх емітентів, які не завжди можуть похизуватися бездоганною діловою репутацією, відсутністю конфлікту інтересів або достатньою кваліфікацією у відповідних фінансових питаннях. Подібні нюанси не можуть не викликати занепокоєння інвесторів.

Існують і незабезпечені стейблкоїни, стабілізація обмінного курсу яких досягається алгоритмічно. Наприклад, завдяки застосуванню «розумних» монетарних правил, у тому числі на основі технологій штучного інтелекту. Щоправда, «розумні» правила не змогли запобігти нещодавньому краху алгоритмічного стейблкоїну UST, який посилив ринкову турбулентність та призвів до втрати прив’язки багатьох інших стейблкоїнів.

Втім, відхилення від паритету більшості забезпечених стейблкоїнів виявилися незначними та короткочасними. Тож, загалом, стейблкоїни з прозорим та надійним забезпеченням за умов сприятливого регуляторного середовища мають значний потенціал слугувати мірилом вартості та виконувати інші функції грошей у майбутньому. Але, якщо витримають конкуренцію з CBDC.

Дивіться також: Співзасновник і СЕО криптобіржі Bybit Ben Zhou про розвиток криптоіндустрії найближчим часом (відео з українськими субтитрами)

Розрахунки криптовалютою: розвінчення міфів

Технології, покладені в основу криптовалютних платіжних систем, здатні забезпечувати високий рівень інклюзивності, інтероперабельності та зручності розрахунків. Платежі можна здійснювати всюди, де є доступ до інтернету, та в будь-який час. Іноді для цього не потрібно проходити додаткові перевірки та процедури реєстрації. До того ж, окремі криптовалютні мережі створюють широкі можливості для «програмування грошей».

Критики криптовалют часто нарікають на низьку пропускну здатність багатьох блокчейн-мереж (особливо — децентралізованих) та високі комісії за платежі. І дійсно, середня тривалість підтвердження трансакції в основній мережі біткоїна становить близько 8 хвилин, а за пікових навантажень — 25 хвилин. Комісія за переказ біткоїнів у окремі періоди може перевищувати $60, незалежно від суми трансакції.

Водночас, посилення конкуренції на ринку платіжних послуг та технологічні інновації сприяють розширенню пропускної здатності та вирішенню проблеми високих комісій за платежі «криптою». Поступово вирішується й проблема незворотності трансакцій та неможливості відновлення даних для доступу до гаманців, що зазвичай також відносять до недоліків розрахунків криптовалютами.

З іншого боку, розвиток технологій ставить під питання анонімність платежів «криптою», яка декому до вподоби. Існує також думка, що «крипту» на гаманцях, на відміну від грошей на банківських рахунках, неможливо заблокувати. На практиці ж органи влади можуть встановити власників криптовалют та заморозити рахунки на централізованих криптобіржах, де здійснюється більшість відповідних трансакцій.

Наприклад, криптобіржа Coinbase заблокувала тисячі адрес, які можуть бути пов’язані з фізичними або юридичними особами з Росії, до яких запроваджено економічні санкції. Binance також блокує облікові записи осіб, пов’язаних із високопоставленими кремлівськими чиновниками. Навіть децентралізовані біржі блокують адреси, пов’язані з нелегальною та підсанкційною активністю.

«Криптоентузіасти» також стверджують, що «крипту» майже неможливо підробити та вкрай складно вкрасти з гаманця. Втім, існують непоодинокі випадки шахрайства, так званих «атак 51%», порушень безпеки та операційних збоїв у мережах криптовалют тощо. Проблема посилюється ще й відносно низькою фінансовою грамотністю інвесторів, а також нерозвиненістю нагляду та регулювання операцій з криптовалютами. За підрахунками Chainalysis, у січні-липні 2022 року крадіжки криптовалют через шахрайство (скам) становили $1,6 млрд, а через хакерські атаки — ще $1,9 млрд (це на 58% більше, ніж за аналогічний період 2021 року).

Така вразливість та суперечлива репутація «крипти» через її застосування в сумнівних оборудках (зокрема, з регуляторного та податкового арбітражу), а іноді й у відверто злочинних схемах, відлякує багатьох потенційних користувачів.

Дізнатись більше про крипту

Через фрагментарність правового регулювання юридичний захист власників криптовалют поки що залишається слабким у багатьох країнах. Часто існує пряма заборона на розрахунки криптовалютами за товари та послуги. Тільки в Сальвадорі та Центральноафриканській Республіці криптовалюти мають статус законного платіжного засобу.

Попри це, рівень «проникнення» криптовалют відчутно зростає. За оцінками Chainalysis, загальний обсяг криптовалютних трансакцій протягом 2021 року зріс на 567% — до $15,8 трлн. Згідно з опитуванням Bitstamp, 79,6% індивідуальних і 72,6% інституційних інвесторів переконані в значному поширенні криптоактивів упродовж наступних десяти років.

Поступово збільшується і кількість торговельних точок, в яких можна розрахуватися криптовалютою. До них долучаються відомі світові бренди. Активну інтеграцію криптовалют також розпочали традиційні платіжні системи. Зокрема, «криптою» можна сплатити за товари через Mastercard, Visa та PayPal.

За даними Visa, в I кварталі 2022 року обсяг трансакцій за її криптовалютними картками перевищив $2,5 млрд. Серед українських банків також є охочі інтегруватися з криптовалютними біржами та випускати криптовалютні картки.

Поки що це складно назвати повноцінними розрахунками криптовалютами. Все ж трансакції відбуваються через конвертацію в офіційні валюти. Але популяризація таких платіжних продуктів може сприяти поширенню розрахунків криптовалютами надалі.

Читайте також: Біткоїн, альткоїни, стейблкоїни: все, що потрібно знати про криптовалюту

Інвестори вірять в крипту

За даними дослідження Chainalysis, обсяг біткоїнів на гаманцях інвесторів за останні роки суттєво зріс, і що цікавіше — значно перевищив обсяг монет на «спекулятивних» гаманцях трейдерів. Близько 77% «видобутих» біткоїнів (які не класифікуються як втрачені) не змінювали поточну адресу протягом п’яти років і довше.

Згідно з опитуванням Bitstamp, 72% інституційних та 73,1% індивідуальних інвесторів планують наростити свої інвестиції у криптоактиви наступні п’ять років. Близько 16% американців і 10% європейців володіють криптовалютами. Серед відомих інституційних інвесторів — Grayscale Investments, Square, Microstrategy, Tesla, Meitu, Massmutual та ін. Зацікавленість у криптовалютах демонструють і банки, зокрема, Goldman Sachs та Morgan Stanley.

Особливу увагу інвесторів цифрові монети отримали саме під час пандемії covid-19. Зокрема, аналітики J.P. Morgan вважають, що відмова інвесторів від золота на користь біткоїну протягом 2021 року була пов’язана з посиленням інфляційних тенденцій у світі. У таких умовах дехто навіть почав називати криптовалюти «безпечною гаванню» для інвестицій. Втім, цілком можливо, що після падіння ціни біткоїну на 75% та троєкратного скорочення капіталізації ринку криптоактивів упевненості в безпечності цієї «гавані» поменшає.

Читайте також: Брати Вінклвосс: як професійні гребці стали першими криптомільярдерами

Чи є майбутнє у криптовалют

У 2018 році капіталізація ринку криптовалют скоротилася більше ніж у вісім разів — до $102 млрд. Але це не завадило їй сягнути рекордних $2,9 трлн у листопаді 2021 року. Тож однозначної відповіді на питання «яке майбутнє у криптовалют?» не існує. Все залежатиме від їх здатності завоювати довіру учасників розрахунків та інвесторів, ефективно виконуючи функції грошей.

Цілком можливо, що все ще попереду.

Ринок та екосистема криптовалют динамічно розвиваються, зростає зацікавленість та обізнаність індивідуальних та інституційних інвесторів, посилюється прозорість емітентів та посередників. Все це й надалі сприятиме поглибленню ринку, зниженню маніпулятивності та чутливості криптовалют до ситуативних чинників та новин. За таких умов, із часом курсові коливання криптовалют знизяться.

Розвиток технологій сприятиме вирішенню проблем масштабованості, вразливості блокчейн-мереж до хакерських атак, незворотності та неекологічності трансакцій тощо. Тож, ймовірно, зручність, швидкість та безпечність розрахунків криптовалютами й надалі поступово поліпшуватимуться.

Завдяки формуванню законодавчого поля, комплексних регуляцій та нагляду, криптовалюти отримають чіткий юридичний статус, а учасники ринку — право на легальне ведення бізнесу і захист своїх інтересів.

Цілком ймовірно, що все це сприятиме поширенню розрахунків криптовалютами, збільшуватиметься їх частка в заощадженнях населення, інвестиційних портфелях.

А відповідно, зростатимуть і пов’язані з цим ризики.