Прогноз курсу євро в Україні після рішення ФРС США: чому можливий обвал котирувань

Глобальна інфляція «окупувала» планету. Значне зростання цін спостерігається як у розвинених, так і країнах, що розвиваються. Крім об'єктивних проблем із логістикою через коронавірус у цьому винні й власне найбільші світові фінансові гравці. Адже саме вони під час пандемії COVID-19 почали накачувати свої економіки незабезпеченими грошима. Перегони «друкарських верстатів» призвели до того, що тепер інфляційного джина випущено з пляшки і як з ним боротися ще не знає ніхто.

Перегони ставок центробанків

Фінансисти більшості країн світу поки не знайшли нічого кращого, як підвищувати свої відсоткові ставки, щоб охолодити споживчий попит і тим самим збити показники інфляції.

Але така, досить стара, методичка цього разу може не спрацювати. Адже багато в чому причина інфляції нині лежить не лише в порушеній після пандемії логістиці й не лише у класичній монетарній площині, а й у геополітичній. У тому числі й у війні росії проти України, і подальшому зростанні цін на енергоресурси та продовольство.

Але і ЄЦБ, і ФРС США вирішили влаштувати нові перегони — перегони процентних ставок. Причому з ризиком знову перебрати міру, як це було з політикою «кількісного пом'якшення». І вже сьогодні ввечері ФРС США озвучить своє рішення щодо чергового підвищення відсоткових ставок.

За моїм прогнозом, це буде зростання на 0,75% річних, тобто до рівнів 3,00% -3,25% річних відповідно.

На момент написання статті більшість з опитаних світовими економічними виданнями експертів говорять про такий рівень підняття ставок Федрезервом, але є й ті, хто все ж таки вважає, що зростання може становити й рекордний 1% річних. Але в цьому випадку, на американську економіку майже гарантовано чекає рецесія, починаючи з 2023 року.

У поєднанні з дуже ймовірним наступним підвищенням ставки ЄЦБ 20 жовтня 2022 року (прогноз ще зростання на 0,5% річних) та проблемами охолодження китайської економіки, це загрожує перерости вже у світову глобальну кризу, з погрозами та наслідками гіршими за обвал світової економіки 2008 року.

Три варіанти рішень ФРС США 20−21 вересня

1. Сценарій зростання ставки Федрезерву на 0,75% вже закладено трейдерами у ціни на сировинному, фондовому та валютному ринках світу, а також у ціни дорогоцінних металів. Але завжди є ризики, що щось піде не так. Тому, при оголошенні рішень ФРС США на нас все ж таки чекають короткочасні ралі на всіх фінансових та сировинних ринках. У тому числі й по парі євро/долар у межах, на мою думку, коридору від 0,98 до 1,02 долара за євро, а золота — в межах коридору від $1635 до $1690 за унцію.

2. Набагато спекотніше буде на ринках у разі, якщо Федрезерв все ж таки вирішить всіх здивувати та підніме ставку одразу на 1% річних. В цьому випадку євро на даному етапі не поздоровиться. Як мінімум до засідання ЄЦБ у жовтні, де європейський регулятор буде змушений вплутатися у новий виток глобального зростання ставок. Але вже в набагато більших, ніж заплановані зараз 0,5% річних обсягів підвищення ключових ставок.

І на тлі проблем з показниками зростання ВВП країн ЄС і поки що все ж таки наявною газовою залежністю від росії можна очікувати, що співвідношення пари євро/долар проб'є рівні 0,95−0,97 долара за євро. А золото в цьому випадку може короткостроково просісти до рівнів близько 1600−1630 доларів за унцію.

Надто вже привабливою для всіх світових інвесторів та спекулянтів стане американська валюта за прибутковими інструментами порівняно з іншими активами.

Хоча такий темп зростання ставки для боротьби з інфляцією дуже боляче позначиться на фінансовому стані американських сімей та бізнесу, а також суттєво збільшить безробіття. Такий розвиток подій буде дуже небезпечним для економіки США в перспективі 1−2 років з огляду на те, що підвищення ставок має певний відстрочений ефект.

Дорогий долар ударить по експорту Америки та ринку американської нерухомості, який і так вже починає подавати ознаки застою, що насувається, з подальшим лопанням цінової бульбашки без активного підживлення дешевою іпотекою. А іпотечні ставки орієнтуються саме на процентні ставки Федрезерву і сам ринок нерухомості у США — один із головних локомотивів економіки Штатів.

3. Але якщо ФРС США вирішить остаточно підірвати ринки (у що автор статті не вірить), то він може обмежитися підняттям ставки лише на скромні 0,25%-0,5% річних з натяками на більш «голубину» політику в найближчому майбутньому. На таке рішення від Федрезерву ніхто не розраховує.

Що можна очікувати, якщо це станеться:

• колосальні валютні ралі по парі євро/долар зі значними коливаннями й лише потім кінцевим рівнем пари найближчими днями в межах 1,00−1,025 долара за євро;
• зліт котирувань золота знову до рівнів $ 1700−1750 за унцію та вище;
• суттєві зрушення на ринку акцій та облігацій, а також показників фондових індексів.
• надалі у євро з'явиться реальний шанс закріпитися вище за паритет з доларом і націлитись на швидке повернення своїх позицій до коридору від 1,035 до 1,05 долара вже взимку цього року, навіть з урахуванням негативу енергетичних проблем у Європі.

Чому це засідання ФРС США таке важливе для українців та України

Для пересічних громадян. Офіційний курс євро на 20 вересня становив 36,5064 гривні, а «заморожений» Нацбанком курс долара — 36,5686 гривні. На готівковому ринку долар продають зараз у межах 42,30−42,45 гривень, а євро по 41,30−41,50 гривень. Тобто коливання пари євро/долар навіть на 1 євроцент це не менше 40 копійок.

Тому ралі по парі євро/долар на міжнародному ринку, спровоковані рішеннями ФРС США навіть у межах 1−2 євроцентів, здатні істотно «рухати» цінники обмінників фінкомпаній та банків на 40−80 копійок мінімум.

Прямої залежності між ставками американського та європейського регуляторів та котируваннями цих валют в Україні немає. Але, зрештою, є прив'язка таких котирувань до поведінки пари євро/долар на міжнародних ринках. І тому, без урахування впливу суто українських військових та економічних факторів і виходячи лише з вищезгаданих варіантів підвищення ставки ФРС США, готівковий євро в Україні найближчими днями після рішення Федрезерву може перебувати в наступних коридорах:

• за підвищення ставок Федрезервом на 0,25%-0,5% річних — коридор євро у банках від 39,50 до 43,55 гривень, а в обмінниках фінкомпаній коридор купівлі та продажу від 42 до 43,50 гривень;
• за підвищення ставок на 0,75% річних — коридор євро у банках від 38,70 до 43,35 гривень, а в обмінниках фінкомпаній коридор купівлі та продажу від 41,15 до 43,30 гривень;
• за підвищення ставок одразу на 1% річних — коридор євро в банках від 37,50 до 41,25 гривень, а в обмінниках фінкомпаній коридор купівлі та продажу від 39,90 до 41,20 гривень.

Для бізнесу та держави. Значна кількість зовнішніх позик України та кредитів українських компаній «прив'язана» у доларі до процентної ставки Федрезерву, а в євро — до ставки ЄЦБ. Щоправда, ще й з урахуванням поправки на ризик країни. У мирний період на них орієнтуються й дохідності за цінними паперами всіх українських емітентів.

Під час війни така корекція вартості залучення коштів для України та місцевих компаній збільшується у рази. Тому зростання ставок Федрезерву та ЄЦБ — це завжди погано для нашої країни, оскільки призводить до збільшення витрат на обслуговування зовнішніх боргів як для держави, так і для приватних компаній.

Крім цього, в Україні зараз зафіксовано лише коридор за безготівковим доларом у межах 36,5686−36,9343 гривень. А ось курс безготівкового євро постійно реагує на поведінку пари євро/долар. Тому, якщо припустити ті ж три варіанти рішення ФРС США за процентною ставкою та мій прогноз поведінки при цьому пари/євро долар, то можна говорити про таку реакцію міжбанку на зміну ставки Федрезерву:

• у разі підвищення ставок Федрезервом на 0,25%-0,5% річних — коридор на міжбанку євро від 36,57 до 37,86 гривень;
• за підвищення ставок на 0,75% річних — коридор безготівковим євро на торгах від 36,20 до 37,67 гривень;
• за підвищення ставок одразу на 1% річних — коридор євро на міжбанку складе від 34,74 до 35,83 гривень.

Автор:

Аналітик Олексій Козирєв

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи