Бюджет-2023: найгірший сценарій вже врахований

Прагматичний сценарій розвитку подій

Основний висновок полягає у тому, що це достатньо прагматичний, ймовірно, єдино можливий, варіант бюджету, який можна було представити на розгляд парламенту.

Фактично, Мінфін говорить суспільству, що ми не знаємо, як довго триватиме війна, можливо весь наступний рік, тому врахували в проєкті бюджету найгірший сценарій розвитку подій.

Очікуване наступного року економічне зростання в розмірі 4,6% приросту ВВП, очевидно, розраховане саме на це. Тому в плануванні доходів та видатків бюджету на наступний рік краще виходити з песимістичного і прагматичного сценарію, ніж дивитись на світ крізь рожеві окуляри.

Після перемоги, до завершення наступного року, темпи приросту ВВП можуть бути більшими, причому суттєво, адже очікуване скорочення української економіки в розмірі 33% цього року через війну дозволяє розраховувати на ефект не менш швидкого «зростання з ями».

Нагадаю, що внаслідок глобальної Великої рецесії 2007−2008 року українська економіка впала у 2009 році майже на 15%, проте вже наступного року відновлювальне зростання було на рівні 4,1%.

Очевидно, що після перемоги стан економіки та приватних фінансів здатний швидко покращитись, а разом із ним за ланцюговим ефектом й доходи державного бюджету понад ті показники, що закладені в представленому законопроєкті.

Саме тому не потрібно сипати на голову попіл, дивлячись на шалений, за мирних обставин, дефіцит бюджету в розмірі майже 1,279 трлн грн. Він складає 20% прогнозованого на наступний рік ВВП.

Читайте також: Сергій Ніколайчук: «Ризики для гривні залишаються суттєвими»

Про джерела фінансування бюджету

Фінансувати цей дефіцит Мінфін розраховує в абсолютній більшості за рахунок зовнішніх запозичень, вочевидь, не дуже розраховуючи при цьому на внутрішній ринок і, передусім, банківський сектор, де планують залучити для фінансування дефіциту бюджету лише 90 млрд грн із прогнозованою середньою ставкою 16,8%.

У межах країни вільного фінансового ресурсу не так багато, особливо на руках у населення, а ставки для стимулювання попиту резидентів мають бути чималенькі за відносно короткостроковими інструментами.

Як відомо, додаткові обмеження накладають параметри монетарної політики НБУ та очікувана інфляція в розмірі 30%. Виходячи з цих обставин, вибір розробниками кошторису зроблений раціональний, оскільки цілком логічний.

Крім задекларованих параметрів дефіциту та джерел його фінансування, очевидно існують певні попередні домовленості з міжнародними партнерами за коаліцією щодо купівлі облігацій зовнішньої державної позики України наступного року.

Всього, за рахунок зовнішніх запозичень, згідно з інформацією, представленою у додатках до проєкту бюджету, планується залучити 1,426 трлн грн за середньою ставкою 3%. Розподіл запозичень має відбуватись з трьох основних джерел: МВФ — 633 млрд грн, уряд США та інші корпоративні кредитори — 576 млрд грн, країни ЄС — 217 млрд грн.

Про державний борг

Звісно, що за такої політики наступного року суттєво зросте державний борг. Проте, його граничний обсяг у розмірі 100% ВВП станом на кінець наступного року, на мою думку, не є загрозою чи критичною межею для країни, яка переживає лихо найбільшої у світі війни за останні десятки років.

Із хороших новин можна зауважити, що, за такого співвідношення джерел фінансування та вартості ресурсів, державний борг протягом наступного року Мінфін зможе реструктуризувати у більш довгострокові та дешеві боргові інструменти.

Нагадаю, що у 2021 році видатки на обслуговування державного боргу складали 3,4% ВВП, що було досить значним тягарем для бюджету країни. Це при тому, що граничний обсяг боргу становив менше ніж 50% ВВП.

Здешевлення боргу відбуватиметься також завдяки тому, що 14 вересня міністр фінансів України Сергій Марченко підписав Меморандум про взаєморозуміння щодо призупинення виплат за державним та гарантованим державою боргом із групою офіційних кредиторів України з країн G7 та Паризького клубу.

Угода була укладена як продовження оголошеного 20 липня групою офіційних кредиторів України наміру призупинити виплати основної суми та відсотків за двосторонніми боргами з 1 серпня 2022 року до кінця 2023-го з можливістю продовження призупинення на додатковий рік. Це все, поза всяким сумнівом, гарні новини для України та бюджету країни.

Читайте також: Як війна вплинула на платіжний баланс України

Про доходи держбюджету

Зрозуміло, що дохідна частина державного бюджету написана на старій податковій базі, що само по собі можна вважати позитивним сигналом економічним агентам.

Економіка, зі зрозумілих причин, знаходиться у межі стагфляції, а тому збереження статус-кво податкового навантаження на довоєнному рівні має формувати позитивні очікування у суб‘єктів господарювання та споживачів.

За оцінками експертів, загальне значення податкового коефіцієнта може знизитись до 34−35% ВВП наступного року з 38,3% минулого.

Податки на користь держави

У розрізі основних, фіскально значущих, податків, варто зазначити, що закладені планові показники є реалістичними й мають бути виконані, — особливо це стосується непрямих податків, ПДВ (596,3 млрд грн до зведеного бюджету) та акцизу (142,7 млрд грн відповідно).

Адже більша частина доходів від цих податків, по-перше, стягується з імпортних товарів і послуг, а, по-друге, двозначна інфляція сприяє додатковим доходам бюджету.

Так, власне, було минулого року, коли чергове перевиконання планових показників було зумовлено зростанням інфляції до 10%. Інфляція на рівні 30% однозначно має позитивно відбитися на доходах бюджету.

Якщо порівнювати з показниками податкових надходжень 2021 року, маємо, за поодинокими винятками, зменшення надходжень фактично за всіма податковими позиціями, що, в принципі, є пропорційним зменшенню основних баз оподаткування.

Зокрема, кінцевого споживання та доходів населення, внаслідок від'їзду за кордон значної частини населення, а також зростання рівня безробіття в країні фактично втричі, порівнюючи з попереднім роком, а саме до 28% (!), та доходів підприємств — через збитки, що виникли внаслідок прямих втрат, руйнування основних фондів та інфраструктури, призупинення або суттєве зменшення господарської діяльності тощо.

Наступного року лише за акцизним податком на тютюн і тютюнові вироби буде збільшена специфічна ставка акцизу на 20%.

Завдяки цьому очікується зростання обсягів податкових надходжень до державного бюджету від імпорту цієї продукції вдвічі, порівнюючи з поточним та попереднім роком, — до рівня 24,6 млрд грн.

Але досягти цього можна буде лише завдяки тому, якщо уряд проводитиме ефективну політику протидії нелегальному виробництву й торгівлі тютюновою продукцією.

Надходження від сплати податку на доходи фізичних осіб до зведеного бюджету мають скласти 353,9 млрд грн, із яких 129,1 млрд отримає державний бюджет, а 224,8 млрд грн — місцеві.

Прибутки державних підприємств

Серед неподаткових надходжень важливою статтею доходів державного бюджету завжди були надходження у вигляді частини прибутку державних підприємств, що перераховується до бюджету.

Дивлячись на поточні тенденції, варто погодитись з тими експертами, які зазначають, що зменшення надходжень за цією статтею є природнім, адже вся вітчизняна економіка переживає не найкращі часи, а суб'єкти господарювання, незалежно від форми власності, мають суттєві поточні збитки.

Власне, саме цим пояснюється значне скорочення доходів державного бюджету від сплати податку на прибуток у проєкті наступного року. За цією статтею податкових надходжень зазначено отримання 132 млрд грн, що на 38 млрд менше, ніж заплановано бюджетом поточного року.

Не варто також забувати, що у першому півріччі поточного року вагомим джерелом наповнення бюджету стали саме державні підприємства, які інколи завчасно перераховували бюджету суттєві фінансові ресурси.

У довоєнному варіанті бюджету поточного року було заплановано отримати надходження у вигляді частини чистого прибутку, дивідендів державних та комунальних підприємств в розмірі 48,5 млрд грн. За перші два квартали вже отримано 44,7 млрд грн, а до кінця року планується вийти на цифру 112,9 млрд грн.

Надходження до державного бюджету від Національного банку наступного року заплановані на рівні 19,3 млрд грн, що лише на 500 млн грн більше, ніж вже отримано у поточному році.

Отже, попри трагічно складний час, Міністерством фінансів України був представлений достатньо якісний, обґрунтований та цілком реалістичний проєкт головного кошторису країни.

Успішність його виконання за доходами залежить від багатьох факторів, але найголовнішим серед них є звитяжні успіхи Збройних сил України.

Читайте також: Пол Кругман: чому в України все непогано і що їй потрібно