Сергій Ніколайчук: «Ризики для гривні залишаються суттєвими»

Про те, яким чином вдається утримувати курсову стабільність в умовах війни, про інфляційні очікування та фінансування держбюджету, в інтерв'ю Delo.ua розповів заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук. «Мінфін» обрав головні тези.

Про облікову ставку

Рішення підвищити облікову ставку до 25%, яке НБУ прийняв ще на початку червня, себе виправдало. Те саме стосується і рішення про коригування офіційного курсу гривні до долара в липні.

Зараз рівень облікової ставки у 25% є достатнім для підтримання стабільності у макрофінансовій сфері. Ми не бачимо якоїсь неконтрольованої ситуації, у тому числі це стосується інфляції.

При збереженні облікової ставки дохідність за гривневими депозитами продовжувала б падати. А після підвищення облікової ставки дохідність почала зростати.

Читайте також: Іван Світек: час вже Нацбанку відпустити курс

Про джерела фінансування держбюджету

З березня до серпня дефіцит бюджету становив $15 млрд. Це з урахуванням $8,5 млрд міжнародних грантів, які враховуються в доходах бюджету. Без них дефіцит перевищив би $23 млрд.

Уряд профінансував понад половини цього дефіциту, завдяки кредитам від міжнародних партнерів — $8,9 млрд.

Найближчими місяцями ми очікуємо надходження близько $12 млрд, анонсованих раніше. Плюс Адміністрація президента США подала до Конгресу проєкт додаткового пакету допомоги Україні на $4,5 млрд, які теж можуть стати внеском у нашу фіскальну стійкість.

У НБУ є домовленість з Кабміном, що до кінця 2022 року ми підтримуватимемо державний бюджет на 30 млрд грн щомісячно.

Хотілося, щоб підтримка надходила рівномірніше, а її обсяги були суттєвішими, аби ми могли повністю відмовитися від емісійного фінансування дефіциту. Ми маємо намір скоротити емісію, принаймні, вдвічі [у 2023 році], а до беземісійного фінансування бюджету повернутися у 2024 році.

Читайте також: В Україні побільшало валюти: звідки вона надходить і на що це впливає

Про курс

Коригування курсу та інші заходи НБУ з валютного регулювання покращили ситуацію на валютному ринку. У серпні експортний виторг зріс [на 11%] до $3,1 млрд. Але навіть ще відчутніше коригування курсу вплинуло на попит на валюту з боку імпортерів.

До корекції курсу НБУ витрачав на підтримку гривні приблизно $4 млрд на місяць. У серпні обсяг інтервенцій склав лише $1,3 млрд.

У середньостроковій перспективі ризики для гривні залишаються суттєвими. Потрібно думати, якими макроекономічними заходами вирівнювати платіжний баланс. Можливі варіанти — додаткове оподаткування імпорту, повернення акцизів на пальне. Це, зі свого боку, дозволить також зменшити обсяги емісійного фінансування дефіциту бюджету, що додатково стримуватиме нарощення імпорту і, відповідно, попит на валюту.

Щодо ймовірності перегляду офіційного курсу в найближчому майбутньому — зараз підстав для цього немає.

Читайте також: Хто фінансує фіксований курс долара: все, що потрібно знати про резерви НБУ

Про перспективи

У липні НБУ опублікував макропрогноз, згідно з яким інфляція у 2022 році становитиме 31%. Із урахуванням різних чинників, рівень інфляції у 2022 році може виявитися нижчим за 30%.

У серпні пожвавився експорт. Україна отримала майже $5 млрд міжнародної допомоги, є оптимістичні сподівання щодо надходження нових порцій зовнішньої підтримки.

Ми також очікуємо, що, завдяки міжнародній допомозі, ми зможемо утримувати золотовалютні резерви на достатньому рівні. Отже, в нас вистачить можливостей толерувати різницю між експортом та імпортом.