Якщо банк пропонуватиме 25-30% за депозитом, це означає, що в нього, ймовірно, є проблеми

Минуло півроку війни, банківський сектор продовжує показувати підвищену ліквідність та операційну прибутковість. Проте, уже двоє гравців залишили ринок. Які виклики сьогодні стоять перед банками, кому ще може не вистачити запасу міцності і чого чекати споживачам банківських послуг, «Мінфін» розпитав у голови Ради Незалежної асоціації банків України Олени Коробкової.

Про стійкість банків

Офіційні коментарі НБУ зводяться до того, що банківська система стійко пережила перший шок від війни і змогла адаптуватися до нинішніх реалій. Але за цей час уже дві фінустанови визнано неплатоспроможними. Що насправді відбувається з системою?

Загалом банківська система продовжує працювати стабільно і без збоїв, щоправда, реалії вносять свої корективи. Аналізуючи ситуацію, можна виділити декілька трендів.

Перший — скорочення банківських відділень. У середньому для діючих банків із відділеннями скорочення мережі за перше півріччя цього року становить 4,3%. Причин цьому декілька. Насамперед, велика міграція й зниження ділової активності, що призвело до зменшення попиту на банківські послуги в певних регіонах. Крім того, банки змушені проводити оптимізацію задля скорочення своїх витрат. І найбільш очевидна — неможливість працювати на певних територіях, які знаходяться під тимчасовою окупацією.

Другий тренд — збільшення кредитного портфеля гривневих кредитів бізнесу на понад 9%. Це пов’язано з активним кредитуванням аграрного сектору, переважно за рахунок реалізації державних програм. Водночас, спостерігається скорочення портфеля валютних кредитів, що не дивно в умовах війни. Крім того, фактично повністю призупинена іпотека.

Загалом, якщо оцінювати роботу банківської системи і швидкість реагування на всі виклики, то за 5-бальною шкалою вона сміливо заслуговує на тверду 4.

Ще в травні не було жодного банку, який би отримав відсотковий збиток. У червні таких виявилося десять. Який на сьогодні загальний відсотковий збиток банків? Що становить найбільшу загрозу для банків?

У червні українська банківська система заробила 11,7 млрд грн чистого відсоткового доходу. Це доволі високий результат, тому що середній результат за попередні місяці був близько 11 млрд грн. Практично всі банки, які отримали чистий відсотковий збиток у червні, — це невеликі фінансові установи.

Щодо загроз — найбільша полягає у тому, що війна генерує шалену невизначеність. Якщо узагальнити, то можна виокремити 5 основних викликів для банків: погіршення співвідношення доходів і витрат, зростання частки непрацюючих кредитів, масова міграція людей за кордон, залежність від уже недешевого рефінансування (стосується тих банків, які значною мірою заробляли на ОВДП та рефінансі, — їх трохи більше десятка), втрата частини персоналу через міграцію або у зв’язку з мобілізацією.

Банки, загартовані пандемією, доволі успішно протидіють цим викликам. Зокрема, скорочують витрати, удосконалюють канали дистанційного обслуговування, змінюють підходи до залучення коштів.

Як саме банки змінюють підходи до залучення коштів?

Прикладом може бути те, що банки достроково погашають рефінанс, і, взагалі, для обмеження власних ризиків переглядають підходи до кредитування. Зараз кредитні апетити у банків вже не такі, якими були до війни.

А взагалі, на чому сьогодні заробляють банки?

На тому ж, що й до війни. З тією різницею, що фактичне надходження відсоткових доходів (важливо не плутати з нарахуванням) скоротилося за рахунок реструктуризацій та кредитних канікул, а також деякого збільшення частки непрацюючих кредитів. Стабільнішим заробітком є комісії. Разом зі скороченням витрат, це дозволяє банкам зберігати позитивний операційний дохід.

У ІІ кварталі банки підвищили ліквідність та операційну прибутковість. А чи прораховується варіант, коли при падінні ВВП на 30−45% значна частина портфеля не зможе обслуговуватися через воєнні дії?

У середньому обслуговується від 40 до 80% кредитного портфеля. При цьому, враховуючи законодавчі ініціативи стосовно реструктуризації та кредитних канікул, обслуговуються здебільшого кредити в частині сплати відсотків, а не тіла. З часом, накопичення цих проблем дасть негативний результат.

Якщо дивитися на цифри, то рівень NPL (непрацюючі кредити, — ред.) станом на 1 березня становив 26,58%. Зараз він зріс до 30,01%. І це не кінець, оскільки бойові дії тривають.

Як банки закривають зараз юридичні ризики у цьому питанні? І який взагалі запас міцності в банківській системі?

Тут треба аналізувати, що входить до NPL. Одна справа, коли це непрацюючі кредити, пов’язані з фізичними особами, у яких зруйновано або пошкоджено майно. В Дії зареєстровано вже понад 256 тис. заяв про пошкодження або втрату майна. В іпотечному портфелі це становить понад 13%, тобто близько 1,66 млрд грн. Інша справа — неплатоспроможність клієнтів, які частково або повністю втратили бізнес.

Звісно, формування резервів під очікувані внаслідок війни втрати все ж таки призводить до збитків на рівні системи. За 1 півріччя 2022 року ця цифра становить 4,6 млрд грн. Станом на 1 серпня банківський сектор знову вийшов у прибуток, але, ймовірно, за рахунок переоцінки валютних активів унаслідок липневої корекції офіційного курсу гривні.

Загалом, можна констатувати, що запас міцності банківської системи високий. У мирний час проводилися стрес-тести за жорсткими сценаріями, і це дало свій результат.

Якою потенційно можливою може бути втрата кредитного портфеля в розрізі банків?

Найвразливішими в цьому плані є держбанки. Їм набагато складніше проводити реструктуризацію і взагалі щось прощати. Такі дії можуть трактуватися різними органами як недоотриманий прибуток із відповідними наслідками для менеджменту. Станом на 1 серпня частка NPL у держбанках, без Приватбанку, становить майже 30%, а в Приватбанку сягає навіть до 67%. Проте, левова частка NPL Привату пов’язана з його колишніми акціонерами, і війна тут ні до чого.

У банках із приватним українським капіталом цей відсоток значно менший — близько 15%.

Найменше NPL сконцентровано в банках із іноземним капіталом — близько 12% у загальному портфелі. Це пояснюється веденням обережнішої та стриманішої кредитної політики. Вони, скажімо, практично не обслуговують держпідприємства, більшість з яких наразі не в змозі виконувати свої зобов’язання.

Подібні тенденції матимуть місце і надалі.

Читайте також: Стабільність банківської системи: шо насправді приховують банки

Про ризики банкопаду

Банківська система починає втрачати гравців: Мегабанк, Банк Січ. Хто може бути наступним?

Ситуація з Мегабанком узагалі не пов’язана з війною. НБУ неодноразово вказував на проблеми банку, але акціонери належно не відреагували.

Що стосується невеликих банків, до яких належить і Банк Січ, усі вони мали суттєве послаблення під час проведення стрес-тестів, зважаючи на їх, так би мовити, обмежену значимість для фінансової стабільності. Раніше вони доводили свою життєздатність більше теоретично, зараз же мають робити це в реальних умовах.

Насправді, чи буде банк продовжувати роботу, чи ні, — це більше залежить від власників і готовності менеджменту реагувати на виклики. Але для вкладників немає підстав для занепокоєння. На період воєнного стану та три місяці після закон гарантує 100% повернення усіх депозитів.

Все ж таки, чи можливий банкопад або відчутне виведення банків із ринку?

Зараз ми взагалі не вбачаємо підстав для банкопаду. За останні 5 років здійснено велику роботу для забезпечення фінансової стабільності сектору. Результати цієї роботи, довіру вкладників і, врешті-решт, стабільність системи доволі наочно підтверджує динаміка коштів населення в банках.

Так, станом на 1 серпня обсяг коштів населення в банках становив 839 млрд грн, із них 36% — у валюті. Порівнюючи з 1 квітня, кошти фізосіб у банках у гривні зросли на 6,1%, або на 30,6 млрд грн. Вклади в іноземній валюті при цьому скоротилися на 5% (на 0,4 млрд доларів США). Загалом, обсяги коштів населення в банках збільшилися (конкретний рівень приросту в гривневому еквіваленті не наводжу, оскільки він не зовсім репрезентативний через переоцінку валютних вкладів унаслідок корекції офіційного курсу гривні).

Водночас, у корпоративному секторі відбулося скорочення залишків у гривні (на 1,2%, або на 5,9 млрд грн) і зростання — в іноземній валюті (на майже 17%, або на 1,2 млрд доларів США). Попри інший характер динаміки, загалом обсяги коштів юридичних осіб у банках також зросли. Тобто підстав для банкопаду ми не вбачаємо, кошти фізосіб і юросіб у банках зростають.

Читайте також: Рейтинг стійкості банків: кому довіряють гроші під час війни вкладники та експерти

Про депозити та кредити

Після підвищення облікової ставки до 25% було сподівання, що банки підвищуватимуть дохідність депозитів. Чому цього не сталося?

Банки були б раді запропонувати й 25%, але їх потім треба з чогось виплачувати. А з чого? Бізнесу, який був раніше (за обсягами та прибутками), немає, можливості кредитування дуже обмежені, відповідно, й нарощувати виплати доходів за депозитами немає з чого. Тому тут усе ж таки про баланс банківського бізнесу і про здоровий глузд.

Якщо якийсь банк пропонуватиме 25−30% за строковим депозитом, це означатиме тільки одне: в нього, ймовірно, є певні проблеми, які він намагається вирішити за рахунок залучення депозитів, так званого «пилососення ринку».

Чи зростатимуть ставки за депозитами надалі і яких рівнів вони можуть досягти?

Зараз досягають до 17−20%. Це і є допустимий діапазон.

А готові вкладники миритися з такою дохідністю?

За останній місяць ситуація зі строковими вкладами стабілізувалася. Це відбулося, значною мірою, після ухвалення рішення про 100% гарантування вкладів і підвищення ставок. Але відтік коштів за строковими депозитами в іноземній валюті триває. Низька дохідність за ними взагалі не мотивує тримати кошти ні на депозитних, ні на поточних рахунках.

Можливість купувати долари за офіційним курсом за умови розміщення їх на депозит не додала привабливості валютним вкладам?

Додала, але наскільки — можна буде відстежити ближче до кінця року.

На які показники банку зараз потрібно дивитися пересічній людині, яка має намір відкрити депозит?

Віддавати гроші зараз безпечно будь-якому банку, тому що всі вклади на 100% гарантовані. Є сенс дивитися на інші умови: дохідність, наближеність відділення, наявність мобільного додатку тощо. Тобто сьогодні відкриття депозиту — це більше про комфорт і взаємодію з банком.

Днями уряд скасував державні гарантії Ощадбанку. Що це означає для вкладника?

Для вкладників наразі це не несе жодних наслідків, оскільки в будь-якому банку гарантується повна сума вкладу. Але зміни будуть після перемоги у війні, коли цю норму скасують. Тоді гарантованою державою сумою буде уже 600 тис. грн, і для Ощадбанку, зокрема. Тобто скасувавши 100-відсоткове гарантування вкладів в Ощадбанку, уряд зробив його повноцінним учасником Фонду гарантування вкладів (ФГВФО), щоб не створювати на ринку штучних неконкурентних вимог.

Читайте також: До кінця року депозитні ставки у великих банках можуть зрости максимум до 20%

Про кредити

Нацбанк закликає підвищувати ставки за депозитами, а що ж буде з вартістю кредитів?

Відсоткові ставки за кредитами вже зростають. Але зараз кредитування не є таким пріоритетом, як у мирний час. Ринок переважно працює за рахунок державних програм, які націлені на кредитування певних сфер економіки і передбачають компенсацію частини ставок. Утім, і тут не без змін. Нещодавно уряд переглянув умови наймасовішої програми з кредитування бізнесу «5−7−9», зокрема, в напрямі збільшення відсоткових ставок, залежно від ситуації на ринку. В подальшому тенденції зберігатимуться.

Кредит під заставу депозиту — чи доступна така послуга зараз у банках?

Така послуга була і є. Але її впровадження — це вибір самого банку, залежно від його бізнес-моделі, ризик-апетитів, стратегії тощо.

Яка кількість позичальників-фізичних осіб не може вже обслуговувати свої кредити в період війни і наскільки вона може збільшитися?

Зараз усього проблемних кредитів у загальному портфелі кредитів фізичним особам — 18,2%. НБУ прогнозує, що ця частка може збільшитися ще на 20%. Але це залежить від перебігу подій на фронті. Тому точних чи наближених цифр неможливо дати.

Банки почали повертати ліміти на кредитних картках, відновлювати оплату частинами. А як щодо іпотеки та автокредитування, які у них перспективи?

Іпотечне кредитування поки що на паузі. З 1 жовтня повинна запрацювати програма доступної іпотеки для окремих категорій населення. На першому етапі програма матиме соціальну складову, вона кредитуватиме військовослужбовців, працівників безпеки, оборони, медиків, вчителів, науковців і працівників комунальної та державної форми власності. Це будуть пільгові кредити під 3% на 20 років із початковим внеском 20%.

Другий етап починається з 2023 року, тоді фінансування за іпотечною програмою пошириться на всіх українців, і вони зможуть взяти кредит під 7% річних. Не очікую, що вона буде масовою в нинішніх умовах.

Автокредитування почувається краще за іпотеку, але його темпи також далекі до передвоєнних.

До речі, консенсусу в питанні щодо позичальників, у яких знищено предмет іпотеки, вдалося досягти? Як вирішуватиметься питання їхніх кредитів?

Дискусії ще тривають. Але сподіваюся, що найближчим часом буде консолідована позиція. Мінцифри вже наголосило, що буде створений окремий реєстр, куди треба буде подавати заявки про пошкоджене майно. Ми з банками, зі свого боку, розробили 7 кроків, що треба зробити, якщо з вашим житлом щось сталося.

Перший — заявити в банк про факт пошкодження або знищення майна. Другий — підготувати документи, що підтверджують право власності на це майно. Третій — провести фіксацію пошкодження. Четвертий — звернутися до ДСНС для складання акта про надзвичайну подію (коли був приліт, пожежа, розмінування тощо).
П’ятий — скласти акт фіксації (формуляри є на сайтах банків). Шостий — підготувати документи, що підтверджують вартість майна до пошкодження. Тобто треба замовити звіт про оцінку майна, якщо ж це неможливо, то вказати балансову вартість майна. Сьомий — звернутися до правоохоронних органів із заявою про порушення кримінального провадження.

Що відбувається, коли всі кроки пройдено: банк припиняє нараховувати відсотки за цим кредитом і людина може спокійно його не сплачувати?

Не прийнято на законодавчому рівні якогось рішення, що відбувається далі з цим кредитом. Розглядають різні варіанти і обов’язково буде знайдений механізм. Скажу більше, у дуже багатьох банківських працівників оформлена іпотека. Тому банківські співробітники, напевно, будуть першими, на кому відпрацьовуватимуться ці механізми.

У будь-якому випадку жоден клієнт не залишиться сам на сам із цією проблемою. Головне — розмовляти з банком і доводити до відома свою ситуацію.

Читайте також: Частка непрацюючих кредитів у банках зросла майже до 30% — огляд НБУ

Про валюту

НБУ підвищив рівень офіційного курсу долара. Але готівковий ринок миттєво пішов угору, тобто вирівняти офіційний і реальний курси не вдалося…

Це ринок, сьогодні він складний, і на нього впливають безліч непрогнозованих чинників — це і перебіг подій на фронті, і заяви міжнародників, і ситуація з розблокуванням портів тощо. Проте, розрив між курсами зменшився — уже не 5−6−7 грн, як раніше, а 1−2 грн. Різниця в межах 10% — це норма, нічого надзвичайного не відбувається. Ба більше, цей розрив зараз у тенденції прогнозованіший і не розхитується, як було раніше.

Як почуваються банки в контексті валютних змін? Корекція курсу вплинула на них, які перспективи надалі?

Банки давно були готові до корекції курсу і навіть це ініціювали. Зважаючи на ситуацію в економіці, НБУ забезпечив тривалий перехідний період і зробив низку послаблень, які відкривають можливість для роботи банків на валютному ринку. Банкам стало простіше.

Після того, як банкам дали змогу продавати більше валюти, ніж лише купленої у клієнтів протягом операційного дня, це поліпшило ситуацію з наявністю готівкової валюти у банках?

Немає проблем, щоб купити чи продати валюту. Банківський курс у банківських обмінниках наближений до курсу в обмінниках на «сірому» ринку.

Які прогнози щодо подальшого курсу?

Усе залежить від перебігу війни, стану українського експорту, обсягів допомоги Україні тощо. Але очікуємо, що в найближчий місяць-півтора курс залишатиметься в межах 40 грн за долар.

Зрозуміло, зазвичай восени у нас відбуваються піки ділової активності, курс збільшується, але ближче до січня-лютого він відкочується назад. Тому, хоча це і незвичайний рік, може бути зростання, але сподіватимемося, що потім він повернеться. Поки що підстав для зміни статус-кво ми не бачимо.

Читайте також: Євро по 50 грн, долар — по 48 грн: яким буде курс гривні цієї осені

Про наболіле

Зараз пластикові картки можна замовити не у всіх банках, через дефіцит пластику. Що робити людині, яка виїжджає за кордон і їй терміново потрібна банківська картка? Що робити у випадку, якщо термін картки закінчився, а потрібно зробити проплату через інтернет?

Це не є проблемою. На початку війни банки оголосили про продовження термінів дії випущених ними карток. Банки зараз активізували випуск диджитал-карток. Із мобільного додатка можна згенерувати віртуальну картку, якою можна розраховуватися і в інтернет-магазинах, і в будь-якому супермаркеті.
Тому немає нагальної проблеми. Кому потрібна звичайна картка, можливо, доведеться трохи зачекати. Але це пов’язано більше не з дефіцитом пластику, а з логістикою конкретного банку, з режимом роботи відділення тощо.

Наскільки можна довіряти віртуальним карткам? Чи можуть бути ризики потрапляння до рук шахраїв баз даних за такими картками, особливо на тимчасово окупованих територіях?

Насправді, віртуальні картки доволі надійно захищені, особливо якщо ми користуємося ними через смартфон, де є ідентифікація через пароль чи відбиток пальця. Історії про потрапляння баз даних до рук окупантів нам невідомі.

Але такий сценарій майже неможливий. Як показує досвід, шахрайські дії з картками, у тому числі віртуальними, більше пов’язані з добровільним наданням людиною своїх даних — номера та терміну картки, CRV, пін-коду. Тут більше про фінансову обізнаність.

Іноземні банки знімають послаблення для українських біженців. Чи працюєте ви над тим, щоб фінансове обслуговування наших громадян було максимально комфортним за кордоном?

На думку країн, які приймають українців, для того, щоб налагодити свій побут у їхній країні, достатньо від 1 до 3 місяців. Війна триває вже понад 6 місяців. Якщо людина за цей час не звернулася до банку, не відкрила рахунок, не вирішила нагальні питання, то це її проблеми. Звісно, якщо людина тільки перетнула кордон, оскільки нещодавно вирвалася з окупованої території, скажімо, з Херсона, то до неї буде менше запитань. Усе індивідуально.

Чи є в іноземних банках спеціальні пропозиції для українських біженців щодо інших продуктів, наприклад, відкриття депозитів чи оформлення кредитів?

Із депозитами проблем немає, але в Україні вони вигідніші. З кредитом складніше, тут потрібно відповідати низці вимог. Насамперед, мати роботу і посвідку на постійне проживання. В іншому — відкрити рахунок, здійснити переказ, сплатити комунальні платежі — це все можливо, як і будь-якому пересічному громадянину цих держав.

Близько 10 млн українців виїхали за кордон. Якщо 40−60% залишаться там на постійній основі, наскільки це велика втрата для банківської системи України?

Абсолютна більшість вимушених емігрантів усе ж таки повернеться, як тільки зможе почуватися в безпеці в Україні. Однак, це дійсно проблема. Виїжджають жінки, які працювали в Україні, генерували певні надходження до бюджету і певні надходження до банківської системи. Плюс виїжджають багато дітей — потенційних клієнтів банків у майбутньому. Держава повинна знаходити механізми, забезпечувати гідні умови й можливості для громадян усередині країни, щоб вони захотіли повернутися. І це буде наступним викликом для всієї України.