Як війна вплинула на платіжний баланс України

За 7 місяців платіжний баланс України «пішов у мінус» на $8,4 млрд. За рахунок чого держава покриває дефіцит, ЕП розповів Данило Гетманцев, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. «Мінфін» обрав головне.

Про стан поточного рахунку

Профіцит поточного рахунку — $4,44 млрд. Профіцит сформовано завдяки позитивному сальдо первинних і вторинних доходів. Основні фактори, які на це вплинули:

• стійкі надходження від оплати праці резидентів за роботу, виконану за межами України, на фоні уповільнення виплат доходів від інвестицій;
• значні обсяги гуманітарної та грантової допомоги від партнерів;
• збереження значних обсягів грошових переказів в Україну — останні за 7 місяців 2022 року становили $7,6 млрд, скоротившись, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, лише на 5,7%.

Водночас, щодо поточного рахунку, хотів би звернути увагу на поглиблення негативних тенденцій у зовнішній торгівлі, насамперед, товарами.

Зокрема, негативне сальдо торгівлі товарами у липні збільшилось до $2,036 млрд, із початку року становило $6,274 млрд.

Починаючи з квітня, кумулятивно і помісячно експорт товарів скорочується швидшими темпами, ніж імпорт.

За 7 місяців 2022 року, проти аналогічного періоду минулого року, експорт товарів скоротився на 27,8%, імпорт — удвічі меншими темпами — на 15,9%.

Негативне сальдо торгівлі товарами і послугами, що за 7 місяців 2022 року вже перевищило $10 млрд, продовжує поглиблюватись, створюючи тиск на обмінний курс гривні.

Відкриття зернових коридорів із серпня, часткове повернення наших громадян із-за кордону напередодні нового навчального року, мають покращити баланс торгівлі товарами і послугами.

Читайте також: Євро по 50 грн, долар — по 48 грн: яким буде курс гривні цієї осені

Про ситуацію з фінансовим рахунком

Дефіцит фінансового рахунку за цей період склав $12,85 млрд. Його формування продовжує зумовлюватись відтоком валюти за операціями приватного сектору.

Зокрема, за підсумками 7 місяців, чистий відтік із приватного сектору (разом із помилками та упущеннями) становив $17,1 млрд (для порівняння: за 7 міс 2021 року чистий відтік становив лише $0,9 млрд).

Основні фактори — скорочення торгівельних кредитів, збільшення валюти поза банками.

Про платіжний баланс

За підсумками 7 місяців платіжний баланс зведено з дефіцитом $8,4 млрд (в т.ч. в липні — $0,3 млрд). Дефіцит було збалансовано за рахунок валютних інтервенцій НБУ і відповідного зменшення ЗВР.

Станом на початок серпня обсяг останніх ($22,4 млрд) залишився на адекватному рівні у частині фінансування поточного імпорту (3,2 місяці, рекомендований рівень не менше 3-х).

Читайте також: Зведений платіжний баланс України у липні зведений із дефіцитом $299 мільйонів

Висновки

Отже, розглянуті тенденції свідчать про таке:

• Війна з Росією призвела до значного погіршення платіжного балансу, спричинивши його дефіцит за 7 місяців на рівні $8,4 млрд (проти профіциту $0,8 млрд за аналогічний період 2021 року).
• Насамперед, різко погіршилось зовнішньоторговельне сальдо з мінус $0,7 до $10 млрд, і ще більш стрімко збільшився відтік валюти за фінансовим рахунком, передусім, за операціями реального сектору і населення.
• Водночас, підтримку повоєнному платіжному балансу надають відносно стійкі надходження від грошових переказів, оплати праці та значні обсяги зовнішньої допомоги від партнерів, що зростають.
• Вчасні дії НБУ щодо обмежень на валютному ринку та фіксації обмінного курсу допомогли пом’якшити шоковий вплив війни на платіжний баланс та запобігли неконтрольованому знеціненню гривні.
• Водночас, через послаблення зовнішньої фінансової позиції тиск на золотовалютні резерви та національну валюту залишається значним.
• Для мінімізації цих ризиків влада, по-перше, вживає заходів щодо зменшення дисбалансів у зовнішній торгівлі. Насамперед, у частині збільшення можливостей для нарощування експорту, зокрема вирішення питань страхування ризиків, логістики, доступу до обігових коштів, і, спеціально наголошую, своєчасного повернення ПДВ експортерам. Ще раніше для стабілізації платіжного балансу ми скасували більшу частину пільг з імпорту, запроваджених у перші місяці війни.
  По-друге, для балансування платіжного балансу до кінця поточного та наступного року вкрай важливим є започаткування стабілізаційної програми МВФ, яка б розроблялась на умовах «виняткового доступу», з огляду на потреби України. Відповідні консультації між Фондом та Україною вже почались, і ми розраховуємо, що упродовж декількох місяців цього року вони будуть фіналізовані.