Як зміняться ціни на автогаз після підвищення акцизів

Уряд пропонує повернути акцизи на пальне. При цьому, якщо для бензину і дизелю акциз буде нижчим, ніж до війни, то на зріджений газ — вищим. Чи справедливе це рішення і як воно вплине на ціни, в колонці для НВ розмірковував директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн.

Уніфіковані ставки

Акцизи скасували у березні на фоні рекордного подорожчання нафти до $140/барель, що було викликано війною в Україні. Це дозволило заморозити цінники на АЗС та підтримати внутрішнього споживача.

В серпні ціна впала майже до $90 за барель, а ситуація з державними фінансами критично погіршилась. Уряд вирішив хоча б частково повернути акцизи, не чіпаючи ПДВ, який у тому ж березні був знижений з 20% до 7%.

Неординарним кроком стала пропозиція уніфікувати акцизи, тобто зробити податок на всі марки моторних палив однаковим — 100 євро, або майже 4 грн/л. Ця ставка набагато менша, ніж у європейських країнах, де акцизи сягають 1 євро/л.

Саме уніфікація акцизів викликає найбільше суперечок та питань. Завжди ці ставки були диференційовані, наприклад, до скасування становили: бензин — 213 евро за 1 000 л, дизпальне — 139,5 євро, зріджений газ — 52 євро.

Насправді, обговорення цієї теми триває у професійних колах вже декілька років. Раніше за уніфікацію або хоча б зближення податків на автогаз та бензин виступали вітчизняні нафтопереробні заводи. Вони виробляли переважно бензин, який не мав попиту через популярність зрідженого газу, куди, як у офшор, почали переходити автовласники, заощаджуючи за рахунок пільгового податку суттєві кошти.

Наприклад, мій знайомий за рахунок встановлення на свій Lexus 570 газобалонної установки та переходу з бензину на зріджений газ заощадив за місяць понад 8 тис. грн. Але є й інший бік: із використаних 1000 л бензину на 5000 км він би платив 213 євро акцизу, тоді як навіть з більшої кількості літрів зрідженого газу — 50 євро.

Погодьтесь, непогана дотація від держави для соціально незахищених верств населення? Саме така математика призвела Україну на перше місце у світі за показником використання зрідженого газу на транспорті в кошику моторних палив — 30%. За обсягами країна увійшла до п’ятірки найбільших споживачів на планеті. Це все відбулось за 10 років.

Читайте також: Ціни на нафту зросли напередодні зустрічі ОПЕК+

Чи справді газ «соціальний»

Окрім зростаючих втрат бюджету, проблема була також у тому, що здебільшого величезні обсяги LPG імпортувались з РФ та Білорусі. Розрахунки показували, що імпортований газ можна було в більшості замістити бензином вітчизняного виробництва з неросійської нафти, одночасно завантаживши наші НПЗ, порти та нафтотранспортну систему.

Але на шляху прагматичних підходів до вельми зрозумілого питання був популізм. Пам’ятаєте серіал із придушенням євроблях? Із газом те ж саме. Соціальне, альтернативне, помічне пальне. Уніфіковані акцизи вб’ють його!

А якщо без емоцій? Пропан-бутан, як бензин та ДП виробляється з нафти, шляхом примітивної переробки. Яке альтеративне пальне? Є дещо кращі, ніж у бензину, екологічні показники, але трояндами його викиди точно не пахнуть. Враховуючи, що велика частка машин «на газу» була обладнана «в гаражах» та часто не дотримується регламентного обслуговування, в нашому випадку їх екологічність взагалі під великим питанням.

Якщо у вас є машина, вам навіть державну субсидію не дадуть, яке соціальне пальне? (Особливо для власників «лехусів» та «крузаків», які часто можна зустріти біля газових колонок на АЗС).

Читайте також: Європа запасається газом: криза скасовується

Також сформувалась думка, що бензин використовують виключно багатії, які можуть нести вчетверо більший податковий тягар, ніж ті, хто вирішив скористатись «акцизною» нишпоркою. Таких у народі називають «лохами».

Тим не менш, урядові та парламентські популісти завжди боялися чіпати «соціальне» пальне.

Як зміняться ціни через акциз

Війна накрила новою реальністю. Ракети розбили наші нафтопереробні заводи, виробництва (принаймні, легального) в країні не залишилось. Трапилось диво: уряд таки ввів уніфіковані акцизи. Щоправда, це було досягнуто в інший спосіб — всі податки обнулили. Незвична, але фактично теж уніфікація, просто ставка 0.

Як гадаєте, зріджений газ помер? Начебто ні, є на кожній заправній станції. А тепер дивимось на цифри: якщо 23 лютого співвідношення цін у роздрібній торгівлі становило 53% (18,84 грн за літр газу проти 35,48 грн за літр бензину), то на 25 серпня — 52,6% (26,22 проти 49,86 грн/л).

Як кажуть, чутки про смерть зрідженого газу виявились дещо перебільшеними. Газ не просто не помер, він зберіг всі свої переваги для споживача. А що зміниться, якщо на «газову» та «бензинову» шальки терезів покласти по 4 грн/л акцизу? Правильно, нічого. Навіть якщо на «бензинову» нічого не класти, ефективність газу збережеться з великим запасом. Але ж соціальне пальне… Є відчуття, що парламентський популізм переможе й цього разу.

Читайте також: Податкова реформа «10−10−10»: офшор для великого бізнесу чи кінець епохи корупціонерів

Чому мені подобається уніфікація податків? Бо це справедливо, коли всі платять однаково. Багато проблем нашого суспільства виникають саме через нерівність, а, відповідно, несправедливість. Хтось сплачує податки, а хтось — ні. Хтось купує машину на бензині останнього єврокласу зі всіма податками, а хтось привіз без податків стару євробляху, поставив на неї газ та знов має найнижче податкове навантаження. Фактично, водій автівки на бензині побудує 4 км доріг або оплатить 4 бронежилети, а водій машини на газу — один кілометр або один бронежилет. Хіба так має бути?