Податкова реформа «10-10-10»: офшор для великого бізнесу чи кінець епохи корупціонерів

Останні тижні у соцмережах та ЗМІ активно обговорюється нова ініціатива Офісу Президента, яка передбачає суттєве зниження основних податків. І хоча голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев вже заявив, що така реформа зараз не на часі, розробники не знімають цього питання з порядку денного. «Мінфін» зібрав всі «за» і «проти» чергової податкової реформи.

Економічну спільноту розбурхало інтерв'ю заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми, який анонсував суттєве зниження податків. Нову податкову систему розробляють Міністерство економіки та декілька аналітичних центрів. Її вже охрестили «10−10−10», оскільки вона передбачає уніфікацію ставок ключових податків: 10%, замість нинішніх 18%, має становити податок на прибуток та податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). До 10% із 20% буде зменшено ПДВ.

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) пропонується скасувати, натомість, військовий збір збільшити до 3%. Після війни він має трансформуватися на внесок у накопичувальну пенсійну систему.

Але таке суттєве зниження податкового навантаження супроводжуватиметься посиленням відповідальності за ухилення від сплати податків. Як пояснює один із авторів ініціативи, співзасновник Центру економічного відновлення Андрій Длігач, фактично йдеться про новий публічний договір: держава зменшує податки — бізнес їх сплачує в повному обсязі.

Втім, ініціатива ОП викликає чимало запитань.

По-перше, важко зрозуміти, чого ж таки хоче влада — зниження податкового тиску на бізнес заради відновлення економіки чи посилення фіскального навантаження заради наповнення бюджету. З одного боку ОП анонсує вже згадану податкову реформу, з іншого — Рада ухвалює закон про повернення акцизів на пальне, у рамках боротьби з тінню небанківський готівковий валютний ринок отримує новацію у вигляді щомісячного неповерненого авансового внеску з податку на прибуток тощо.

По-друге, поки що реформа існує тільки на словах — проєкту документу (навіть чернетки) ніхто ще не бачив. Очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк навіть натякнула Офісу Президента та уряду, що від анонсу реформи час вже переходити до конкретики.

По-третє, скидається на те, що в цьому питанні законодавча і виконавча влада взагалі мають різні погляди. Адже у нещодавньому інтерв'ю голова комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев піддав сумніву доцільність зниження податків під час війни.

Та, попри це, ОП поки що не збирається відмовлятися від своїх податкових ідей. Тому ми пропонуємо подивитись, що чекає на платників податків і країну загалом, якщо «10−10−10» буде-таки втілена в життя. Для цього «Мінфін» зібрав думки представників обох таборів — противників та сторонників реформи.

Хто за реформу

Наразі головним завданням є утримання в країні якомога більше бізнесів

Петро Чернишов, експрезидент Київстар

Реформа «10−10−10» — це стимул детінізації бізнесу. В Україні зараз 50−60% бізнесу в тіні. Це можливість вийти у білу та капіталізувати бізнес. Без цього процвітаючої економіки не збудувати!

Тепер пірнемо в ситуацію. Головне:

1. Дефіцит бюджету буде величезним, і його неможливо закрити жодним підвищенням податків чи скороченням видатків. Ось цифри: до війни збирали приблизно 100 мільярдів гривень на місяць і витрачали 110. Дефіцит закривали за допомогою ОВДП. Нині збирають 60, а витрачають 200.

2. Тому, закрити дефіцит і уникнути руйнівної девальвації та гіперінфляції можна лише за допомогою прямої фінансової допомоги наших західних союзників.

3. Якщо дефіцит буде 71% або 74% — у цьому немає жодної принципової різниці. Для Заходу це дуже мала різниця. Грубо кажучи, платити до бюджету України щомісяця 5 млрд євро чи 5,5 мільярдів — все одно!

4. Коли все дуже погано — навіть такі зміни, на які раніше було «табу», раптом починають здаватися можливими та розумними.

5. Якщо до війни Україна могла якось розповідати про свою «інвестиційну привабливість», то тепер головне завдання — утримати в країні якомога більше бізнесів. Оскільки, після війни наш божевільний північний сусід нікуди не подінеться, і все одно буде небезпечним, то і після війни треба буде давати екстраординарні умови інвесторам, щоби хтось сюди приходив із грошима.

6. Змінювати систему потрібно, доки у Президента рейтинг близький до 100%, — таке довго тривати не може!

7. Нам же хочеться, щоб співгромадяни, що поїхали, повернулися? Потрібно допомогти їм у цьому і показати, що країна хоче й їхніх грошей!

8. Ніхто, мені здається, не сперечається, що поточна податкова система разом із правоохоронною системою — це жах-жах.

Запропонована система «10−10−10» — проста та зрозуміла. У цьому її головний плюс. Автори реформи стверджують, що вона майже компенсує існуючий збір податків. Тут, звісно, потрібна серйозна дискусія. Але, якщо це схоже на правду, то моя порада є простою та однозначною. Реформу потрібно ухвалювати.

Запропоновані ставки є відмінними, але платити повинні будуть всі

Олександр Конотопський, CEO Ajax Systems

Наразі серйозно розглядається лібералізація податкових ставок для загальної системи оподаткування. Бізнес може отримати такі умови:

• 10% — податок на прибуток,
• 10% — ПДВ,
• 10% — сумарний податок на зп.

А що буде з бюджетом? Спрацює цей підхід, тільки якщо всі вийдуть з тіні. Відповідно, збільшуються права податківців щодо відстеження ухилень від сплати податків. Платити повинні будуть всі.

Вважаю пропоновані ставки відмінними. Вони допоможуть бізнесу вийти з тіні. Але відповідальність, як у США, можна запроваджувати лише після проведення реформи правоохоронних органів та судів.

Практично у кожного українського підприємця чорний пояс зі схематозу. Більшість кешового бізнесу в країні — серйозна проблема для екосистеми. Наприклад, M&A практично неможливі. Бо купувати набір фопів чи товки-одноденки ніхто з серйозних хлопців не буде. Багато в чому, з тих же причин інвестиції та кредити особливо не доступні. Та й нерівні умови для всіх. Якщо один схематозить — усі його конкуренти починають програвати. Або також повинні схематозити. Замкнуте коло.

Платити податки буде вигідніше, ніж оптимізувати

Анатолій Амелін, співзасновник аналітичного центру «Український інститут майбутнього»

В мене три питання на розуміння:

1. Що для Вас податки?

2. Хто і як визначає, скільки вам платити?

3. Навіщо сплачувати податки, якщо дешевше оптимізувати?

Для мене очевидні такі відповіді:

1. Податки для мене — це фінансування державного сервісу для громадян України та, насамперед, для тих, хто сплачує податки.

2. Сума податків є похідною від консенсусу між суспільством про обсяг, якість та перелік сервісів, які ми хочемо отримувати від держави. А не бажання чиновників для їхнього існування.

3. Бізнес ніколи не платитиме зайві гроші, якщо можна заощадити.

На систему оптимізації податків працює величезна частина держслужбовців, які за корупційну ренту як нагадують де і на чому оптимізувати, так і заплющують очі.

Усе це породжує у результаті:

• Величезний пласт чиновників-паразитів (понад 4 млн людей живуть за рахунок бюджетних грошей, читай «податків»);
• Неефективний, непрозорий та нечесний бізнес;
• Тіньова економіка, яка в Україні сягає 40%, — європейський антирекорд;
• Відсутність у бізнесу реальної вартості (три бухгалтерії, відсутність прозорих грошових потоків);
• Складнощі з отриманням кредитів (банки під «криву звітність» грошей не дають).

Як наслідок, економіка, бізнес, громадяни у дуже «непристойному місці».
Вирішення проблеми в руках лише українців. Одне з них — податкова реформа.
Проста, зрозуміла, коли платити податки буде вигідніше, ніж не платити. А сплачуючи податки, отримувати безліч додаткових вигод.
Проведений аналіз показує, що при запропонованій схемі платити податки буде вигідніше, ніж оптимізувати.

Які вигоди нової системи:

• Зростання оборотного капіталу у бізнесу, а отже більше інвестицій, більше робочих місць, більше прибутку та більше податків;
• Біла звітність та зростання можливості залучати кредити для розвитку, а значить більше інвестицій, робочих місць та тих самих податків;
• Немає оптимізації — немає корупції. Зниження адміністративного тиску, спрощення звітності, цифровізація;
• Білі зарплати. Тут ви й так знаєте переваги;
• Деталізація та рівні умови ведення бізнесу.

Воєнний час — найкращий для початку позитивних змін, враховуючи, що у старій моделі бюджет не буде наповнений перші 2−3 роки після завершення війни.

Хто проти реформи

Досвід Шрі-Ланки, де знизили податки та отримали дефолт, надихнув українських популістів

Сергій Фурса, спеціаліст відділу продажу боргових цінних паперів Dragon Capital

А давайте в Україні знизимо податки… А давайте, нехай усі податки будуть 10−10−10, гарно ж…

Нехай ПДВ буде 10. Нехай податок на прибуток буде 10. І нехай соціальний податок буде 10. Чому саме 10? — Цифра гарна.

Досвід Шрі-Ланки, де знизили податки та отримали дефолт, надихнув українських популістів. І тепер Балашову не так самотньо з його 5.10.

Популісти бувають різними. Ми в Україні звикли до традиційних популістів, на кшталт Юлії Володимирівни. Цей традиційний український популізм — давайте всім роздамо грошей і побільше.

А тепер ми вивчаємо нетрадиційний популізм. Давайте сильно знизимо (а краще взагалі скасуємо) податки і буде всім щастя. При цьому йдеться про те, що зниження податків призведе до зростання платежів і ніхто нічого не помітить. Де і в якій країні світу так відбувалося — історія замовчує.

Чи подобається бізнесу ідея зниження податків? — Звісно. Ніхто не любить сплачувати податки. Взагалі. У будь-якій країні світу. І якщо є можливість не платити — не платить.

Чи є високі податки основною проблемою в Україні? — Ні. І навіть до війни так не було. Стримувало зростання економіки, за словами самого бізнесу, відсутність верховенства права. Суди, суди та ще раз суди. Ну й силовики.

Зараз, під час війни, рівень податків взагалі не відіграє ролі для бізнесу при прийнятті рішень. Бізнес або почувається у безпеці, або ні. І якщо вже починати дивитися у бік податків, то, насамперед, мова повинна йти про реформу самої служби — перетворення її на сервісну функцію. Але завжди простіше математично знизити податки. І всі за. І жоден корупціонер не постраждає.

І так, під час війни податки не знижують. Війна — це дорого. Під час війни податки підвищують. На жаль. І дуже інфантильно вважати, що можна знижувати податки та вести війну. Так ще в історії нікому не вдавалося.

Ймовірність того, що донори захочуть фінансувати новий український офшор, прямує до нуля

Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії

Це непрорахована ультраліберальна фіскальна реформа мирного часу, причому реформа з далекого минулого, бо суперечить глобальному руху боротьби з офшорами та податковою оптимізацією. Фактично, це концепція нового офшору, яка відповідає лише короткостроковим інтересам окремих галузей середнього та великого «нового» бізнесу. Короткостроковим, бо повністю ігнорує ризики недофінансування воєнних видатків.

Прямі втрати бюджету від зниження податків та ЄСВ самими авторами концепції оцінюються в 622 млрд грн. 350 млрд грн, за твердженням авторів, компенсується відповідним зменшенням видатків держави на ЄСВ та ПДФО (які зараз значно зросли через збільшення чисельності ЗСУ).

Якщо прийняти цей розрахунок, залишається близько 270 млрд грн додаткового дефіциту, це майже 23 млрд грн щомісяця, які потрібно додатково знайти Мінфіну.

Найбільші пропоновані компенсатори є деструктивними для економіки, або виглядають непропрацьованими та мало реалістичними щодо очікуваних надходжень.

Припущення щодо відсотку детінізації, внаслідок зниження ставок податків, автори «реформи» ґрунтують на прямій екстраполяції результатів опитування підприємців. Тоді як якісне моделювання впливу зміни ставки навіть одного податку на податкові надходження є складним і в умовах ринкової економіки мирного часу.

Покладання на те, що донори та міжнародні фінансові організації закриють додатковий фіскальний розрив, є безвідповідальним — навіть на сьогодні донори не покривають усього дефіциту бюджету, що змушує НБУ вдаватися до емісії. Ймовірність того, що донори захочуть додатково фінансувати новий український офшор коштом власних платників податків, прямує до нуля.

На чому ґрунтується віра авторів, що зниження податків покращить їх збір?

Олександр Деркач, співвласник «Молочного альянсу»

Будь-який бізнесмен скаже, що краще платити менше податків. Але будь-який бізнесмен знає, що якщо державі цих податків не вистачатиме, вона їх із нього вибиватиме в ще більших розмірах. Я хотів би звернути увагу на декілька речей.

Пропонується створити квазіофшор на території України. Як я розумію, це питання має бути узгоджене з нашими донорами. Хотів би зрозуміти, як вони це пояснять своєму бізнесу, чиїми податками вони нам допомагають, і які в рази вищі за обговорювані.

Не розумію, на чому ґрунтується священна віра авторів, що зниження податків викличе поліпшення їхнього збору, за рахунок виходу з тіні. Хто вийде із тіні? Дрібні підприємці, які сьогодні працюють у кеш, нічого не платять і їм немає сенсу нічого платити. Вони капіталізуватися не збираються. Якщо взагалі тут є доречним таке слово. Їх і чіпати не треба. Вони сяк-так забезпечують коштами на життя себе і своїх працівників. Так, і ПДВ сплачують.

Середній і великий бізнес, на кшталт того, яким я займаюся 30 років, і так працює в білу. Він не має можливості працювати в тіні. Ми не платитимемо більше.

Олігархи, які на початку 2000-х виводили на офшори по $50 млн на місяць із вкрадених у держави заводів, і які, можливо, у менших обсягах роблять це й сьогодні? — так ви боріться з ними відповідними методами. Акцизи, податки тощо.

Я почав би з держави. Навів лад на митниці. Припинив би займатися популізмом, на кшталт пільг на євробляхи. Припинив би копирсатися у законодавстві кожні 2 місяці, коли новації змінюють одна одну і часто в прямо протилежному напрямку. І найголовніше, скоротив би держвитрати у рази. А потім, коли все це порахував, сів би і розпочав дискусію про податки.