Україна знову просить гроші в МВФ: на яких умовах ми можемо їх отримати

Представники різних гілок влади вже анонсували активне ведення переговорів України з МВФ відносно нової програми і розраховують на її запуск вже з листопада. На яких умовах може бути продовжено кредитну співпрацю з Фондом, в колонці для ЕП розповів Олександр Петрик, доктор економічних наук. «Мінфін» публікує ключові висновки.

Що потрібно для запуску нової програми

Відповідь на головне питання: чи не є перешкодою для отримання програми фактичний стан війни, в якому знаходиться Україна, однозначна — ні, не є.

В історії МВФ були прецеденти, коли країна-отримувач фінансової допомоги була в стані активного воєнного конфлікту (зокрема такий прецедент — програма Фонду з Україною 2014−2015 років).

Досвід також показує: якщо непередбачувані умови перешкоджатимуть виконанню програми, Фонд може за певних умов розширити фінансування шляхом підписання більшої за обсягом і більш тривалої за терміном програми.

Окрім прямої фінансової допомоги, програма з МВФ дозволила б ефективніше використовувати зовнішнє фінансування в процесі реалізації та моніторингу за її виконанням. Програма з МВФ також дозволить активізувати фінансову допомогу від інших МФО, зокрема Світового банку та ЄБРР.

Фінансування та реалізація проєктів з відбудови пошкодженої інфраструктури, підготовки до важкого опалювального сезону та медичної допомоги населенню сьогодні критично необхідні для України.

Читайте також: Євро по 50 грн, долар — по 48 грн: яким буде курс гривні цієї осені

Але підготовка програми з МВФ має низку серйозних перешкод, які дуже важко усунути за короткий час.

Геополітична та економічна ситуація, в якій знаходиться зараз Україна, потребує надзвичайно великого та постійного фінансування. Тільки на покриття дефіциту бюджету щомісячно потрібно $5−6 млрд.

Тому навіть програма Stand-by, яка призначена для усунення зовнішніх дисбалансів, за своїми кількісними параметрами є дуже малою для України (435% від квоти на 3 роки при квоті України близько $2,8 млрд — це загалом $12,18 млрд або $4 млрд на рік).

Програма розширеного фінансування (EFF) має більші можливості, але все одно за максимальним розміром недостатня для України. Крім того, її цілі у короткостроковому періоді мають бути відкориговані та узгоджені з негайними задачами, які має вирішувати Україна.

Зокрема, як свідчать програмні документи Фонду, основними задачами EFF є здійснення структурних реформ та забезпечення «боргової стійкості» (тобто здатності країни обслуговувати борг).

Здійснення цих задач є принципово важливими для подальшого розвитку України, але першочерговою сьогодні все-таки є задача фінансування ЗСУ та підтримка обороноздатності економіки та населення в умовах широкомасштабних військових дій.

У будь-якому разі, з точки зору розміру необхідного фінансування Україна, згідно з регуляціями Фонду, повинна мати «винятковий доступ» (exceptional access) до коштів Фонду. А це обумовлено виконанням чотирьох критеріїв, повну реалізацію яких важко гарантувати під час війни.

Один із критеріїв — приведення боргу до «стійкого» стану (debt sustainability), основним показником якого є відношення розміру боргу до ВВП, а також те, що перспективи запозичувати на зовнішніх ринках після закінчення програми будуть «хорошими».

В умовах, коли перспективи закінчення активної фази війни є невизначеними, реальний ВВП згідно з усіма прогнозами, суттєво зменшиться, а Україна потребує все більше кредитування, критерій «стійкості» боргу навряд чи може бути виконаний так, як це визначалося для країн у мирний час.

Читайте також:У серпні Україна отримала рекордну суму фінансової допомоги від іноземних партнерів

А можливість запозичувати на зовнішніх фінансових ринках також обумовлена війною, тому важко розраховувати на добрі перспективи кредитування приватними інвесторами країни у разі продовження війни.

Що необхідно зробити для отримання програми МВФ

По-перше, необхідне узгоджене рішення основних країн-донорів, щодо розміру зовнішнього фінансування для України.

Розмір такої фінансової допомоги разом із коштами Фонду та інших МФО має профінансувати розрив у платіжному балансі та зробити фінансову програму життєздатною.

Узгодження такого фінансування допомогло б НБУ зупинити емісію та стабілізувати фінансову ситуацію.

По-друге, ця програма має бути в першу чергу програмою України та для України (ownership), і всі реформи в рамках нової програми, зокрема судова ча фіскальна, мають бути виконані повністю та вчасно.

Ситуація не залишає українській владі інших шляхів, окрім як швидко реформувати держуправління, щоб підвищити його ефективність та ефективність економіки загалом, що критично важливо в умовах війни.

По-третє, необхідна реструктуризація зовнішнього боргу, що допоможе зменшити фінансовий розрив платіжного балансу і відповідно полегшить ухвалення узгодженого рішення країн-спонсорів щодо фінансування України.

Нарешті, фахівці Фонду разом із владою України мають знайти рішення для того, щоб фактичні цілі та завдання нової програми узгоджувалися з установчими документами Фонду, які визначають, на яких умовах надається та реалізується програма фінансування для країни-члена МВФ.

Це спростило б процедуру затвердження програми на Раді директорів Фонду. В цьому контексті також буде корисною зміна представника України в Раді директорів Фонду з метою підвищення креативності, посилення якості та ефективності подальшого співробітництва України та МВФ у рамках системи ротації, якої дотримуються переважна більшість країн-членів Фонду.

Розробка програми в таких умовах має дуже багато ризиків і невизначеностей, що, можливо, наразі є формальною перепоною для швидкої розробки й затвердження кінцевої матриці фінансової програми. Серед цих ризиків головними є:

• непередбачуваність щодо термінів продовження війни та оцінки масштабу втрат для економіки та фінансів,
• складність оцінки основних макроекономічних параметрів та маяків програми в поточних умовах,
• значні фінансові розриви, які є зараз, та які можуть з’являтися під час реалізації програми і, відповідно, для яких мають бути передбачені джерела фінансування,
• ризик нездатності країни виконувати зобов’язання з повернення грошей Фонду.

Тому, враховуючи досвід попередніх програм та поточну ситуацію, необхідною умовою нової програми фінансування мають бути гарантії наших союзників і спонсорів щодо готовності фінансування нашої армії та економіки та реструктуризація боргів, які спотворюють можливість «закрити» фінансові розриви в рамках програми.

Ситуація не залишає українській владі інших шляхів, окрім швидкої реформи держуправління із сильним ownership, що також є обов’язковою умовою програм Фонду.

Виконання всіх вказаних попередніх заходів уможливить підписання угоди про нову програму з Фондом в поточних складних умовах.