Робота в Україні: кого шукають роботодавці, скільки платять та як закривають вакансії

Багато людей втратили роботу через війну і досі перебувають в активному пошуку. Однак роботодавці опинилися не в кращому становищі: через різке скорочення бюджетів українських компаній та масову міграцію спеціалістів за кордон закривати вакансії стало важче. Чи варто очікувати лояльніших умов та підвищення зарплат, розбирався «Мінфін».

Без роботи залишилось майже 40% українців

Війна зумовила нечуваний стрибок рівня безробіття — близько 35%. Такі цифри наводить НБУ в інфляційному звіті за липень 2022 року. Причини очевидні — масова зупинка підприємств та міграція населення, яке шукало прихистку у безпечніших районах України і за кордоном.

В Україні офіційно зареєстровано 2,5 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Із них 60%, які мали роботу до війни, на даний момент не працюють. До переселення основними секторами зайнятості ВПО були: торгівля, сфера послуг, освіта, будівництво, важка промисловість та виробництво.

Як зазначають в Нацбанку, зростанню безробіття сприяв той факт, що вимушені мігранти часто не мали пошук роботи за основний пріоритет.

Ще близько 5,8 млн українських біженців, за даними ООН, перебувають за кордоном. Із них 2,8 млн осіб — працездатного віку. Близько чверті з них вже знайшли там роботу.

«Утім, якби мігранти залишалися в Україні та активно шукали роботу, рівень безробіття зріс би ще більше», — додають аналітики НБУ.

Також дещо стримує нарощення безробіття мобілізація до лав ЗСУ. Та попри це, воно продовжує зростати. Кількість тих, хто втратив роботу, зросла з 35% у червні до 39% у липні. Про це свідчить опитування, проведене соціологічною групою «Рейтинг» 23−24 липня. Сьогодні серед тих, хто мав роботу до війни, працюють 59%: повноцінно — 34%, віддалено чи частково — 19%, знайшли нову роботу — 6%.

Про найпостраждаліші галузі та рівень проблем із зайнятістю свідчать інші опитування. Зокрема, портал пошуку роботи robota.ua говорить, що про зменшення кількості персоналу повідомляють:

• логістика і транспорт — 80% опитаних компаній;
• медицина/фармацевтика — 71%;
• туризм/готелі/ресторани — 66%;
• маркетинг/реклама/PR — 60%;
• роздрібна/гуртова торгівля — 58%.

Як відновлюється ринок праці

Аналітики НБУ констатують, що останніми місяцями активність на ринку праці поступово відновлюється. За даними кадрового порталу grc.ua, першими пошук персоналу відновили компанії продуктового ритейлу.

Цьому є два пояснення. З одного боку, забезпечення продуктами навіть у місцях активних бойових залишається критично важливим. З іншого — ритейлери зіштовхнулися з тим, що багато працівників переїхали до безпечніших міст, а відтак, виникла необхідність шукати їм заміну.

Кадровий дефіцит через міграцію населення відчутний також у промисловості. Робітничий персонал завжди є затребуваним, а після початку війни дефіцит таких спеціалістів загострився.

Це яскраво підтверджує той факт, що у західних областях, куди релокувалися українські підприємства з місць активних бойових дій, спеціалісти робітничих професій останніми місяцями стали більш затребуваними, ніж інші фахівці. Наприклад, у Львові, в якому діє великий ІТ-кластер, вакансії для робітничого персоналу відтіснили навіть пропозиції роботи для айтішників.

Останні місяці також значно побільшало пропозицій роботи для бухгалтерів та спеціалістів із фінансів та управлінського обліку. Зараз кожна двадцята пропозиція роботи у загальній структурі ринку праці відкрита саме для представників цієї професії. Це також може свідчити про те, що підприємства починають потроху відновлювати свою діяльність, а відтак, потребують спеціалістів, які б стежили за господарською діяльність компанії.

Читайте також: Робота за кордоном: кому платять від 2 тис. євро і більше

Кого шукають роботодавці

Як свідчать результати дослідження Rabota.ua, наразі найзатребуваніші фахівці у таких галузях:

• виробництво-інженери-технологи;
• ІТ;
• торгівля;
• медицина-фармацевтика;
• продажі-клієнт-менеджмент.

Найбільше вакансій, за словами Руслани Березівської, керівниці експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua, відкрито для спеціалістів сфери продажу — працівників торгівлі та менеджерів із продажу і роботи з клієнтами. Вакансії у цій сфері складають чверть від усіх відкритих у серпні.

Також на ринку праці зараз бракує водіїв, бухгалтерів, маркетологів, спеціалістів робітничих професій, працівників на виробництво та у сільське господарство, будівельників та адміністративного персоналу. Традиційно активно шукають спеціалістів ІТ-сфери, проте частка їх вакансій зменшилася за останні місяці.

Цікаво, що роботодавці стали активніше пропонувати роботу для спеціалістів без досвіду та студентів, які охочіше погоджуються на будь-які умови роботи та низькі зарплати. З липня ця категорія піднялася на другу сходинку рейтингу затребуваних фахівців.

Професійні сфери з найбільшою кількістю пропозицій роботи у серпні:

• Продаж — 27,8%;
• Початок кар'єри, студенти — 14,3%;
• ІТ, інтернет, телеком — 9,4%;
• Транспорт, логістика — 6,5%;
• Бухгалтерія, управлінський облік — 5,3%;
• Маркетинг, реклама, PR — 4,8%;
• Робітничий персонал — 4,2%;
• Виробництво, сільське господарство — 4%;
• Будівництво, нерухомість — 3,5%;
• Адміністративний персонал — 3,4.

Читайте також: Де шукати роботу в Європі​

Скільки готові платити

Аналітики Work.ua зазначають, що на даний момент кількість розміщених вакансій на сайті сягнула майже 44 тис., а це вже близько половини від довоєнного рівня. Незважаючи на високу конкуренцію пошукачів (із початку війни кількість відгуків на одну вакансію зросла в 5−6 разів) та можливість роботодавця диктувати свої умови на ринку праці, знайти хорошого спеціаліста стає важче.

По-перше, багато вакансій пропонують у вузькоспеціалізованих сферах, де потрібні специфічні навички і присутні високі вимоги до кандидатів. Це стосується як робітничих, так і офісних посад.

По-друге, рівень зарплати. Часто роботодавець не готовий платити навіть середньоринкову заробітну плату, при цьому потребує ненормованого графіку роботи та виконання додаткових обов’язків, що може значно ускладнити пошук.

Дослідження Rabota.ua показує, що влітку 2022 року повну заробітну плату без змін, залежно від сфери бізнесу, платять лише від 18% до 60% компаній. А більшість роботодавців виплачує заробітну плату лише частково. Загалом, номінальні зарплати у 2022 році скоротяться на 12%, а в реальному вимірі — на 27%, прогнозує НБУ.

Натомість українці, влаштовуючись на роботу, просять в середньому на 13% вище від довоєнного рівня зарплати, що цілком зрозуміло. Адже за офіційними даними, річна інфляція вже перевищує 20%, а до кінця року сягне вище 30%.

Наприкінці літа лідерство за середньою заробітною платою утримує місто Київ. Столичні роботодавці в середньому платять персоналу 28 700 грн. За даними grc.ua, місяцем раніше столична медіанна зарплата складала 29,5 тис. грн, тобто у серпні вона знизилася на 2,7%.

До п’ятірки регіонів із найвищою середньою зарплатою у серпні також потрапили:

• Одеська область — 25,8 тис. грн,
• Дніпропетровська — 23,1 тис. грн,
• Львівська — 22 тис. грн,
• Закарпатська — 16,2 тис. грн.

Найбільші оклади отримують у сфері інформаційних технологій. У середньому ІТ-спеціалісти щомісяця мають 76 тис. грн.

Трохи підвищилися зарплати, які пропонують кандидатам на посади у вищому менеджменті. Середня зарплата, яку пропонували керівникам влітку, становить 52,6 тис. грн.

У топ-5 професійних сфер із найвищими зарплатами утримуються також консалтинг із середньою зарплатою 32,3 тис. грн, маркетинг, реклама та PR — 26,6 тис. грн, а також бухгалтери та спеціалісти з управлінського обліку та фінансів — 25,6 тис. грн.

Найнижча середня зарплата в серпні зафіксована у Харківській області — 10 600 грн. Якщо у липні місцеві роботодавці готові були платити своїм співробітникам в середньому 18 тис. грн, то в серпні ця сума зменшилася аж на 41,1%, — розповідають аналітики grc.ua.

До регіонів із найнижчими зарплатами також потрапили:

• Тернопільська область — 11,1 тис. грн,
• Сумська та Рівненська області — 11,7 тис. грн,
• Кіровоградська область — 12,3 тис. грн
• Чернівецька область — 12,5 тис. грн.

Серед «білих комірців» найменше зараз отримують юристи (в середньому 15,5 тис. грн) та спеціалісти сфери страхування (13,5 тис. грн).

До п’ятірки спеціалістів із найнижчими зарплатами потрапили також представники робітничих професій, які в середньому отримують 12,8 тис. грн, охоронці — 9,7 тис. грн, а також студенти та спеціалісти, які лише починають кар'єрний шлях, — 9,5 тис. грн.

«Рівень заробітних плат — це індикатор стану економіки країни, а ми нині переживаємо жорстку економічну кризу, яку спричинила війна. Бізнес оптимізує витрати, найчастіше це виражається у зниженні заробітних плат та бонусів. Із іншого боку, ринок праці перебуває у стані кризи, кількість вакансій досі менша, порівнюючи з довоєнним рівнем.

Попит на роботу значно перевищує пропозицію, активність пошукачів зростає щотижня. Ми спостерігаємо очевидні ознаки ринку роботодавця: підвищення конкуренції серед пошукачів, більший вибір кандидатів на вакансії, збільшення вимог до пошукачів. Перебуваючи у невигідному стані та зіштовхуючись з проблемами працевлаштування, кандидати готові знижувати зарплатні побажання", — говорить Руслана Березівська.

Проте роботодавцям однаково доведеться вирішувати проблеми кадрового голоду через масову міграцію населення, яке не поспішає повертатися до України, та боротися за висококваліфікованих спеціалістів, які готові працювати на закордонний ринок, у тому числі дистанційно.

Читайте також: Робота в Європі для українців: вакансії, зарплати, документи

Як роботодавці закриватимуть дефіцит кадрів

Більшість українців за кордоном наразі не знають, коли повернуться додому. Згідно з результатами опитування, 60% досі не визначилися, і лише 40% при виїзді за кордон планують повернутися протягом наступного місяця.

До того ж, за словами Ніни Левчук, співзасновниці ініціативи United for Ukraine, дискусії у фокус-групах свідчать про тимчасовий характер переїздів: люди повертаються, відвідують домівки в Україні, а потім знову їдуть до безпечного місця за кордон.

Андрій Гайдуцький, експерт у сфері міграційної політики, вважає, що більшість українців виїхали з України на 2−15 років, бо саме стільки в середньому триває міграційний цикл.

Дехто з переселенців продовжує працювати на українські компанії з-за кордону. Згідно з дослідженням Work.ua, загалом 61% респондентів, так чи інакше, мають досвід дистанційної роботи, а стабільно працює віддалено кожен другий учасник опитування.

«Для багатьох із нас дистанційка стала ледь не єдиною можливістю тримати бізнес і працювати, щоб розвивати економіку країни. До того ж, роботодавці створили ще й достойні фінансові умови, що є особливо актуальним для тих, хто тимчасово виїхав за кордон чи переїхав до сільської місцевості», — коментує Артур Міхно, СЕО та співзасновник Work.ua.

Проте, коли йде мова про роботу з-за кордону, фінансові умови насправді далекі від «достойних», оскільки рівень життя суттєво відрізняється і української зарплати не вистачить, щоб закрити навіть базові потреби.

Для порівняння: інтернет-маркетолог в Україні зараз отримує в середньому $564, в Польщі — майже $2 тис., а в Німеччині — понад $3,5 тис. Зарплата бухгалтера в Україні — $386, в Польщі — $1,3 тис., а в Німеччині — $3,1 тис.

Тим не менш, роботодавці не поспішатимуть підвищувати зарплати, аби втримати персонал.

«Підвищення зарплат найближчим часом може бути лише для висококваліфікованих спеціалістів. Навіть під час кризи та великої кількості вільних фахівців на ринку праці, роботодавці відчувають дефіцит так званих „зірок“. Для залучення спеціалістів із високою кваліфікацією, які можуть вносити вагомий внесок у бізнес-результати компанії, роботодавці можуть пропонувати вищі зарплати та вигідні умови праці», — вважає Руслана Березівська.