Що буде з економікою України після перемоги: що говорять експерти та у що вірять наші читачі

Незважаючи на катастрофічне падіння економіки через військовий напад Росії, Нацбанк прогнозує, що вже наступного року ВВП почне відновлюватись. До Дня Незалежності України «Мінфін» дізнавався у експертів і читачів, чи поділяють вони цей оптимізм, і якою взагалі бачать українську економіку після нашої перемоги.

Більшість аудиторії нашого сайту скептично ставляться до можливості швидкого економічного зростання в країні. Участь в опитуванні взяли понад 1 100 респондентів. 51% із них переконані, що на відновлення економіки до довоєнного рівня знадобляться десятиліття.

Ще 28% читачів, що взяли участь в опитуванні, вважають, що після перемоги економіка України залишиться аграрно-сировинною. І лише 21% відвідувачів сайту вірять у те, що наша країна зможе кардинально змінитися і побудувати сучасну, високотехнологічну економіку.

Експерти, з якими поспілкувався «Мінфін», також звертають увагу на проблеми, з якими після війни зіштовхуватиметься Україна, але наголошують і на перспективах стрімкого розвитку. Звісно, якщо Україна робитиме кроки у правильному напрямі.

Нашим союзникам потрібно, щоб рівень життя в Україні сягнув хоча б показників Румунії та Польщі

Григорій Кукуруза, економіст Ukraine Economic Outlook

Точно відповісти, як саме розвиватиметься економіка України наступні декілька років, неможливо, оскільки сам розвиток/зміни визначатимуться військовими та політичними факторами.

Можливо лише окреслити сценарії. А зважувати їх за ймовірністю та ризиками реалізації повинен кожен самостійно.

Якщо узагальнити — економіка України адаптувалась. Сума зовнішньої підтримки також стабілізувалась. Наразі, базовий сценарій — це поступове, плавне відновлення. Прогнози різняться як держорганів, так і банків, але знаходяться в одному діапазоні: 3−7% приросту реального ВВП у 2023−2024 роках.

За оцінками Національного банку, станом на перше півріччя ми вже втратили 25% виробничого потенціалу (засобів виробництва: як устаткування, територій, так і населення). Тобто очікувати різкого повернення на рівень життя 2021-го року у найближчій перспективі, якщо не буде різких змін, не варто.

2022-ий рік — це не спад для економіки України, а калібрування під новий рівень виробничих потужностей, достатності капіталу, вартості коштів, доступності кваліфікованої робочої сили.

Поки що міграція, на відміну від 2014−2015, стримується закритими кордонами. Номінально зарплати залишились на довоєнному рівні. Але це не стійка конкурентна перевага для українського виробництва. Тому важливо бути реалістами. Можливий сценарій, за якого ми отримаємо військову перемогу, але відновлення економіки буде складним, поетапним і тривалим процесом.

До завершення воєнного стану дефіцит бюджету продовжить у якійсь, але помітній, мірі фінансуватись прямою емісією. Важливо відверто визнати, що профінансувати військові видатки без інфляційного податку неможливо. Інфляція 2023-го року буде орієнтовно на такому ж рівні, як і у 2022 році (дефлятор ВВП). Перевищення інфляції в нашій економіці над економіками наших основних торгових партнерів повинно компенсуватись ослабленням гривні. Це ключовий принцип до завершення воєнного стану.

Чи є оптимістичніші сценарії? Цілком ймовірним є й сценарій «rocket recovery». Наші зовнішні союзники підтвердили, що для їх безпеки необхідна стабільна Україна. Що потребує вирівнювання рівня життя хоча б до показників Румунії, Польщі, Прибалтики.

Тобто має бути активна поствоєнна відбудова за кошти Заходу. Коректно буде зазначити, що гроші не платників податків ЄС чи США, а конфісковані російські активи в рамках виплат репарацій Україні. Нагадаю, якщо враховувати всі непрямі збитки, декілька паралельних підрахунків не пов’язаних між собою груп економістів показують їх орієнтовну оцінку в $0,8−1 трлн. Це еквівалент 6-ти ВВП України станом на 2022 рік.

Читайте також: У нас недостатньо оподатковуються тютюн, алкоголь і нафтопродукти

Населення України скорочуватиметься до 25 млн у 2035 році, з яких понад 20% — пенсіонери

Андрій Длігач, голова Advanter Group, співзасновник Центру економічного відновлення

Іноземні інвестори цікавитимуться в Україні переробкою агропродукції (в тому числі глибинною). Енергетичною сферою — від генерації до збереження, зокрема водневими технологіями. Проєктами, пов‘язаними з видобутком і збагаченням корисних копалин (за умов демонополізації і подолання корупції в цій сфері). А також логістикою і будівництвом.

Населення України драматично скорочуватиметься до 25 млн у 2035 році. Так само відсоток пенсіонерів буде вищим за 20%. Щоб запобігти цьому, держава вже зараз має радикально змінити економічну політику і систему освіти.

Україна має вже у 2025 році стати найпривабливішою країною для розвитку людини, для ведення бізнесу, для талантів та інноваторів. Тоді й зростання ВВП буде вищим за 7% на рік. І повертатимуться українці, і приїжджатимуть таланти, і інвестори вкладатимуть в проривні українські проєкти. І Україна стане справжньою країною-єдинорогом серед країн-стартапів.

Гривня переживатиме злети і падіння. Проте цей політ залишатиметься керованим.

В Україні будуть легалізовані віртуальні активи в широкому діапазоні — і це дозволить стати одним зі світових нео-фінансових центрів. Хоча, це буде саме про нову Україну, що об'єднає людей з модерними цінностями, прогресорів в усьому світі.

Читайте також: Наші вимушені переселенці за кордоном: чи планують вони повертатися

Після закінчення війни ймовірним є зміцнення гривні

Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна

Важко спрогнозувати, якою буде економіка через 3−5 років. Найімовірніше, розвиватиметься сільське господарство та IT.

Яка перспектива металургії — важко сказати. Якщо ми відіб'ємо східні області і буде певна стабільність, то відбудовуватимуть і цю галузь, вона розвиватиметься. Якщо це буде в’ялий конфлікт, на кшталт сирійського, то перспективи металургії сумні.

Після закінчення війни (або гарячої її фази) відбудова зруйнованих об'єктів даватиме хороші темпи зростання ВВП. Але далі — невідомо. По суті, Україна залишається відсталою економікою і війна поки що нас в цьому плані ніяк в позитивну сторону не змінила. Хотілося б вірити в можливість вступу до ЄС, але все залежить від нас.

Доки триватиме війна, тиск на гривню залишатиметься. Після закінчення дуже ймовірним є певне укріплення, але не думаю, що це буде повернення до довоєнних рівнів. Як мінімум, Міністерство фінансів буде проти такого розвитку подій, адже це призведе до падіння доходів.

Читайте також: Усім по 10%: деталі нової податкової реформи

На інвестклімат зараз негативно впливають війна, корупція та слабка судова система

Анна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації

Очевидно, що війна досить сильно похитнула економіку країни і бізнес. За прогнозами НБУ, економіка нашої держави за підсумками 2022 року скоротиться на третину й почне відновлюватися у другому кварталі 2023 року. Хоча, з якими темпами, наразі спрогнозувати важко. Адже все залежить від того, як розвиватимуться події на фронті, чи повертатимуться бойові дії на певні території, тощо. Ба більше, наскільки міцним буде діалог влади з бізнесом, із суспільством, наскільки сервісно надаватимуться державні послуги, чи матиме місце тиск на бізнес у будь-яких його форматах.

Чому саме ці показники впливають? Нещодавно ми провели опитування Індексу інвестпривабливості країни. Відповідно до отриманих результатів, військова агресія Росії проти України очікувано очолила перелік факторів, що негативно вплинули на інвестиційний клімат. Однак, на другому місці опинились традиційні, на жаль, питання корупції, на третьому — слабка судова система.

Від швидкості встановлення миру в країні, темпів ефективної боротьби з корупцією та встановлення верховенства права, економічного розвитку залежатиме, чи буде збільшуватись, чи скорочуватись населення країни. Адже загалом ми, як країна, маємо колосальний потенціал та чудові можливості щодо людських, природних та земельних ресурсів тощо.

Також, наразі ми маємо просто колосальну підтримку міжнародної спільноти. Так, ми отримали цю підтримку ціною великих жертв, отож, варто докласти ще більше зусиль, аби вона перетворилась на вагомі результати. Тоді, думаю, є всі шанси, що і населення, котре виїхало з країни, — повернеться.

Навіть зараз, у період війни, інтерес у інвесторів до України є. Наприклад, це було відчутно на конференції в Лугано. Особлива зацікавленість була в агронапрямку, а також в інноваціях та креативній індустрії.

Читайте також: Прогноз щодо долара та євро в Україні: 3 головних фактори, які визначать курс гривні

Що ж до вступу в ЄС — впевнена, що якщо ми виконаємо всі умови, які покладені на нас, як на країну, — питань із цим не буде. Так, за останні шість місяців ми показали всьому світові, наскільки цілеспрямованими, патріотичними та працьовитими ми є. Що для захисту себе, країни, своїх прав та свобод готові на все. Тож впевнена, що і всі умови ми виконаємо та станемо врешті рівноправною частиною європейської родини.

Україна майбутнього — це країна з ліберальними податками та сильним ВПК

Анатолій Амелін, співзасновник аналітичного центру «Український інститут майбутнього»

Український інститут майбутнього відштовхується від декількох сценаріїв. Основний із них передбачає завершення війни до кінця цього року або до кінця зими, тобто у січні-лютому наступного. Активне відновлення економіки України розпочнеться з весни-літа 2023 року.

У рамках цього сценарію є декілька факторів, які впливатимуть на розвиток української економіки та те, які сектори будуть у пріоритеті державної політики та міжнародної допомоги.

Короткострокові кроки можна розбити на декілька блоків. Перше — це відновлення житлової, транспортної, енергетичної, комунальної інфраструктури. Важливу роль у цьому процесі відіграватимуть наші партнери. Окрім іншого, тут йдеться про будівництво аеропортів, євроколії, прискорення залізничного сполучення, покращення портової інфраструктури.

Під час бойових дій зруйновано близько 200 підприємств, у тому числі найбільші металургійні, машинобудівні, нафтопереробні заводи. Ці підприємства належали до радянської індустріальної епохи. За наявності антикризового плану, стимулювання та захисту інвестицій, Україна отримає можливості для будівництва модернових сучасних підприємств. Це суттєво змінить структуру економіки країни. Але варто враховувати, що цикл проєктування та будівництва заводу — 3−5 років.

Таким чином, у короткостроковій перспективі Україна — це відновлення та реновація. А у довгостроковій — вона буде модерновою країною, яка створює умови для інновацій.

На першому етапі важливе місце тут посідатиме військово-промисловий комплекс. За прикладом Ізраїлю, Україна має створити екосистему оборонних технологій, яка включатиме інноваційну систему, державне фінансування та держзамовлення, роботу бізнес-інкубаторів, систему освіти, інвестиції у стартапи.

Екосистема ВПК та створення продуктів подвійного призначення забезпечать ефективні оборонні системи для самої країни, а також продукти, що затребувані в усьому світі, з високою доданою вартістю.

Україна майбутнього — це країна з комфортним бізнес-кліматом, ліберальними податками, ефективним цифровим державним регулюванням, сильним ВПК та однією з найкращих армій у Європі.

Окрім цього, завдяки великим запасам газу та нафти, Україна зможе не лише забезпечувати свої внутрішні потреби, але й стане одним із європейських енергетичних хабів.

Ми вже бачимо роль України на світовому ринку продовольства. Вона й надалі залишатиметься важливим елементом системи світової продовольчої безпеки.

У найбільш довгостроковій перспективі Україна буде хай-тек країною, де бізнес та економіка є високотехнологічними, висока якість життя, медицини, освіти. Завдяки устрою взаємодії суспільства та держави, де держава — це функція для громадян, Україна може стати магнітом і для мешканців Європи.

Розмір ВВП Україна може повернути до довоєнного рівня протягом 3−4 років. А за 10 років ВВП країни може досягти $700−800 млрд. Але це за умови реалізації програми Українського інституту майбутнього, основні напрямки якої я розповів вище.

Рішення про вступ України до ЄС буде більшою мірою політичним. Імовірність така є. Але мене у цьому питанні більше цікавлять 2 моменти. Перший — це наша судова система, за якої захист приватної та інтелектуальної власності, свобод громадян відповідатиме європейським стандартам. З іншого боку, важливим є доступ українського бізнесу на європейський ринок. Це дасть змогу залучати до країни величезний капітал, щоб виробляти продукцію тут та продавати на європейський ринок.

Найближчі півроку я чекаю на ослаблення гривні. Але в довгостроковій перспективі, коли розпочнеться реновація та відновлення, в Україну заходитимуть західні гроші, які потрібно буде конвертувати у гривню. Це зміцнить національну валюту.