Чому при оплаті через термінал краще не користуватися п'ятисотками

Люди почали скаржитися на затримку платежів/поповнень банківських карток при використанні платіжних терміналів та внесенні банкнот 500 гривень. Хтось намагається оплатити телефон, а хтось — поповнити картковий рахунок. Усі дуже незадоволені, оскільки гроші не зараховуються миттєво, як усі звикли. Чому так відбувається, «Мінфіну» пояснила фінансовий експерт Олена Лисенко.

Проблеми виникають здебільшого у тих, хто вносить купюри по 500 гривень.

Як виявилося, вони виникають через крадіжку таких банкнот в окупованому Херсоні, які фінансисти встигли помітити/пошкодити, щоб ті не дісталися ворогові. Банкіри виявили масове вкидання цієї готівки в українські термінали останнім часом і почали ретельніше перевіряти всі платежі, що здійснюються 500-гривневими банкнотами.

Читайте також: В Україні масово поповнюють термінали самообслуговування виведеними з обігу купюрами

Мета — виявити навмисне пошкоджені гроші та вивести їх із грошового обігу.

Шукають лише вкрадені п'ятисотки, а страждають усі, хто розплачується таким номіналом у платіжних терміналах. Тому й іде затримка платежів. Коли людина вносить до платіжного терміналу банкноти по 500 гривень, фінансова компанія проводить його операцію із запізненням, оскільки їй потрібно перевірити ці гроші. Перевірити на власні очі, руками.

Віддалено в автоматичному режимі це зробити неможливо. Потрібно дочекатися інкасації терміналу, вивезення готівки та перевірки купюри касиром. Якщо виявиться, що вона не мічена, не пошкоджена, а нормальна, без проблем — тільки після цього платіж буде підтверджено і проведено операцію. Все це може зайняти від дня-двох до тижня — залежить від місцезнаходження терміналу та термінів інкасації. Що, звичайно, дуже незручно для всіх, хто розраховує на оперативний платіж.

Читайте також: В Ощаді прокоментували випадки поповнення терміналів пошкодженими купюрами

Усім, кому потрібні оперативні проплати, можна дати одну пораду — користуватися дрібнішими купюрами. Інший варіант — звернутися до банківського відділення та зробити все у касі.

До речі, військові злочинці не вперше обкрадають українські банки та крадуть готівкову гривню. З 2014 року таких випадків було чимало у Донецькій та Луганській областях, і ще тоді Нацбанк дозволив нашим банкірам пошкоджувати банкноти у разі небезпеки, за погодженням із регулятором (зі складанням відповідного акту).

Не обов'язково спеціальною фарбою, а будь-якими підручними засобами — від зеленки до олії. Гроші мітили та вважали виведеними з обігу, після чого НБУ міг надрукувати натомість відповідну суму. Тоді також виникали ексцеси і крадена гривня вкидалася в українські термінали, але фінансисти навчилися з цим боротися.