Alibaba загрожує вигнання з американських бірж: що буде з її акціями

Наприкінці липня китайський інтернет-гігант Alibaba потрапив до списку компаній, які вже за 2 роки можуть бути виключені з торгівлі на американських біржах. Загалом, делістинг загрожує понад 2 сотням китайських компаній. «Мінфін» розбирався, як це вплине на портфелі приватних інвесторів, які тримають їх акції.

Заручники двох регуляторів

Alibaba розмістила свої акції на одній з найбільших американських бірж NYSE у 2014 р. За перший день торгівлі було продано акцій на $25 млрд, що на той час стало світовим рекордом. Наразі Alibaba вважається однією з найбільших компаній Китаю, а її капіталізація перевищує $250 млрд.

Проблеми Alibabа на фондових майданчиках Штатів почалися у 2020 р. Тоді Комісія з цінних паперів і бірж США оголосила, що всі китайські компанії, розміщені на американських біржах, повинні відповідати стандартам бухгалтерського обліку США щодо своєї фінансової звітності. Інакше торгівлю їхніми акціями буде припинено. Китайські ж регулятори не були готові ділитись такою інформацією.

Спершу інвестори доволі спокійно сприйняли цю новину, бо сподівались, що конфлікт вдасться залагодити: мовляв, торгівля акціями у США є вигідною для обох сторін.

Але цьогорічні переговори зайшли в глухий кут: Пекін відмовився надати дозвіл США перевірити роботу китайських аудиторів. Причина відмови — ризики для безпеки, пов’язані з конфіденційними даними.

Китайські регулятори ухвалили нові правила, які забороняють будь-якій компанії, що збирає або зберігає дані в Китаї, передавати їх через міжнародні кордони без попереднього дозволу влади.

Всі компанії буде розділено на три категорії: ті, що зберігають нечутливу, конфіденційну та секретну інформацію. Американським аудиторам може бути надано доступ до даних лише тих компаній, які віднесено до категорії нечутливих. Alibaba, найімовірніше, потрапить до категорії «конфіденційних» або «секретних», оскільки має дані про понад 1 мільярд китайських користувачів.

Тож Alibaba точно не зможе розкрити деталі своєї діяльності американським аудиторам — відтак делістинг стає все ймовірнішим.

Читайте також: Китайська загроза: чи зможе юань стати новим доларом

Чому компанії добровільно йдуть з біржі

Делістинг може відбутися як з ініціативи самої компанії, так і у примусовому порядку — через вимогу біржі або регулятора.

Добровільний делістинг, як правило, проводиться у разі перетворення компанії на приватну, або її поглинання.

Як приклад перетворення компанії із публічної на приватну можна розглянути викуп Twitter Ілоном Маском. Хоча зараз сторони і сперечаються про особливості придбання, попередньо вони домовились, що Маск заплатить за кожну акцію $54,2. Якщо угода набере чинності, акціонери отримають цю суму за кожну акцію. Відмовитись від пропозиції не вдасться. Одного дня акції просто зникнуть з рахунку, а замість них з'являться гроші.

Теж саме відбувається при поглинанні однієї компанії іншою. Якщо сторони домовились, акції всіх акціонерів передаються новому власнику. Однією з найгучніших таких угод, що має відбутись найближчим часом, є придбання Microsoft розробника ігор Activision Blizzard.

Примусове вилучення з біржі

Примусово компанію може бути вилучено з біржі, якщо вона не відповідає вимогам, які висуває торгівельний майданчик чи регулятор до компаній. Наприклад, у наведеному вище прикладі китайські компанії можуть бути вилучені через невідповідність до вимог аудиту.

Також біржі можуть встановлювати вимоги щодо ціни акції та капіталізації компанії. Якщо ж протягом певного часу показники знаходяться нижче цієї лінії, торгівельний майданчик розпочинає процес делістингу. Наприклад, якщо компанія не відповідає вимогам біржі Nasdaq впродовж 30 днів, вона отримає попередження та півроку на виправлення ситуації. Якщо за цей час покращити стан справ не вдасться, почнеться примусове виведення акцій з біржі.

У деяких випадках біржі залишають за собою право на негайний делістинг. Наприклад, Nasdaq зазначає, що може попрощатись з компанією, якщо торгівля її акціями «викликає занепокоєння у суспільному інтересі».

Наприклад, саме так Nasdaq обгрунтував своє рішення виключити компанію Luckin Coffee. Як пояснили на біржі, «занепокоєння у суспільному інтересі» виникло через сфабриковані компанією транзакції.

Вигнання з біржі — досить поширене явище. Починаючи з 1995 р., загалом було проведено близько 9 тис. делістингів. Близько половини компаній пішли з бірж добровільно і стільки ж — примусово.

Читайте також: Meta залишила десятку найбільших компаній світу: куди рухатимуться її акції

Що відбувається з акціями після примусового делістингу

Якщо компанію виключили з біржі, акціонери зберігають за собою право власності на раніше придбані акції. Щоправда, обертаються ці акції тепер поза біржею. Активи, як і раніше, можна продати, а якщо компанія подобається — купити. Зокрема, популярні в Україні іноземні брокери Interactive brokers та Exante надають доступ до позабіржової торгівлі.

Та оскільки інтерес до позабіржової торгівлі нижчий, спреди та транзакційні витрати за операції з такими активами зазвичай вищі. Крім цього, вилучення компанії з біржі часто говорить про її фундаментальні проблеми. Тому, сам факт делістингу може підірвати довіру інвесторів.

Наприклад, акції вже згаданого Luckin Coffee до делістингу торгувались в межах $40−50, а після виключення опускались майже до $1. Зараз акції компанії продовжують торгуватись поза біржею і оцінюються приблизно в $14.

Після делістингу компанія може повернутись на біржу. Однак, це стосується радше тих випадків, коли вона залишала біржу добровільно. Наприклад, Burger King двічі залишав біржу і повертався на неї, перш ніж увійти до складу Tim Hortons Inc і припинити існування як незалежна компанія.

Також Ілон Маск заявляв, що, після того, як викупить Twitter і приведе його до ладу, знову зробить соціальну мережу публічною компанією.

Теоретично, і компанія, яку виключили з біржі примусово, може привести до ладу свої справи і провести новий лістинг. Але це буває рідко. Адже більшість компаній, яким біржі вказують на двері, вже страждають від фундаментальних проблем і нерідко готуються до банкрутства.

Читайте також: Що відбувається з акціями компанії-банкрута: головне для інвестора

Як вирішуватиме проблему Alibaba

На американському ринку вже є гучна історія делістингу однієї з найбільших китайських компаній. Минулого року сервіс таксі DiDi розмістив акції на Нью-Йоркській біржі (NYSE), хоча китайська влада натякала, що це завдасть шкоди захисту персональних даних користувачів. DiDi застереження проігнорувала, після чого у неї виникли проблеми з наглядовими органами КНР і, як наслідок, капіталізація обвалилась на 90%.

DiDi поспішила провести делістинг. Хоча у більшості випадків це призводить до ще більшого падіння ціни акцій, цього разу їхня вартість пішла вгору, адже це означало укладання миру з Пекіном. Зараз американські інвестори можуть торгувати акціями сервісу таксі поза біржею, а DiDi вирішила провести лістинг на біржі в Гонконгу. Передбачається, що коли відбудеться нове розміщення, «американські» акції будуть конвертовані у «гонконгські».

Alibaba до можливого завершення торгівлі на американській біржі вирішила підготуватись заздалегідь. Влітку компанія подала документи для зміни лістингу і проведення первинного розміщення акцій на біржі в Гонконгу. Якщо говорити просто, то після цієї процедури лістинг в Гонконгу буде головним, а у Нью-Йорку — вторинним.

Передбачається, що після процедури акції Alibaba торгуватимуться в США у вигляді депозитарних розписок (сертифікатів, що засвідчують право власності на цінні папери, які торгуються на іноземній біржі), а в Гонконзі — у вигляді звичайних акцій. Одна депозитарна розписка при конвертації дорівнюватиме 8 акціям у Гонконзі.

На даний момент акції Alibaba вже торгуються на обох майданчиках. Щоправда, статус головного поки що займає Нью-Йорк. Він же переважає і за обсягом операцій. У першому півріччі 2022 р. середній денний обсяг торгів Alibaba у Гонконгу становив $0,7 млрд, проти $3,2 млрд у США.

Водночас, як пояснює генеральний директор Alibaba Даніель Чжан, первинний лістинг у Гонконзі відкриє доступ до компанії для інвесторів із материкового Китаю. Як наслідок, обсяг торгівлі їхніми акціями зросте.

Та головне для компанії, що, завдяки первинному розміщенню в Азії, вона знизить ризики через виключення з біржі у США. Як пояснюють фахівці, якщо регулятори так і не домовляться, «американські» папери можна буде конвертувати у «гонконгські». Інвестори цієї трансформації не відчують, оскільки з біржею Гонконгу працюють практично всі ключові брокери.

Читайте також: Ринки відсвяткували перемогу над інфляцією: купуємо акції зараз чи чекаємо на нове падіння

Інші китайські компанії, які ризикують потрапити під делістинг у США, найімовірніше, підуть цим же шляхом. За даними Bloomberg, до первинного розміщення в Гонконзі готуються JD.com та Baidu.

Наразі, порівнюючи з піками, акції Alibaba впали в ціні більш ніж в 4 рази. Звісно, причина не лише в ризику делістинга. Тут зійшлось багато факторів: і конфлікти з Компартією КНР, і проблеми економіки Китаю, і глобальна інфляція. Однак, вирішення проблеми з можливим делістингом може стати поштовхом, який дозволить компанії швидше відновити втрачені позиції.