Як передбачити крах ринку: прислухайтеся, про що говорять у трамваї

Історії, що відображають колективну пам'ять про минулі фінансові катастрофи, впливають на рішення інвесторів у сьогоденні. Такого висновку дійшов нобелівський лауреат Роберт Шиллер. Що таке наративи, як діє колективна пам'ять і до чого тут ділова преса — автор написав у своїй новій книзі «Наративи катастрофи». «Мінфін» обрав найцікавіше.

Андаманські острови у 2004 р. накрило руйнівне цунамі. Однак жодна людина з племені онге, корінних жителів цих місць, не постраждала. Виявилося, що в онге є легенда, яка передається з покоління в покоління і розповідає про злі духи, які полюють на людей. Ознака наближення духів — відхід води від берега. Побачивши це, потрібно якнайшвидше піднятися якомога вище, щоб врятуватися.

До речі, онге є племенем із найменшим зростом у світі — в середньому їхній зріст менше 150 см, але це не має відношення до справи. Історія про цунамі служить ілюстрацією того, як колективна пам'ять та наративи впливають на поведінку людей. В економіці відбувається приблизно те ж саме.

Наративи та економічна поведінка

Наратив — це історія, яка «чіпляє» людей та стає вірусною: вони переказують її один одному, вона впливає на їхнє мислення та прийняття рішень.

Роберт Шиллер написав книгу про наративну економіку, де розповів, як наративи змінюють економічну поведінку, керують ринками та провокують кризи.

«Я думаю, що тією невідомою змінною, яка спровокувала бум, якраз і були наративи: так, під час буму, що розпочався у 1997 р., були популярні історії про інвестиції у нерухомість, які допомогли людям дуже швидко розбагатіти. Згодом це перетворилося на спекулятивну бульбашку», — каже Шиллер про бум і подальшу кризу на ринку нерухомості США.

Люди віддають перевагу не аналітиці, а історіям, які викликають у них сильні емоції, — вважає Шиллер.

Читайте також: США оголосили віспу мавп надзвичайною ситуацією: як це вплине на акції

Прочитав — взяв до уваги

У новому дослідженні Шиллер та його співавтори вивчили вплив «наративів катастрофи» на біржову динаміку. Колективна пам'ять передається за допомогою публікацій у діловій пресі: коли економіку штормить, важливе місце в новинах посідають історії про попередні фінансові кризи. Масштабні провали на фондовому ринку трапляються нечасто, тому не кожен стає їх свідком — а порівняння з минулим допомагають інвесторам робити припущення, що буде далі.

Наприклад, у жовтні 1987 р., коли сталося найбільше одноденне падіння індексу Dow Jones Industrial (він знизився на 22,6%), різко зросла кількість згадок у The Wall Street Journal біржового обвалу 1929 р. — тоді падіння індексу становило 12,8 %, і обвал 1987 р. його перевершив. Після цього як історичний приклад обвалу фінансового ринку в пресі почав домінувати вже епізод 1987 р.: ті, хто особисто не зіткнувся з кризою 1987 р., мали можливість прочитати про неї понад 2000 разів у газетних статтях наступними роками, — підрахували автори.

Саме тому, що крахи фондового ринку трапляються нечасто, історія минулих подій, незалежно від того, чи пережиті вони особисто чи ні, відіграє вирішальну роль в оцінці інвесторами ймовірності нової фінансової катастрофи.

Наративи часто виявляють причинно-наслідкові зв'язки між послідовністю подій, що пов'язують один стан із іншим. Таким чином, наративи пропонують аналогію пояснень того, як і чому відбуваються нинішні події та яким може бути результат.

Опитування індивідуальних інвесторів показало, що в середньому інвестори обговорювали окремо взяту інвестицію з 20 особами, при цьому лише 23% опитаних проводили самостійний аналіз. Потенційно, роль фінансової преси, як механізму колективної пам'яті, дуже значуща, міркують економісти: інвестори використовують поширювані нею наративи для обґрунтування своїх переконань і, як наслідок, для своїх рішень.

Коли в пресі з'являються «наративи катастрофи», це може бути попереджувальним сигналом про те, що черговий крах ринку наближається. Вчені виявили прямий і значущий зв'язок таких наративів із зростанням індексу страху VIX та збільшенням волатильності. За їхніми підрахунками, «наративами катастроф» можна пояснити понад третину динаміки VIX та близько 40% волатильності.

Наступного дня після появи відповідних публікацій у пресі, оцінки роздрібними інвесторами ймовірності падіння ринку зростають. На інституційних інвесторів (тобто представників фондів, інвестиційних компаній тощо) наративи так не впливають.

Інвестори оцінюють можливість обвалу ринку, орієнтуючись не тільки на фінансові новини. Якщо в радіусі 30 миль від їхнього місця проживання протягом останнього місяця відбувався землетрус, ймовірність струсу на біржі також здавалася людям вищою.

Читайте також: Баффет втратив майже $44 млрд на падінні ринку: чому він знову у виграші

Плюси та мінуси наративів

• Поведінку, в основі якої лежать наративи, не обов'язково вважати ірраціональною, — пише Шіллер. Іноді колективна пам'ять може підказувати правильне рішення, яке дозволить уникнути катастрофи.
• Проте, іноді наративи діють негативно — наприклад, сприяють формуванню бульбашок. При прийнятті фінансових рішень важливо відокремлювати факти від емоцій та вміти аналізувати інформацію.