Готівковий ринок чекає переділ: що буде з курсом долара і євро в обмінниках

Валютний ринок України переживає цікаві, хоча й дуже складні часи. 25-відсоткова девальвація гривні при прогнозуванні офіційної інфляції в 30% за роком і вище — це вже не жарт.

Війна змусила чиновників робити те, що вони раніше майже не використовували. А саме — застосовувати не тільки прямі важелі управління курсом, а й непрямі, у тому числі фіскальні.

І навіть незважаючи на те, що це поки що багато в чому лише проєкти та пропозиції, вони вже серйозно впливають на поведінку всіх учасників валютного ринку. І насправді не менш дієві, ніж різні примітивні заборони та обмеження.

Наприклад, 2 серпня відбулося знакове засідання Ради НБУ, на якому було схвалено рекомендації для Кабміну України. В тому числі:

1. Запровадити додаткове оподаткування імпорту, з огляду на необхідність підтримки конкурентоспроможності вітчизняних виробників та значний дефіцит валюти на ринку.

Кабмін уже працює над законопроєктом щодо додаткового збору на імпорт. Документ передбачає запровадження 10% збору на валютообмінні операції для придбання імпортних товарів та послуг. Перспектива його швидкого введення активізувала попит на валюту на міжбанку з боку імпортерів. Це поки що негативний фактор для ринку. Але в середньостроковій перспективі, після введення податку, це скоротить купівлю валюти на міжбанку.

Читайте також: Куди інвестувати і як захистити заощадження під час війни (відео)

2. Активізувати внутрішні ринкові залучення, у тому числі шляхом підвищення ставок за гривневими ОВДП до рівнів, на яких попит на них із боку різних груп економічних агентів суттєво збільшиться. Чекаємо на подальше збільшення дохідності облігацій, що знизить обсяг необхідної емісії гривні Нацбанком через викуп цих паперів у Мінфіну. За нього почнуть робити реальні інвестори. Але торг щодо дохідності між інвесторами та чиновниками продовжиться.

3. Ввести індексовані ОВДП, придбання та погашення яких здійснюватиметься за гривні, номінальна вартість яких та купон будуть прив'язані до обмінного курсу гривні до долара США/євро. Це додасть бажаючих купувати українські папери за рахунок тих, хто раніше не наважувався на такі операції, побоюючись подальшої девальвації гривні.

4. Очевидно приберуть і нюанс зі словом «військові» в частині облігацій окремих випусків, оскільки частина банків із іноземним капіталом обмежена у купівлі подібних цінних паперів через регулювання материнських структур.

Пожвавилася і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, яка з 8 серпня знімає майже всі обмеження на здійснення операцій на ринках капіталу та організованих товарних ринках, запроваджені з початку війни. Це частково поверне до життя вторинний ринок цінних паперів і дасть змогу Нацбанку розпочати торгівлю «в дві сторони» частиною свого портфеля облігацій із «плаваючою» ставкою дохідності. Активізуються й інші торговці цінними паперами.

«Прозрів» і Нацбанк в частині готівкового валютообміну. Він підготував низку пропозицій, які планує досить швидко запровадити. Кількість обмінок фінкомпаній буде скорочено, посилять їх перевірки та швидко забиратимуть ліцензії у разі виявлених порушень.

А також штрафувати за менш серйозні порушення. Перший крок НБУ зробив уже минулої п'ятниці, опублікувавши інформацію про позбавлення ліцензії 4 фінкомпаній і оштрафував ще 2 за порушення правил валютообміну. Вони контролювали близько 15% всього ринку валютообміну в Україні. Змінять і оподаткування обмінок, а також серйозно візьмуться за курсоутворення у них.

Але головне, щоб у пориві законотворчості чиновники Нацбанку не загнали цей сегмент валютного ринку «в тінь».

У будь-якому випадку, на нас чекає черговий переділ готівкового валютного ринку, і сподіватимемося — на користь законослухняних власників мереж обмінок. Для розуміння ціни питання трохи статистики: у 2021 році через обмінники українці продали валюти на 384,5 млрд грн і купили — на 384 млрд грн. І це за ще довоєнного курсу від 26,05 до 28,43 гривень за долар.

У результаті, на поведінку валютного ринку в Україні найближчим часом впливатимуть:

• новини з фронтів;
• обсяги емісії гривні через викуп військових облігацій Нацбанком у Мінфіну та ситуація з експортом с/г продукції;
• динаміка бюджетного дефіциту, суми та терміни отримання міжнародної фінансової допомоги на фоні зростання військових та соціальних видатків країни;
• темпи прийняття законодавчих ініціатив, про які йшлося вище;
• котирування пари євро/долар на міжнародному ринку.

Як і всі останні тижні, розбіжність готівкового та міжбанківського курсів буде головним додатковим індикатором реального стану справ на валютному ринку України.

Прогноз курсу долара та євро на 8−12 серпня

Міжбанк:

Долар. При збереженні чинних обмежень НБУ за курсом купівлі та максимального курсу продажу безготівковий долар перебуватиме в межах коридору від 36,5686 до 36,9342 гривень.

Попит, переважно, перевищуватиме пропозицію. У тому числі й за рахунок тих імпортерів, які «занервували» з приводу можливого дуже швидкого введення 10% збору на валютообмінні операції для придбання імпортних товарів та послуг.

Тому Нацбанку доведеться періодично витрачати резерви для покриття нестачі валюти на міжбанку. За прогнозом «Мінфіну», НБУ знадобиться продати в період з 8 до 12 серпня щонайменше $110−340 млн. Щоправда, ситуативно виникатимуть і моменти, коли регулятор зможе поповнювати свої резерви. Наприклад, за рахунок продажу йому валюти держбанками чи держструктурами.

Євро. На сильній американській статистиці щодо праці, що вийшла наприкінці минулого тижня, долар дещо зміцнився. Тому ми очікуємо на коридор за парою євро/долар на 8−12 серпня в межах від 1,01 до 1,04 долара за євро. Зміни співвідношення цієї пари на зовнішніх ринках автоматично впливатимуть на курс євро в Україні.

За розрахунками «Мінфіну», міжбанківський коридор за курсом євро щодо гривні в період із 8 до 12 серпня перебуватиме в межах від 36,93 до 38,41 гривень за євро.

Готівковий ринок

Після жорсткого показового покарання Нацбанком шістьох фінкомпаній, що провинилися, цього тижня, решта гравців надзвичайно акуратно виставлятимуть свої цінники продажу валюти. «Мінфін» не очікує від них активної гри «на підвищення».

Тим паче, що обсяг платоспроможного попиту на валюту з боку населення є досить низьким. А НБУ нещодавно знову подавав сигнали учасникам ринку про проведення у разі потреби готівкових інтервенцій для закриття проблем із готівковою валютою у банків. Все це, у поєднанні з можливими швидкими глобальними змінами на валютному ринку, збереже тренд на поступове просідання котирувань долара та євро за рахунок зниження спекулятивної складової.

Проте, за умов війни ситуація на валютному ринку залишається дуже непростою. Тому обмінники продовжать часто змінювати котирування протягом дня. А спред між купівлею та продажем валюти залишиться досить великим: за доларом від 25 до 90 копійок та від 30 копійок до 1,20 гривні за євро.

Основна частина банків за готівковим доларом працюватимуть поки що в межах широкого коридору від 38,10 гривень до 40,50 гривень, а за євро — від 38,20 до 41,20 гривень.

Як завжди, котирування у більшості обмінників фінкомпаній, за прогнозом «Мінфіну», цього тижня будуть дещо вужчими, але теж у досить широких межах:

долар — коридор купівлі та продажу від 38,30 до 40,15 гривень,

євро — коридор від 38,40 до 41,10 гривень.

Розрив між котируваннями готівкового та безготівкового ринків продовжуватиме залишатися суттєвим, але зі загальною тенденцією до поступового зближення.

Певний обережний оптимізм викликають і останні дані щодо ЗВР України. Станом на 1 серпня 2022 р., за попередніми даними, вони становили $22 385,4 млн. За липень вони знизилися на 2%, враховуючи інтервенції Національного банку та виплати за внутрішніми валютними зобов'язаннями держави, які значною мірою компенсовані валютними залученнями на користь уряду.

Це все ж таки значно менша динаміка їхнього просідання, порівнюючи з попередніми військовими місяцями. Враховуючи програми фінансової підтримки України нашими міжнародними партнерами (насамперед США, Великою Британією та ЄС), і особливо наближення запуску повноцінного ленд-лізу вже восени цього року, — це створює певне підстрахування для ЗВР і на осінньо-зимовий опалювальний період.