Стабільність банківської системи: шо насправді приховують банки

Чиновники звітують, що вітчизняна бнківська система витримала перший шок від війни і вже адаптувалася до поточної ситуації. Та чи все так гладко насправді, на своїй сторінці у фейсбук розповів асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз. «Мінфін» публікує ключові тези.

Два графіки про стан банківської системи. Перший — це нормативи капітала. Іх зараз можна не дотримуватися. Нацбанк за це не карає.

Що ми бачимо? Що, попри кризу і втрату 20% (за оцінками НБУ; я більш консервативний тут) кредитного портфеля та більшої частини забезпечення під усі кредити, загальний розмір регулятивного капіталу майже не змінився, порівнюючи з початком року. Так само, як і нормативи адекватності.

Власне кажучи, на банки впала величезна криза — мінімум 20% кредитного портфеля немає, немає і застави під більшість кредитів, не тільки втрачених. Це мало б відбитися на капіталі. Фактично, «зїсти» його в нуль з тих 200 млрд, які були на початок року. Але ми бачимо, що з капіталом — за даними самих банків — фактично нічого не змінилося.

Так може бути? Може. Є два варіанти.

1) Банки знайшли якусь альтернативу, раптові доходи — під час війни — які лише за 4,5 місяці змогли перекрити ті величезні збитки.

2) Банки щось домальовують (якісь доходи), і щось недомальовують (якісь збитки) — у підсумку в них ситуація погана, але у звітності все гаразд.

Логіка підказує, що правильний другий варіант, бо де взяти такі величезні доходи, яких не було раніше. Ще й під час війни. Але логіка не завжди працює. Тож краще цифри.

Другий графік. Як змінився портфель «працюючих кредитів» під час війни. Якщо дивитися на офіційні дані — зріс. Кредити бізнесу, порівнюючи з 1 лютим, зросли на 23,5 млрд грн, щоправда, кредити населенню впали — на 5,1 млрд. Попри те, що 20% кредитів, щонайменше, припинили працювати. Нових кредитів не видали стільки, аби компенсувати втрату такого великого портфеля.

Ба більше, якщо помітимо, станом на 1 березня обсяги працюючих кредитів ще й зросли, порівнюючи з тими, що на 1 лютого. Тобто — почалася війна, а працюючих кредитів стало більше. Так не буває. Єдине пояснення — це те, що банки різко визнали «працюючими» частину кредитів, які не працювали навіть до 24/02. І що не визнають непрацюючими ті кредити, які з початком великої війни не працюють.

Тобто таки «малюють», і ще в особливо великих розмірах.

До речі, відзначу, що юридично вони мають на це право — «кредитні канікули». Але ж пруденційні нормативи — вони на те й пруденційні, що мають покладатися на реальність, а не на намальовані цифри.

Читайте також: Уже 17%. Великі банки почали підвищувати ставки за депозитами у гривні

Що з цим робити? Вмикати, чи то пак розбудити банківський нагляд. Можливо, повертати певні нормативи та заходи впливу. Треба і знати, і давати реальну картину щодо банків — бо ця банківська криза не з тих, хто сама себе вилікує.