Loader
Кредитний простір » Актуальні новини » 6 млн наших біженців стануть платниками податків ЄС: що це означає

6 млн наших біженців стануть платниками податків ЄС: що це означає

Вже цього місяця мільйони українців, які були змушені виїхати за кордон, стануть податковими резидентами країн ЄС. До яких проблем це може призвести і як їх вирішити, в колонці для «Економічної правди» розповів старший економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар. «Мінфін» публікує ключові тези.

Контроль за доходами і витратами

Протягом серпня в житті 6 мільйонів українок, що разом із дітьми опинилися в якості біженців чи просто трудових мігрантів у ЄС, настане невідворотна подія.

Спливе 183 дні їхнього перебування в ЄС, і для більшості з 27 країн, які надали їм прихисток, вони стануть податковими резидентами.

Це відбудеться незалежно від того, чи вони отримали статус «біженця», «гуманітарну візу» (тимчасовий прихисток), трудову або бізнес-візу, чи посвідку на проживання.

Більшість з них досі не мали досвіду заповнення податкових декларацій. Як і півроку тому, коли вони опинилися у вимушеній еміграції, не мали також і досвіду відкриття рахунків в іноземних банках.

За ці півроку більшість з них переконалися в тому, що банки в ЄС хоч і відкривають рахунки, але підозріло ставляться до поповнення їх готівкою.

Поповнити їх безготівковими коштами, що більше відповідає європейському законодавству, останні півроку є незаконним, із погляду українського законодавства: з початку війни НБУ ввів заборону для фізичних осіб на транскордонні платежі, і ви не можете навіть переказати гроші зі свого рахунку на свій же рахунок. Що є єдиним типом операцій, крім кредиту, за яким у вас не виникає податкових зобов’язань у Європі.

Деякі банки дозволяли поповнювати готівкою рахунки без обмежень. Більшість встановлювали ліміт для українців у 1000−3000 євро на місяць.

Але і перші, і другі, коли спливе 180 днів, інформують податкові своїх країн про ці операції. Банківської таємниці в ЄС для податкових органів не існує вже багато років. Навіть у Швейцарії. Походження коштів доведеться пояснити.

Це ваші «особисті заощадження»? — тоді надайте податкові декларації за попередні роки в Україні на всю суму поповнення. А в деяких банках вас попросять ще й митні декларації про легальне ввезення готівки. Що «не буде покрито документами» — стане сумою вашої першої бази оподаткування в ЄС.

Ви не маєте декларацій? Це гроші Вашого чоловіка/батька/нареченого/дідуся/друга сім'ї, що передає вам їх із України готівкою? Ну що ж, тоді нехай він прийде до банку та покаже свою декларацію.

Він в Україні? Захищає Батьківщину і не може приїхати до Вас, щоб особисто прийти до банку для процедури KYC? Ну що ж, дуже шкода. Сподіваємося, він зможе це зробити у майбутньому, тоді ми перерахуємо суму ваших зобов’язань, а поки що, будьте ласкаві, сплатіть податки як із особистого доходу.

Низка країн ЄС також не вважатиме ваш дохід із чоловіком «спільним», якщо ви не проживаєте зараз разом, та розглядатиме частку отримуваних жінкою грошей як її окремий дохід.

Ще гірша ситуація у тих, кому гроші переказувалися «взаємозаліком» чи через «крипту» знайомими/друзями у Європі, що не є вашими родичами і зв’язок із котрими ви не зможете пояснити банку документально/легально.

Подобається картина? Ні? Мені теж ні. Зауважу, що описані принципи підходів до оподаткування тимчасових резидентів є універсальними для податкових норм та практик країн ЄС.

Деталі можуть відрізнятися, ті чи інші банки можуть бути більш чи менш поступливішими до Вас, ті чи інші країни можуть мати мінімальний «поріг», що взагалі не оподатковується, від 280 до 2000 євро на місяць, але загальні принципи та підходи до оподаткування є саме такими, як описані вище.

І навіть якщо ви не відкрили рахунок у банку, чи не користуєтеся ним активно, витрачаючи, переважно готівку, що Вам продовжують переказувати з України рідні та близькі, чи досі користуєтеся лише картками українських банків, дай Бог їм здоров’я та фінансової стійкості у цей час, — ви, найімовірніше, винаймаєте житло. Чи несете інші витрати, що є помітними для податкового інспектора вашої країни.

Про всяк випадок, пам’ятайте, що до вас абсолютно законно можуть застосовуватися «непрямі» методи оцінки вашого рівня життя — та виставлятися податкові рахунки відповідно до цієї оцінки.

Ще раз: я щиро бажаю Вам, щоб «саме з вами» такого не сталося, бо тоді витрати на адвоката з податкового права, котрий вам знадобиться, щоб впоратися з подібною ситуацією, можуть сильно перевищити суму ваших податкових зобов’язань.

Читайте також: Грошові перекази в Україну повернулися на довоєнний рівень: хто надсилає валюту до країни

Ще гірше, якщо ви витрачали українські готівкові заощадження, будучи отримувачем тієї чи іншої соціальної допомоги від вашої країни ЄС. І соціальний чи податковий інспектор зафіксує цю різницю.

У найлегшому випадку, вам виставлять рахунок на повернення соцдопомоги та попросять покинути соціальне житло. А можуть ще й податки нарахувати на приблизну суму ваших витрат, оцінену соціальним інспектором.

Як вирішити ситуацію?

Знову запитую: Подобається картина? Співпадає з Вашим дотеперішнім уявленням про Європу? Про верховенство права? Про соціальну справедливість?

Прибережіть відповіді. Давайте краще, не критикуючи ЄС, бо ми його не змінимо, він такий, як є, подумаємо, чим вже за умов, що склалися, можна допомогли нашим громадянам?

Наприклад, що міг би для них конкретно зробити Парламент? Чи уряд? Звісно ж, України! Ось прямо вже наступного тижня чи, наприклад, протягом наступного місяця?

Ukraine Economic Outlook за власний кошт та зі власної ініціативи провів телеконференцію з дюжиною кращих податкових юристів країни, і ми бачимо такий перелік термінових кроків:

1. «Дія» разом із податковою мають терміново запровадити електронний сервіс видачі Спеціальних електронних декларацій про доходи громадян за 10, 20, 25 років. Всі українські посольства повинні отримати суворий наказ без жодних зволікань завіряти їх там, де це знадобиться, просто за роздруківками з «Дії».

Бо навіть ті українці, що не заповнювали декларацій у попередні роки, все одно сплачували податки державі попередні чверть століття! Із зарплат, із продажу нерухомості, із усього, з чого мусили за законом.

Ми вже 22 роки як не можемо в Україні здійснити жодного платежу чи нотаріальної дії, не пред’явивши свою довідку про ІПН (індивідуальний податковий номер).

Чи не настав час державі, що будувала 22 роки систему тотального податкового контролю та відслідковування наших доходів, просто надати нам цю інформацію про нас же самих.

2. Національний банк та Уряд повинні припинити розглядати відтік грошей з карток, які батько української сім'ї поповнює в Україні на фронті, а матір знімає за кордоном, як проблему.

А почати ставитися до цього, як до нової реальності. Вимушеної реальності воєнного часу. А відтак — зняти старі та не вводити нові обмеження на перерахування коштів з України в Європу між членами однієї сім'ї чи близькими родичами хоча б.

А краще, подумати над тим, які обмеження на перерахування українцями чесно зароблених та вже оподаткованих в Україні сімейних грошей можна було б зняти ще.

3. Депутатам парламенту — задуматися над своєю особистою відповідальністю за прийняття змін до Податкового Кодексу (законопроєкти 1210 та 5600) та провести термінову ревізію всіх дискримінаційних норм, що стосуються доходів українців, отриманих за кордоном, я не прошу, бо не сподіваюся на це. І всі колеги поділяють, на жаль, цю думку.

Я не хочу зараз описувати тут всі ці дискримінаційні норми, бо це текст на ще одну таку статтю.

Я звертаюся до депутатів податкового комітету Гетманцева, які, я гадаю, добре знають, що там просто сила-силенна і норм подвійного оподаткування, і трактування доходів того, що навіть в ЕС не вважається доходом, і драконівські 5-мільйонні штрафи за неподання складних декларацій про доходи, отримані за кордоном.

Бо, не приведи Господи, всі ці абсурдно-безжалісні норми, котрі ви придумували з вашим головою комітету Гетманцевим, щоб «наздогнати олігархів» із їхніми закордонними рахунками, торкнуться наших звичайних співгромадян, що зараз реєструються приватними підприємцями та відкривають рахунки в закордонних банках. Не по своїй волі. І не від хорошого життя.

Читайте також: Наші біженці за кордоном: куди та як платити податки ФОПам і найманим працівникам

Вони ще й не підозрюють про те жахіття, що ви за ці два роки наприймали проти них. Тож проведіть термінову ревізію цих норм, та виправте їх.