Що зробити, аби стабілізувати курс на найнижчому рівні

Нацбанк підвищив курс долара на 25%, і це вже ні для кого не новина. Але багато хто ставить питання: добре це чи погано для нашої економіки, як вплине на айтішників і взагалі на нас усіх. На ці запитання шукав відповідь у колонці для НВ Олександр Ольшанський, президент холдингу Internet Invest та засновник консалтингової компанії «Ольшанський і Партнери».

Штучне регулювання курсу ні до чого доброго не призведе — виникає перекіс або в один, або в інший бік. Яскрава ілюстрація небезпеки такого регулювання — це ситуація з бензином. Ми вже бачили спробу регулювати ціни на пальне, і воно зникло. Ті, хто жив у СРСР, легко можуть згадати «достаток товарів» за жорсткого регулювання цін. Щойно надали важелі працювати ринку — пальне з’явилося. Таким чином і вирішилася проблема.

Те саме зараз із курсом: він має бути таким, яким є насправді. Спроба регулювати курс державою призведе до «проїдання» золотовалютних резервів. Безумовно, Нацбанк може згладжувати якісь вагання, але взагалі ідея з фіксованим курсом, який коригується раз на три-п'ять місяців, виглядає не зовсім вдало.

І не має жодного значення, на кому негативно відіб'ються такі зміни — це погано однаково як для айтішників, так і для решти працівників. Історія з двома курсами — фіксованим та ринковим (чесним) — це не винахід 2022 року. Це вже було в дев’яностих.

Читайте також: Чому НБУ знизив офіційний курс гривні і як це вплине на ціни

Прогноз на майбутнє, якщо така політика триватиме

• По-перше, на підтримку фіксованого курсу ми витратимо золотовалютні резерви, які не є нескінченними.
• По-друге, це спонукатиме до спекуляцій на валютному ринку, що вже відбувається.
• По-третє, ми в такий спосіб пограбуємо людей, які утримували заощадження у валюті в українських банках. Істотна відмінність між офіційним та реальним курсом нічого, крім спекуляцій, стимулювати не може.

Тепер щодо того, як ліміти на зняття готівки за кордоном впливають на пересічних людей.

Зважаючи на те, що зараз за кордоном тимчасово проживають декілька мільйонів українців і вони користуються українськими картками, стає зрозуміло, що через занадто жорсткі ліміти люди опиняться в складному становищі.

Взагалі, цікаво, звідки взялися ці ліміти. Адже, з економічної точки зору, байдуже — було здійснено оплату карткою чи було знято готівку.

Корінь зла у регульованому курсі

Ліміти запровадили, щоб ускладнити таку спекулятивну схему: гривні через картки переводяться в готівку за кордоном і привозять валюту в Україну. Потім тут продають за ринковим (високим) курсом і за потреби кладуть гривні знову на рахунок. При 15−20% різниці між ринковим (чесним) і фіксованим курсом це призводило до величезного відтоку валюти з банківської сфери. Саме так з’явилися ліміти.

Водночас, банки, користуючись фіксованим курсом і забороною на зняття валюти з рахунків, фактично примушували вкладників продавати валюту за штучно заниженим курсом. Тобто спекулянти заробляли, а вкладники втрачали. Вихід із цієї ситуації дуже простий: зробити курс реальним, і тоді ліміти стануть непотрібними.

Читайте також: 36,56 гривень за долар: чи зростатиме курс в обмінниках і надалі

Як зробити так, щоб ринковий курс стабілізувався на найнижчому рівні

Згадуємо знову ж таки історію з бензином. Якби не було спроби штучно «підрихтувати» ринок, ціна зростала би поступово і стабілізувалася б на нижчому рівні. Останніми тижнями після насичення ринку паливом ціни повільно, але почали знижуватися.

Аналогічна ситуація з курсом: зараз його Нацбанк підвищив стрибкоподібно, а отже, на вулиці він теж підскочив. Тепер в ідеалі Нацбанк має його акуратно коригувати щодня, а не один раз на три місяці, згладжуючи різкі коливання, і все поступово заспокоїться. Це як закон збереження маси-енергії: нічого нізвідки не береться і не зникає. Неможливо ошукати ринок, якщо хтось придбав, а хтось це втратив.

Тому курс гривні має бути таким, яким він є насправді, — чесним ринковим. Решта — це маніпуляція, і те, що цим займається держава в особі НБУ, жодним чином не скасовує негативних наслідків такої політики.