Чи витримають банки кризу неплатежів за кредитами

Вітчизняна банківська система встояла на початку війни і продовжує обслуговувати клієнтів. Але головні виклики для неї ще попереду. Що є найбільшою загрозою для наших фінустанов та чи впораються вони з цим викликом, у колонці для НВ розповів заступник голови НБУ Ярослав Матузка. «Мінфін» публікує ключові тези.

Перший шок витримали

Кожен українець під час дії воєнного стану мав змогу переконатися особисто: банківська система не зупинялася ані на день, працювала без перебоїв, забезпечуючи платежі та доступ клієнтів до їх грошей. Така стійкість має вагоме підґрунтя і є результатом великої «домашньої роботи» банків. Щорічне стрес-тестування та вимоги до покриття операційного ризику капіталом підготували сектор до протистояння навіть таким суттєвим загрозам, як війна.

Банки підійшли до кризи операційно стійкими та ефективними, зі значним запасом капіталу та ліквідності, з завчасно розробленими планами дій на випадок несприятливих подій та з високим рівнем довіри клієнтів. Побоювання щодо панічних відпливів коштів не реалізувалися, навпаки — станом на 1 липня, порівнюючи з початком війни, гривневі вклади громадян зросли на понад 20%.

Банки досить успішно впоралися з викликами для операційної діяльності, що виникли в перші місяці повномасштабної війни. Загалом у країні зараз працюють понад 85% відділень великих банків, порівнюючи з 55% на початок березня. Робота відділень відновлюється за умови, що життю та здоров’ю клієнтів і працівників нічого не загрожує. Підтримуються усі критичні процеси, дані збережено. Ковідна криза забезпечила налагодження роботи в дистанційному режимі.

Багато функцій банки змогли легко перевести в цифрову площину. Ще в перші дні війни Національний банк нормативно врегулював процес використання хмарних сервісів банками та процесинговими центрами. Тож наразі банківська система перебуває на високому рівні цифровізації.

Читайте також: Українські банки накопичили 200 млрд: як змусити ці гроші працювати на економіку

Банківський сектор залишається операційно прибутковим, незважаючи на нижчі, внаслідок воєнних дій, темпи зростання операційних доходів. Чистий операційний прибуток за результатами п’яти місяців 2022 року зріс на понад 30% р/р.

Що буде з кредитами

Водночас, ми усвідомлюємо, що глибока криза, спричинена війною, матиме далекосяжні наслідки. Тож головні виклики ще попереду. Нацбанк уважно стежить за ризиками банківського сектору. Зокрема, наразі найбільшу загрозу для банків становить реалізація кредитного ризику. За нашими оцінками, буде втрачено щонайменше 20% кредитного портфеля.

Обсяг непрацюючих кредитів у березні — травні зріс на 12,4 млрд грн, відповідно частка NPL зросла на 1,1 п.п. — до 27,6% станом на 1 червня, але вона є нижчою, ніж на початку року (30% на 1 січня). Банки поступово почали визнавати погіршення якості кредитів, спричинене війною. Саме необхідність формувати значні (понад 33 млрд грн за березень-травень) резерви під очікувані збитки, зумовила збиток банківського сектору, попри його операційну прибутковість.

Ми очікуємо, що надалі якість кредитного портфеля погіршуватиметься, зважаючи на виклики війни: фізичне знищення підприємств і житла, зниження платоспроможності громадян через зменшення зарплат або втрату роботи. НБУ дотримується політики регуляторних послаблень, щоб допомогти банкам пройти через кризу.

Ми не застосовуємо до банків заходи впливу за недотримання вимог до капіталу та ліквідності під час воєнного стану. Крім того, з кінця липня буде знижено ваги ризику за незабезпеченими споживчими кредитами із 150% до 100%. Банки зможуть використати накопичений запас капіталу на покриття кредитних втрат.

Попереду в нас важка спільна робота: чесне визнання поточного стану справ, підготовка та виконання банками планів відновлення. Нацбанк дасть банкам достатньо часу для відновлення стійкості.

Читайте також: Дохідність депозитів зросла лише на 0,9 в.п.: чому кредити дорожчають швидше

Загалом, за нашими оцінками, більшість банків мають достатній капітал, щоб покрити втрати від кредитного ризику, та достатній рівень операційної прибутковості, щоб відновити капітал після проходження глибокої фази поточної кризи.

Станом на 1 липня значення нормативу достатності регулятивного капіталу Н2 становить 17,16% при нормативному значенні 10%, нормативу достатності основного капіталу Н3 — 11,4% при нормативному значенні 7%.