Девальвація чи зміцнення: чого чекати від курсу гривні у 3 кварталі

Кінець літа та початок осені обіцяють бути непростими. Падіння економіки, скорочення експорту, підготовка до опалювального сезону та щедра емісія гривні НБУ — це лише деякі чинники, які тиснутимуть на курс гривні.

«Мінфін» розбирався, що відбуватиметься на валютному ринку в 3 кварталі і що очікує на національну валюту.

Шість факторів, які впливатимуть на курс гривні

№ 1 Масштаб воєнних дій та руйнувань на території України

За оцінкою НБУ, через війну падіння ВВП України у 2 кварталі 2022 року становитиме 40%, порівнюючи з другим кварталом минулого року. Росія захопила близько 20% території країни, які давали значну частину експортних надходжень з металопродукції, хімії, добрив, гірничорудної сировини, а також забезпечували роботою та місцем проживання до 11,4 млн осіб.

Багато хто з них або мігрував до центральних та західних областей України та закордон, або опинився на окупованих територіях. Вони багато в чому «випали» з виробничого процесу, вимушено перетворившись на одержувачів соцдопомоги, а не на генераторів податкових надходжень для бюджету.

У 3 кварталі ця ситуація збережеться, хоча економіка продовжить перебудовуватися на військові рейки. За даними НБУ, якщо у березні цього року близько третини підприємств не працювали повністю, то наприкінці травня цей показник знизився до 14%. Ймовірно, ця цифра зменшиться до 8−10% до кінця 3 кварталу за рахунок:

1) активізації роботи компаній та їх переміщення до безпечніших західних регіонів України;

2) зростання обсягів оборонної промисловості країни.

За прогнозами Мінфіну, за рік ВВП України просяде на 30−35%, порівнюючи з 2021 роком.

№ 2 Дефіцит бюджету та джерела його покриття

У червні дефіцит бюджету становив 141,2 млрд гривень або $4,8 млрд за курсом НБУ. Фактичні державні запозичення до загального фонду бюджету з початку року становили 561,3 млрд гривень. А загальна сума дефіциту держбюджету України у 1-му півріччі досягла 406 млрд грн.

За фактом держава живе у борг і витратила вже близько 1 трлн гривень. Ця тенденція збережеться і у 3 кварталі. З урахуванням зростання інтенсивності військових дій, це вимагатиме щомісяця не менше $5−6 млрд на покриття розривів доходної та видаткової частини бюджету.

Прогноз «Мінфіну»: До $1,5−2,5 млрд із цієї суми покриватиметься за рахунок західної фінансової допомоги. Але еквівалент до $2,5−3,5 млрд Україні доведеться закривати самостійно. З урахуванням повернення з 1 липня митних зборів та податків на імпорт — близько $1,6−2 млрд закриватимуться за рахунок цих джерел. Решту ресурсів доведеться покривати за рахунок емісії НБУ через викуп військових облігацій та ОВДП у Мінфіну України.

Читайте також: У червні НБУ вже надрукував 105 млрд: що далі

В ідеалі варто було б забезпечити викуп цих паперів іншими інвесторами. Тому або Мінфін підвищить ставку дохідності за новими розміщеннями облігацій на первинному ринку, або міністерство та Нацбанк знайдуть спосіб переконати банки спрямувати на купівлю даних паперів свою переліквідність. Поки що вона становить до 200 млрд гривень і розміщена в депозитних сертифікатах Нацбанку під 23% річних.

Ймовірно, у 3 кварталі чиновники поступово підвищать ставку дохідності за облігаціями на первинному ринку з нинішніх 9−11,5% річних до 14−16%. Але більшу частину коштів все ж таки будуть змушені закривати емісійним шляхом. Добре, що плановий обсяг випуску військових облігацій у 400 млрд гривень поки що це дозволяє.

Прогноз Мінфіну: НБУ закриє за рахунок емісії в третьому кварталі ще не менше 110−130 млрд гривень. Це значно збільшить грошові агрегати. І підштовхне зростання готівкового курсу долара та євро у моменти виходу цих коштів на ринок через розрахунки держави з військовими, бюджетниками та пенсіонерами.

Читайте також: ОВДП під 25% річних: коли НБУ відкриє свій портфель для приватних інвесторів

№ 3 Терміни відновлення українського експорту, монетарна та валютна політика НБУ

Історія з закритими українськими портами може тривати ще не менше 1−1,5 місяців. Це підтримає високий рівень цін на зерно та олію у світі на загрозах голоду в африканських та азіатських країнах. За цей час Україна частково налагодить експорт зерна через деякі європейські країни, хоч це збільшить вартість логістики. Розблокування портів дасть змогу наростити приплив валютних надходжень на міжбанк і дозволить НБУ до середини серпня — вересня зняти частину валютних обмежень на міжбанку.

З 9 липня НБУ дозволив купувати валюту під будь-який імпорт. Проте проблема фізичного забезпечення валютою зростання витрат саме на покриття фінансування критичного для країни імпорту збережеться. І на це Нацбанку доведеться за 3 квартал витратити «чистими» ще щонайменше $4−6 млрд резервів. Багато в чому ця сума покриватиметься надходженням до резервів західної допомоги, але загалом, за прогнозами «Мінфіну», до кінця серпня — вересня обсяг ЗВР України становитиме від $21 млрд до $24,3 млрд. На 1 липня вони вже знизилися до $22,8 млрд, тобто впали майже на $8,2 млрд з початку року.

Таких резервів буде мало, враховуючи необхідність оплати енергоносіїв перед новим опалювальним сезоном та обслуговуванням зовнішніх боргів у цьому періоді. Саме тому зараз з'явилося так багато чуток про переговори наших чиновників із іноземними кредиторами про можливу реструктуризацію зовнішнього боргу України. Хоча офіційно всі сторони поки що й заперечують подібні переговори.

Читайте також: Про що не хочуть говорити банкіри або що змінилося після зростання облікової ставки до 25%

Ці чутки досягнуть апогею до кінця 3 кварталу перед початком нового опалювального сезону, що періодично обрушуватиме вартість українських євробондів.

Сама собою реструктуризація має як «плюси», і «мінуси». Але цього разу багато що залежатиме від обстановки на фронтах і загального стану світової економіки, де зараз загроза рецесії нависла практично над усіма розвиненими країнами світу.

Вже до вересня стане зрозуміло — чи потрібна реструктуризація боргів Україні. І якщо так — то на яких умовах. Це істотно впливатиме на настрої всіх учасників українського міжбанку та політику Нацбанку в частині ослаблення валютних обмежень, які збережуться до цього часу.

№ 4 Стан платіжного балансу України, інфляція, платоспроможність населення та ємність внутрішнього ринку

За даними Нацбанку, зведений платіжний баланс України у травні 2022 року було зведено з дефіцитом $1,9 млрд.

Через те, що проблема з блокуванням українських портів зберігатиметься у липні-серпні, дефіцит зведеного платіжного балансу продовжить зростати. І лише до вересня ситуація дещо покращає, якщо порти будуть розблоковані.

Але в цей період вже виникне потреба закуповувати газ для опалювального сезону. І загалом, за розрахунками Мінфіну, дефіцит зведеного платіжного балансу зросте до $3,3−4,7 млрд до кінця 3 кварталу. Це також «тиснутиме» на курс гривні на валютному ринку.

Що стосується рівня платоспроможності населення та ємності внутрішнього ринку, то особливого покращення поки що не очікується. Високий рівень інфляції на фоні безробіття продовжить «з'їдати» реальні доходи та заощадження громадян. Але цей негативний фактор спрацює на користь національної валюти, оскільки більшість українців не матимуть «вільної» гривні. Це стримуватиме попит на готівкову валюту.

Зі свого боку, скорочення реального попиту на імпортні товари, які дорожчають, стримуватиме зростання негативного сальдо торгівлі, що також є позитивним для нацвалюти.

Вирівнювання ринкового готівкового та карткового курсів, яке останніми днями спостерігається в українських найбільших банках, скоротить спекулятивний «картковий» туризм і знизить непродуктивний відтік капіталу, чого так домагається Нацбанк. Щоправда, це ж «вдарить» по частині українських біженців, переважно жінок і дітей. Багато хто з них отримують гривневі перерахування від чоловіків та розраховуються картками за кордоном за товари, послуги та оренду житла.

Читайте також: ПриватБанк повернув ринковий курс. Долар у Приват24 подорожчав на 3 гривні (оновлено)

Зважаючи на те, що більшість країн уже скоротили суми соцдопомоги нашим біженцям, все більше наших співвітчизників почне повертатися з-за кордону. Якщо вони поповнять кількість безробітних, це створить додатковий тиск на бюджет і створить соціальну проблему.

№ 5 Стан банківської системи та підготовка до нового опалювального сезону

Основними питаннями для банків залишиться необхідність формування додаткових резервів під кредитні ризики та ефективність, та прибутковість їх бізнес-моделі. Ті, хто не впорається з цими завданнями, будуть змушені або піти з ринку, або «злитися» з успішнішими колегами.

Вкладники від цього не постраждають. Згідно з останньою версією закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб», 100% гарантії держави поширюються на всі кошти на поточних рахунках громадян, ФОПів, а також депозити населення. Але якщо вкладники таких банків потім отримають кошти від ФГВФО, то частина цих коштів піде на готівковий валютний ринок, що погано для гривні.

Читайте також: «Мегабанк» виводять з ринку: як, коли та скільки отримають його вкладники

Опалювальний сезон — це завжди несподіванка для наших комунальників. І у війну ця проблема стане ще актуальнішою. НАК «Нафтогаз» доведеться активно заповнювати свої газові сховища, для чого буде потрібна як гривня (за розрахунками з місцевими газовидобувниками у західних областях України), так і валюта. Це створить додатковий тиск на гривню на міжбанку. І, зрештою, знову знизить ЗВР, оскільки НБУ доведеться продавати долар через інтервенції під ці контракти. В результаті Україні доведеться брати кредити з прямою оплатою відразу ж цією валютою за газ, що постачається з ЄС. Але в умовах дефіциту газу в самій Європі, Україна ризикує залишитися з цією проблемою, як мінімум доти, доки європейці повністю не заповнять сховища. Тому цьогорічний опалювальний сезон буде серйозним випробуванням для всієї країни.

Читайте також: Україна попросила у Заходу 4 своїх ВВП: якою буде наша країна після війни

№ 6 Зовнішні фактори

У 3 кварталі ФРС США та ЄЦБ продовжать «закручувати гайки», щоб перемогти інфляцію. Це призведе до зростання відсоткових ставок у США щонайменше ще на 0,5−0,75% річних, у ЄС — від 0,25% до 0,5% річних.

Як наслідок:

1) вартість запозичень для таких держав, як Україна, зросте;

2) почнеться відтік капіталу з країни;

3) на світовому фондовому ринку, ринку сировини та дорогоцінних металів будуть суттєві зрушення;

4) можливі валютні ралі за парою євро/долар, що суттєво вплине на курс євро щодо гривні.

За прогнозом «Мінфіну», співвідношення пари євро/долар у липні — вересні перебуватиме в межах широкого коридору від 1 до 1,09 долара за євро. Періодично будуть короткочасні спроби пробити паритет цієї пари до рівнів 0,9−0,95 доларів за євро. Особливо у випадку, якщо економіка країн — «локомотивів» ЄС почне просідати через брак газу, а інфляція збережеться на високому рівні.

Щодо цін на продовольство, то їхнє зростання після розблокування українських портів хоч і сповільниться, але зовсім не припиниться. Це стане частковим підстрахуванням для гривні на міжбанку.

Станом на 30 червня тонна пшениці коштувала близько $327. Як заявив ще 21 травня Володимир Зеленський, в українських портах заблоковано 22 мільйони тонн продовольства. Не всі зернові в Україні найвищої якості. Але якщо Україні вдасться експортувати хоча б 16,64 млн тонн пшениці (рівень 2020/2021 року), то це вже близько $5,5 млрд валютних надходжень на міжбанк. Адже є ще й інші культури. У тому ж сезоні 2020/2021 року, наприклад, Україна експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю.

Цього року через війну таких результатів не буде. Проте, суми надходжень валюти на ринок від аграріїв після розблокування портів будуть суттєвими. Це підстрахує гривню на міжбанку, а також збільшить податкові надходження до бюджету.

Але загальна тенденція до девальвації гривні переслідуватиме український валютний ринок протягом усього 3-го кварталу.

Прогноз курсу долара та євро на 3 квартал цього року

Міжбанк

Долар. Найімовірніше, у цей період офіційний курс долара залишиться «замороженим» на довоєнному рівні 29,2549 гривень, оскільки перспектива відтоку значних коштів у валюті після «розморожування» міжбанку з провокуванням зростання інфляційних процесів у країні Нацбанк очевидно лякає. Тому, з урахуванням збереження всіх основних обмежень Нацбанку, американська валюта на торгах перебуватиме у межах коридору від 29,25 до 29,55 гривень, що збереже значний розрив між офіційним та реальним ринковим курсом принаймні до кінця літа.

Попит продовжить перевищувати пропозицію та покриватиметься інтервенціями НБУ.

Євро. Ключовою при курсоутворенні за євро на українських торгах буде поведінка пари євро/долар на міжнародному ринку.

Як уже писалося вище, за нашим прогнозом, співвідношення пари євро/долар у липні — вересні перебуватиме в межах широкого коридору від 1 до 1,09 долара за євро. Але періодично будуть короткочасні спроби пробити паритет цієї пари до рівнів 0,9−0,95 доларів за євро. Тому, за розрахунками «Мінфіну», максимальний розкид за міжбанківським коридором за курсом євро щодо гривні у 3 кварталі перебуватиме в межах від 26,32 до 32,21 гривень за євро. Але переважно міжбанк за євро перебуватиме в межах рівнів від 29,25 до 31,60 гривень, з періодичними ралі у зазначеному вище максимальному коридорі в моменти найбільших гойдалок на зовнішніх ринках за парою євро/долар. Особливо сильно «штормитиме» євро в періоди засідань та оголошення рішень щодо грошово-кредитної політики ФРС США та ЄЦБ, а саме: 21 липня, 27 липня, 8 вересня та 21 вересня.

Готівковий ринок

Готівковий ринок збереже переваги, порівнюючи з міжбанком, оскільки тут діє набагато менше обмежень НБУ. Тому котирування готівкової валюти будуть більш ринковими, ніж на торгах. На курси обмінок, насамперед, впливатиме психологічний настрій громадян щодо ситуації на фронтах, а також інформація щодо нових викупів Нацбанком облігацій у Мінфіну України.

Основний обсяг валютообмінних операцій, як і раніше, проходитиме через обмінники фінкомпаній, які оперативніші у зміні своїх котирувань, залежно від ринку, ніж банки.

Основна частина банків за готівковим доларом у третьому кварталі працюватимуть в межах коридору від 34,05 до 37,85 грн, а за євро — від 34,00 до 39,30 грн.

Спред між купівлею та продажем валюти, залежно від близькості регіону до зони військових дій, складе від 20−25 копійок до 40−60 копійок за доларом і від 25 копійок до 70−80 копійок за євро.

А котирування у більшості обмінників фінкомпаній у 3 кварталі перебуватимуть в межах:

• долар — коридор купівлі та продажу від 34,30 до 36,70 гривень,

• євро — коридор від 34,15 до 39,05 гривень.