Приватбанк завершив кредитні канікули, але у нас є зручні програми реструктуризації

З початку війни Приватбанк оголосив про запровадження кредитних канікул. Вони тривали три місяці, і тепер настав час їх скасувати. Які умови кредитування діють у банку з 1 червня, на що можуть розраховувати позичальники, яким фінансове становище не дозволяє справно сплачувати за своїми зобов’язаннями, та якої кредитної політики банк дотримуватиметься надалі — в інтерв'ю «Мінфіну» розповів керівник дирекції роздрібного бізнесу Приватбанку Дмитро Мусієнко.

Про поведінку клієнтів під час війни

Пане Дмитре, розкажіть, як ваші клієнти відреагували на повномаштабні бойові дії?

На початку війни була невизначеність та розгубленість серед населення. Обсяги зняття готівки різко збільшилися. Але це тривало недовго. Вже за декілька тижнів ажіотаж спав, масовий відтік коштів із рахунків припинився.

До яких заходів вдавався банк, щоб стабілізувати ситуацію?

Щоб погасити паніку, банк має стабільно працювати, що ми і робили. По-перше, ми не зменшували ліміти на зняття готівки, залишивши їх у межах, дозволених НБУ. Причому це стосувалося як клієнтів нашого банку, так і клієнтів інших банків. Тобто кожен мав змогу зняти в банкоматах Приватбанку до 100 тис. грн на добу.

По-друге, ми інкасували наші банкомати в тих обсягах, яких потребували клієнти. При цьому нам вдалося забезпечити роботу 85% нашої банкоматної мережі. Зараз працює 6,5 тис. банкоматів із загальної кількості 7,7 тис. Аналогічна ситуація і з банківськими відділеннями. На початок війни у нас було працючих відділень 1,5 тис., станом на сьогодні відновили свою роботу понад 1,2 тис.

Широка присутність банку на ринку дала клієнтам розуміння, що вони абсолютно спокійно можуть зняти потрібну суму коштів. Плюс, банк у разі потреби достроково повертав депозити. Усе це погасило паніку і стабілізувало ситуацію.

Що відбувається зараз?

Люди уже не знімають готівку в таких обсягах, як це було на початку війни.
Клієнти повернулися до безготівкових розрахунків. До того ж за березень-квітень наш портфель коштів фізичних осіб, враховуючи строкові депозити та кошти на поточних рахунках, збільшився на 33 млрд грн. Частина грошей, отриманих в якості зарплати, соціальних виплат тощо, осіли на рахунках. Загалом вся банківська система показала приріст приблизно на 55 млрд грн, а частка ринку Приватбанку у цьому прирості найбільша — 60%.

Крім того, в нас приблизно на 1,5% зросла частка ринку за депозитами фізичних осіб — як строкових, так і коштів до запитань.

Читайте також: 100 днів війни: як змінилася економіка, фінансова система і доходи українців

Про кредитну політику

Скільки в банку кредитних карток на даний момент? Який загальний обсяг встановлених кредитних лімітів? Чи змінився він, порівнюючи з довоєнним показником?

Приватбанк лідирує серед банків України за кількістю виданих карток, на кінець травня їх вже налічувалося понад 18,8 млн. Загальний обсяг встановлених лімітів — близько 184 млрд грн.

За період війни банк не знижував кредитні ліміти, проте агресивної утилізації (частки кредитного ліміту, яку використовує позичальник, — ред.) не відбулося.

Але ж у перший день війни Приватбанк скасував кредитні ліміти для клієнтів, щоправда вже до вечора їх повернув. Як це пояснити?

Звичайне співпадіння. З 24 на 25 лютого ми проводили заплановані раніше технічні налаштування. Тому здалося, що на початку війни ми ввели якісь обмеження. Насправді ні, ми навіть і не думали зменшувати доступ клієнтів до кредитування, вони мали можливість спокійно користуватися коштами у межах тих лімітів, які їм було встановлено.

Чи продовжують люди користуватися кредитними лімітами?

За три місяці не було якихось кардинальних змін. Рівень утилізації кредитних лімітів практично не змінився, залишився в межах 25−26% від встановленої суми.

Що має відбутися, аби банк анулював або, навпаки, збільшив кредитні ліміти?

Банк дуже зважено підходить до встановлення кредитних лімітів. В нас є декілька тисяч параметрів так званих предикторів, які показують, якого клієнта можна кредитувати, а якого ні, кому збільшувати ліміт, а кому варто зменшити. За час війни ми не практикували підвищення лімітів. Водночас, були випадки, коли ми йшли на їх зменшення. Ми продовжуємо триматися своєї звичної стратегії відповідального кредитування.

А загалом кількість активних клієнтів банку збільшилася — плюс 1 млн за останніх чотири місяці. Так само, на 1 млн маємо приріст діджитальних клієнтів (клієнтів, які користуються мобільним застосунком Приват24).

З чим пов'язуєте такий приріст?

Є декілька чинників. По-перше, те, що ми не зменшували лімітів на зняття готівки протягом цього складного періоду. 100 тис. грн на добу без поділу клієнтів — клієнт ви Приватбанку, чи іншого банку.

По-друге, у березні ми скасували всі комісії — на зняття коштів, за поповнення дебетових карток для нецільових виплат, за зарахування переказів.

По-третє, ми не обмежували клієнтів на використання кредитних лімітів, наша частка ринку в кредитуванні фізичних осіб зросла з початку року на понад 8%, — це при тому, що банківська система знизила обсяги. Звичайно, що основне зростання відбувалося у січні-лютому, але, тим не менш, зважений підхід банку до обмежень приніс свої плоди.

По-четверте, в березні ми почали кредитні канікули. Крім кредитних канікул, ми обнулили ставки за кредитними картками — у березні місяці ставка складала 0%.

Ну і по-п'яте, наш мобільний застосунок Приват24 працював без перебоїв, всі сервіси були доступні клієнтам, відділення, банкомати та термінали самообслуговування працювали та опрацьовували всі клієнтські запити.

Тобто на виклики, які перед нами поставила війна, ми відповіли таким чином, що клієнти побачили надійного та поважного партнера в обличчі банку. Завдяки цим крокам ми і бачимо збільшення клієнтів.

Які втрати через скасування комісій, зменшення відсотків за кредитами поніс банк?

Втрати доволі великі, але ми на це пішли свідомо. У найскладніший період початку війни ми намагалися зі сторони банку зменшити фінансове навантаження та стреси, які війна принесла. Наша лояльність та підтримка клієнтів не декларативна, а справжня. Приватбанк і надалі намагається допомогати клієнтам пережити ці складні часи. Скажімо, до кінця літа ми вдвічі — з 3,4% до 1,7% на місяць — знизили ставку за кредитними картками.

Ви сказали, що обнулили відсотки за кредитними картками, а як щодо автокредитів, іпотеки?

Відсотки обнулили тільки за кредитними картками. За іншими чотирма основними продуктами — кредитами готівкою, автокредитами, іпотекою та оплатою частинами — ми на три місяці запровадили кредитні канікули. Відсотки за ними нараховувалися, але їх сплату, як і сплату основного боргу за кредитом, ми перенесли на період із 1 червня.

Яка в Приватбанку структура кредитного портфелю?

Найбільшу частку складають кредитні картки — 80%. 10% — автокредитування та іпотека і ще 10% — це оплата частинами та кредити готівкою.

Читайте також: Іпотека під час війни: банки боргів не пробачать, але кредитні канікули нададуть

Про кредитні канікули та відносини з позичальниками після їх закінчення

Який відсоток позичальників продовжував обслуговувати кредити під час пільгового періоду?

Цифри доволі обнадійливі. За кредитами готівкою 83% наших клієнтів вносили свій щомісячний платіж. За іпотечними кредитами та автокредитами — близько 60%. За кредитними картками — майже 70%.

Такий свідомий підхід клієнтів до своїх кредитних зобов’язань дає підстави сподіватися, що ми доволі безболісно виходитимемо з кредитних канікул.

За вашими оцінками, як надалі змінюватиметься відсоток клієнтів, які обслуговуватимуть справно свій кредит?

Все залежатиме від того, як довго триватиме війна і який це матиме вплив на економіку України. Сподіваємося на найшвидшу перемогу і збільшення кількості клієнтів, які можуть справно погашати свій борг.

Із 1 червня кредитні канікули у Приватбанку закінчуються. Що це змінить для позичальників у разі несплати кредитних зобов’язань? Адже Закон № 2120 знімає відповідальність за прострочення платежів аж до 30 днів після завершення воєнного стану.

Штрафні санкції, звісно, не нараховуватимемо, але активно комунікуватимемо з позичальниками. Через відділення, чат-боти, у Приват24 — всіма доступними каналами доноситимемо інформацію про необхідність вносити платежі за кредитами. Це важливо для банку — зберегти якість кредитного портфелю. Це важливо для економіки країни, тим паче воюючої країни.

Як банк вирішуватиме справи з позичальниками, у яких немає змоги сплачувати за кредитами?

Для різних категорій клієнтів і за кожним продуктом ми підготували декілька програм реструктуризації. Наприклад, за кредитними картками таких є 4. Вони мають влаштувати всіх наших клієнтів.

Так, для клієнтів, які мають змогу вчасно вносити обов’язковий щомісячний платіж у розмірі 5% від суми заборгованості, пропонуватиметься знижена ставка — 1,7%.

Для клієнтів із обмеженими фінансовими можливостями встановимо менший щомісячний платіж — від 1,5% до 4,9%. Для клієнтів, які зовсім не мають змоги платити, оформлюватимемо окремі кредити.

Що стосується кредитів готівкою — збільшимо термін кредиту на декілька періодів, які передбачені для цих платежів. Тобто клієнти матимуть додатковий час, за який вони зможуть погасити ці платежі.

За іпотекою та автокредитуванням платежі, які клієнти не здійснювали протягом трьох місяців кредитних канікул, будуть розділені на рівні частини і додані до щомісячних погашень. Тобто суму щомісячного внеску буде дещо збільшено, але це легше, ніж сплатити все за один раз. Крім того, у разі потреби, може бути збільшено термін дії кредиту або зменшено відсоткову ставку.

Чи всім бажаючим банк надасть можливість реструктуризувати заборгованість?

Ми маємо сильну аналітику, бачимо наших клієнтів: де вони перебувають — в Україні чи за кордоном, наскільки змінився їх фінансовий стан, їхні надходження та витрати тощо. Тобто інформації, щоб зрозуміти, який клієнт може здійснювати погашення кредитів, хто розраховує на реструктуризацію, а в кого немає причин претендувати на послаблення, цілком достатньо. Якщо позичальник не втрачав роботу, живе у Львові чи Івано-Франківську і у нього все гаразд, говорити у такому випадку про реструктуризацію, напевно, немає сенсу. Інша справа, коли людина втратила роботу чи житло, була змушена переїхати в інший регіон. Їй, звісно, потрібна допомога.

Яка частка кредитів із довоєнного портфелю, за вашою оцінкою, перейде до категорії «безнадійних»?

Сподіваємося, що не так багато, зважаючи на те, що, попри кредитні канікули, 70−80% клієнтів продовжували сплачувати за своїми зобов’язаннями. Плюс не даватимуть зростати безнадійній заборгованості програми реструктуризації.

За березень Приватбанк збільшив резерви під кредити фізосіб тільки на мільярд гривень. Враховуючи загальний обсяг портфелю кредитів населенню банка в 57 млрд, це не дуже багато. На скільки зросли резерви за квітень? Ваш прогноз на найближчі місяці?

В квітні ми сформували резерви приблизно на 500 млн грн. Сума не така значна, але багато що залежить від того, як ми виходитимемо з кредитних канікул, скільки клієнтів потребуватимуть реструктуризації. Сподіваюся, що цифри не будуть великими.

Читайте також: Якщо воєнний стан буде продовжено, будуть продовжені і кредитні канікули — Коробкова

Про іпотеку

Минулого року банк активно нарощував іпотечне кредитування. Чи розмірковували ви над варіантами вирішення проблем з позичальниками, предмет іпотеки яких було знищено?

На даний час звернень про знищення квартир або приватних домоволодінь, які перебувають в іпотеці, небагато. Але робити висновки рано, оскільки не всі мають доступ до огляду свого житла. Ми розробляємо механізми вирішення проблем таких клієнтів. Однозначно будемо йти назустріч, пропонувати програми дисконтування, зменшення відсоткової ставки, зменшення платежів. Сподіваємося, що й держава доєднається і запропонує свої програми.

Верховна Рада готує законопроєкт про списання заборгованості зі споживчих кредитів на придбання рухомого та нерухомого майна, яке було знищено під час військових дій. Чи підтримуєте ви таку ідею, на яких умовах краще проводити таке списання, аби це не вплинуло негативно на стан банківської системи?

Мені складно відповісти на це питання. Не маючи навіть драфту законопроєкту, вкрай важко щось коментувати. Я пропоную дочекатися детальнішої інформації, і тоді ми зможемо надати свої коментарі та пропозиції.

Якщо позичальник перебуває за кордоном і не збирається повертатися до України, як вирішуватиметься питання з його боргом? Чи є у банку засоби впливу на боржника, якщо він не виходить на контакт і не думає повертати кредит?

Ми відслідковуємо усіх своїх клієнтів, у тому числі й тих, хто виїхав за кордон. Маємо позитивну динаміку. З початку війни Україну залишило 2,7 млн клієнтів Приватбанку, на сьогодні близько 1,2 млн осіб вже повернулися. Незважаючи на те, де знаходяться позичальники, ми нагадуватимемо їм про необхідність сплати кредитних зобов’язань і про те, що погана кредитна історія не піде їм на користь, у якій би країні вони не перебували. Сподіваюся, що наші клієнти свідомі, і тих, хто змінює свої фінансові номери телефонів, хто відмовлятиметься здійснювати погашення чи приймати пропозиції банку щодо реструктуризації, буде небагато.

Читайте також: Як швидко забезпечити житлом тих, хто його втратив під час війни

Про відновлення кредитування

Приватбанк відновив дві послуги: «Оплата частинами» і «Миттєва розстрочка», які не надавалися з початку війни. Що сигналізувало про те, що це рішення на часі?

Це кредитні продукти, які переважно продаються в магазинах партнерів банку (побутова техніка, електроніка, товари для дому). Наші партнери повідомили, що є зацікавленість з боку клієнтів як до товару, так і до можливості сплачувати за нього частинами.

Окрім того, з 24 травня ми також відновили ліміти за кредитними картками. Це бізнес, який для банку найзрозуміліший. Ми бачимо всю інформацію щодо клієнтів — їх транзакційну активність, отримання заробітної плати, витрати, які вони несуть, регулярні сплати платежів за кредитами, незважаючи на кредитні канікули, — то чому б їм не дати можливість збільшення кредитних лімітів за потреби?

Є плани щодо відновлення кредитування в інших сегментах?

Із початку червня плануємо відновити автокредитування. Тут також є запити від наших партнерів-автодилерів та страхових компаній.

Іпотека поки що залишається на паузі. Це складно — великі суми, довготривалі кредити — тому у цьому сегменті ми вирішили бути вкрай обережними.

А що буде з кредитними ставками — банк залишить їх на довоєнному рівні чи застосовуватиме «військові скорочені»?

За кредитними картками ми знизили відсотки вдвічі — до 1,7%. Це доволі низька ставка, але вважаємо, що в нинішніх умовах маємо дати клієнтам пільгові умови з кредитування.

Щодо автокредитування, то до початку війни ставки були низькими. Кредити надавалися з дуже невисокою маржинальністю. Зараз ситуація змінилася, ризиковість і інфляція не дають змоги утримувати ставки на колишньому рівні. Якщо середня ставка з автокредитування була 12,5%, то зараз ми її пропонуватимемо від 15,5% та вище.

Змінюватиметься й підхід до кредитування, зокрема, збільшиться сума початкового внеску з колишніх 10% до 30%-40%. Водночас, скоротимо термін кредиту, 6−7 років в даних умовах — забагато. Далі аналізуватимемо зацікавленість клієнтів, попит на кредити і, можливо, змінюватимемо умови.

Ризики кредитування за сьогоднішніх умов зросли в рази. Чи змінились підходи до оцінки платоспроможності позичальників? Хто сьогодні може розраховувати отримати кредит у Приватбанку?

Коли ситуація складна, вимоги до позичальника стають ще жорсткішими. Найпростіше, звісно, отримати кредит клієнту Приватбанку, який отримує у нас зарплату, має заощадження тощо. Банк його знає і розуміє його платоспроможність. Звісно, ми не відмовлятимемо і новим клієнтам, але ставлення до них буде більш прискіпливим. Загалом, ми станемо ще консервативнішими.

Читайте також: Курс, ціни, депозити: що змінить підвищення облікової ставки НБУ

Про депозити

Яка динаміка коштів фізосіб на рахунках банку: чи є приріст строкових вкладів або ж збільшуються лише залишки на поточних рахунках?

Зараз клієнти якщо і оформляють депозити, то здебільшого короткострокові. Поки що йде приріст за рахунок поточних рахунків. Але те, що є притік коштів до системи, — це дуже позитивно. За березень-квітень маємо 30 млрд грн приросту у Приватбанку і близько 55 млрд грн загалом у банківській системі. Це доволі гарний показник.

Зараз ставка в Приватбанку за річним вкладом у гривні — 6% річних. Якщо згадати про інфляцію (за підсумками квітня — 16%) та необхідність сплачувати податки з доходу — дохідність вкладу є від'ємною. Що змушує клієнтів нести гроші на депозити?

Банки пішли на зниження ставок, тому що було обмежене кредитування. Банк не може давати велику дохідність, якщо не має куди вкладати залучені кошти. Проте, у цей період Приватбанк знизив ставку за строковими депозитами лише на 1%.

Люди кладуть гроші на депозит із різних причин. По-перше, це все ж таки певний дохід. Якщо людина втратила роботу, але у неї є депозит, то вона отримує відсотковий дохід, який допомогає в скрутній ситуації. По-друге, це інструмент зберігання коштів, який сприяє впевненості у майбутньому, що твої кошти в безпеці.

НБУ підвищив облікову ставку відразу до 25%? Чи переглядатиме Приватбанк свою депозитну політику?

Ми будемо уважно відслідковувати тенденції ринку та своєчасно реагувати.