Курс, ціни, депозити: що змінить підвищення облікової ставки НБУ

Рішення НБУ про підвищення облікової ставки з 10% відразу до 25% розділило експертне середовище на два табори: противників і прибічників. Асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз належить до останніх і вважає підвищення ставки правильним кроком. Своїми міркуваннями з цього приводу він поділився у фейсбуці. «Мінфін» обрав головне.

Чому підвищення облікової ставки до 25% — правильне рішення

1. Це дасть Мінфіну можливості підвищити ставку за запозиченнями, у тому числі за військовими ОВДП. І, відповідно, ті ОВДП продати та залучити кошти.
   Чому це важливо? Бо, попри позитивні релізи, банки та населення в те інвестували мало та неохоче, цифри там великі в абсолюті, «шалені мільярди», але дуже невеликі відносно потреб. Фактично, з 24/02 було два основних шляхи наповнення бюджета: емісія НБУ та міжнародні запозичення і допомога. Друге… воно таке, повільне, обіцянок в рази більше, ніж грошей. Емісія — вона і є емісія, це вже коли інші можливості недоступні або вичерпані.
   Бо зараз ситуація з бюджетом не дуже гарна. При тому, що ліквідність в банків є.

2. Дасть банкам можливості, ні, не залучити додаткові кошти населення, підвищивши ставки, як хтось міг би подумати; точніше, може, й залучити або зберегти те, що є, але це дуже другорядне… Отже, дасть банкам можливості перепрофілювати структуру залучених коштів. Про що я? Бо, яка зараз ситуація: є приплив коштів до банків, і про нього переможно звітують і банки, і НБУ, але цей весь приплив — це поточні рахунки. За строковими депозитами картинка дещо протилежна, це зрозуміло чому, тож не буду повторюватися.
   Ок, що з того? З того, що банки, коли підвищать ставки за депозитами та перетворять велику частину поточних рахунків на строкові депозити, зможуть вільніше розпоряджатися цими коштами. Не боятися, що завтра населення прийде й забере все. Тобто вкладати в довші інструменти — в ті ж ОВДП, насамперед.
   Або серйозними словами: «такий крок збільшить одночасно й можливості Мінфіна робити запозичення й готовність банків інвестувати в державні цінні папери».

3. Курсові нюанси. Зараз люди — і населення, і бізнес, на тих інфляційних очікуваннях, які є, просто часто не бачать сенсу — чи то класти гроші на депозити, чи то інвестувати в ОВДП. Фактичні альтернативи — це долар, тим паче, чорного ринку там меншає, та різні непевні інструменти, де непрофесіонал втратить із 99% гарантії, та все одно полізе, бо ставки 5−6% за депозитами — то ні про що, якщо навіть НБУ каже про інфляцію близько 20%.
   За підвищення ставок за депозитами та облігаціями долар стане не такий привабливий для українців. І, навпаки, для нерезидентів можуть навіть стати цікавими якісь інвестиції в Україну, в ті ж ОВДП. Не думаю, що останніх буде дуже багато, що там будуть якісь дуже значні суми, але найбільш «ріскові парні» можуть і прибігти.
   Та головне тут — українці. Долар за такої ставки стає менш привабливим, аніж у попередні три місяці. А відтак і тиск на курс має трохи зменшитися («має» це не означає, що долар завтра буде по 25 чи по 8).
   Або серйозними словами: «різке підвищення ставки матиме позитивний вплив на курс через підвищення привабливості гривневих активів та стабілізацію девальваційних очікувань».

4. Це вплив ставки на інфляційні очікування. Бо інфляцію зараз розкручують саме очікування, а не формула PY=MV.
   ​Своїми словами: якщо населення та бізнес думають, що ціни зростатимуть, то вони зростатимуть однозначно, навіть якщо в економіці все більш-менш ок, а гривню не друкують, або активно стерилізують. І, навпаки, що кращі очікування, то менша інфляція.
   Девальвації це, до речі, також стосується.
   До чого це я і до чого тут НБУ? До того, що інфляцію сповільнюватиме не стільки класичний «трансмісійний механізм», на кшталт: «НБУ підвищує ставку, банки підвищують ставки, люди несуть вільні гроші в банки, скорочують споживання, відтак грошей менше і ціни не зростають». Воно зараз так не працює, бо споживання і так скоротилося, заощадження й так всі у банках, і немає тих «вільних грошей», й люди більше думають не як заробити, а як зберегти, та й кредитування немає, яке є необхідним елементом того трансмеханізму.
   Сповільнюватиме більше те, що люди очікуватимуть, що ціни не зростатимуть, або зростатимуть не так швидко. Тобто бачитимуть, що грошей друкується менше, або взагалі не друкується — це перший зелений прапорець.
   Бачитимуть, що НБУ реагує, підвищує ставки — це може бути дивним, бо люди не розуміють механізму, але люди ж по телевізору чують і знають — «підвищують ставку, значить, борються з інфляцією», це такий perception, і не треба знати, як воно працює. Це другий прапорець.
   Бачитимуть, що долар не зростає та не б'є рекорди — а це по телевізору дуже люблять показувати та сіяти емоції та паніку — це третій прапорець.
   Бачитимуть, що депозити під 25%, що не треба купувати на останні гроші золото, брюлікі та долар — це знову зелений прапорець, ще один.
   І оце все, ці очікування, вони сильніше впливають на інфляцію, ніж формули зі старих підручників.
   Або серйозними словами: «підвищення ставки є важливим елементом управління інфляційними очікуваннями: стабілізація очікувань матиме найбльш позитивний вплив на гальмування динаміки інфляції».

Читайте також: Девальвація гривні та інфляція: як ці проблеми хоче вирішувати НБУ

Мінуси є, але це питання завтрашнього дня

«Фіскальна стійкість». От не вважаю це проблемою на цьому етапі, коли війна у відкритій фазі. Що в нас борг до ВВП 70%, що 100%, що 1000%, що 0% — приватні інвестори грошей не даватимуть, бо війна, яка переважує всі ці скорінги та цифри, та криє їх, як бик вівцю.

Кредитування, ставки за кредитами. Як вже пояснював. Під час війни кредитування немає. І не може бути. Маю на увазі, ринкового. Може бути «кредитування зверху» держбанками. Може бути щось директивне. Та ринкового, масового, а не точкового, немає і не буде, допоки не буде визначеності, якої ще нема. Жодної різниці, чи кредитування немає за ставки 10%, чи його немає за ставки 25%.

Збитки банків? Будуть, просто будуть. Порінюючи з тими збитками, які вже понесені, та не визнані, збитки від переоцінки ОВДП — це ніщо. І про це треба буде думати згодом. Це ключове питання, але питання «завтра».

Збільшення видатків бюджету? Буде. Це теж на завтра — тут можно безліч аналогій привести, хоч про пораненого, якого треба рятувати тут і зараз. А так, видатки зростуть, і питання, як і у випадку зі збитками банків, як, коли і за чий рахунок то компенсувати. І це теж історія завтра, того завтра, коли з'явиться хоч якась визначеність. Якої ще немає.

Читайте також: Чому підвищення облікової ставки до 25% — помилка