Чи варто Нацбанку розморожувати офіційний курс долара

З першого дня війни НБУ «заморозив» офіційний курс долара на рівні 29,2549 гривень. З того часу він цей «якір» не змінював і регулював валютний ринок за допомогою запровадження чи скасування низки обмежень.

Але днями голова НБУ Кирило Шевченко заявив, що регулятор замислюється про повернення до політики плаваючого курсу. Заява спричинила багато галасу. Надвечір минулої п'ятниці цінники в обмінниках фінкомпаній злетіли до 38−40 гривень за готівковий долар із нещодавніх котирувань продажів 34,50−34,65 гривень.

Чиновники швидко схаменулися і почали запевняти, що офіційний курс залишиться «замороженим». Але осад залишився. Готівковий ринок продовжує лихоманити, навіть незважаючи на швидке скасування Нацбанком із 21 травня прив'язки максимального курсу продажу готівкової валюти до офіційного курсу.

Страх девальвації зростає. У тонкощах ситуації, що склалася на валютному ринку, розбирався «Мінфін».

Чи може Нацбанк найближчим часом розморозити курс та навіщо

Незважаючи на свій незалежний статус, НБУ доводиться ухвалювати спільні рішення з Мінфіном України, який зацікавлене у наповненні бюджету грошима. При цьому регулятору важливо стримати інфляцію хоча б у межах вже озвучених ним раніше близько 20% за рік.

Скільки отримає бюджет від переходу до плаваючого курсу

При прогнозній втраті до 45% ВВП, падінні доходів бюджету, веденні активних бойових дій та залежності економіки від зовнішніх поставок, завдання забезпечення ЗСУ та громадян здебільшого вирішується за рахунок західної допомоги та емісії гривні у різних форматах. Це і пряма емісія, і купівля Нацбанком воєнних облігацій. Станом на середину травня регулятор уже викупив цінних паперів на 120 млрд гривень із запланованого обсягу всього випуску в 400 млрд гривень.

Нещодавно прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що на закриття поточних дірок у бюджеті державі щомісяця необхідно не менше $5 млрд в еквіваленті.

Поки що дефіцит закривають за рахунок скорочення видатків бюджету та зовнішніх джерел. Тільки від ЄС уряд планує отримати до 30 млрд євро, а від США за ленд-лізом — $40 млрд. Але основна частина цих коштів піде на потреби армії. А для фінансування соціальних витрат, закриття боргів із відшкодування ПДВ бізнесу та для повноцінної підтримки економіки Мінфіну України постійно потрібні гроші. І чиновники шукають будь-які шляхи наповнення бюджету — від подальшого скорочення видатків до повернення до збору частини податків, скасованих у перші тижні війни.

НБУ у пошуку ресурсів для бюджету також бере участь, хоча формально і не відповідає за фіскальну та бюджетну політику в Україні. Валютний ринок дає певні можливості у цьому напрямку. Оскільки готівковий долар при продажі сягав позначки 38−40 гривень, можна припустити, що при переході до плаваючого курсу приблизно до цих же значень може зрости і міжбанк, а отже — й офіційний курс.

У цьому випадку відбудеться позитивна валютна переоцінка золотовалютних резервів на балансі НБУ (становили $26,9 млрд на початок травня). При зростанні офіційного курсу, наприклад, до 38 гривень із чинних 29,2549 гривень за долар — вона становитиме не менше 235,38 млрд. Значна частина цієї суми надалі може поповнити скарбницю у вигляді відрахувань Нацбанку від прибутку. Плюс бюджет отримає зростання доходів від нововведених державою податкових та митних зборів, прив'язаних до офіційного курсу. А також від податків, які отримують від реалізації імпортних товарів через роздрібні мережі.

Підрахувати загалом цю цифру з урахуванням усіх нюансів досить складно. За розрахунками Мінфіну, з розтяжкою в часі вона може скласти до 300−325 млрд гривень.

Ризики «розморожування» курсу

Зростання офіційного курсу, щонайменше, спричинить:

1) негативну переоцінку валютних пасивів у самого регулятора та у всіх банків, що позначиться на їх кінцевому фінансовому результаті;
2) створить нові проблеми валютним позичальникам, що залишилися, з подальшого обслуговування своїх кредитів і спровокує необхідність доформування резервів у банківській системі. І це додатково вдарить по капіталу банків та його нормативам;
3) збільшить витрати Мінфіну України з обслуговування зовнішніх боргів;
4) посилить інфляційні процеси у країні;
5) призведе до знецінення гривневих заощаджень населення, відтоку коштів громадян із банків зі збільшенням «підматрацних» заощаджень у валюті.

За розрахунками «Мінфіну», при переході з теперішнього «замороженого» курсу відразу ж до чинного на даний момент (брали близько 38 гривень за долар) — у різних варіантах «з'їсть» до 120−155 млрд гривень виграшу для держави від запуску за новою моделлю плаваючого курсу.

Значну частину наслідків від таких дій НБУ можна буде остаточно оцінити лише за місяць-два після такого рішення. І цифра втрат може виявитися значно більшою.

У результаті, за досить умовними розрахунками, виграш для скарбниці від повернення офіційного курсу відразу до поточного плаваючого може становити до 170−180 млрд гривень.

Але не факт, що кінцевий економічний ефект від такого рішення НБУ зможе виявитись взагалі позитивним в умовах війни.

Що потрібно було б зробити Нацбанку і коли

НБУ зараз формально не відповідає за курс. Він благополучно зняв із себе цю відповідальність ще у період 2014—2015 років. Але регулятор відповідає за ситуацію з цінами. Тому чиновники навряд чи захочуть брати на себе відповідальність за інфляцію, що галопує, адже твердження «війна все спише» в даному випадку не спрацює.

Ситуація в економіці та на міжбанку, коли експорт практично не працює, дуже складна. Основний приплив валюти — це міжнародна допомога. І зараз Нацбанк закриває майже весь критичний імпорт своїми інтервенціями. Тому для повернення до плаваючого курсу НБУ, найімовірніше, чекатиме хоча б стабільного запуску експорту зерна та олії в аграріїв.

Зліт світових цін на нашу агропродукцію при налагодженні логістики, за розрахунками експертів, дозволить Україні отримувати щоденно щонайменше $170 млн валютних надходжень. Це і стане певним підстрахуванням за курсом гривні на міжбанку. Лише після цього можна говорити про повернення до плаваючого курсу з певними обмеженнями з боку НБУ.

З іншого боку, розрив між офіційним курсом долара 29,2549 гривень та реаліями ринку вже суттєвий. Можна припустити, що ринковий курс при повноцінному запуску експорту агропродукції був би в межах 34−36,50 гривень. Саме такі котировки і спостерігалися на готівковому ринку до спекулятивного «загону» його до 38−40 гривень 18−19 травня.

Цей розрив у межах близько 4,75−7,25 гривень на доларі між відносно ринковим (34−36,50) та офіційним (29,2549) вже створює серйозні перекоси в економіці. І провокує спроби грати на різницях у курсах через різні «схеми». Ба більше, якщо цей розрив зростатиме, наприклад, якщо коридор 38−40 гривень за долар уже залишиться надовго, — виходити з такої ситуації Нацбанку буде все складніше та болючіше для економіки.

Тому логічним було б рішення регулятора щодо перегляду офіційного «якоря» щодо долара з 29,2549 гривень у бік помірного зростання. Щоб, із одного боку, скоротити розрив між реаліями ринку та офіційним курсом. А з іншого — виконувати завдання щодо стримування інфляційних процесів за умови забезпечення життєздатності фінансової системи та економіки з мінімальними стресами.

За розрахунками «Мінфіну», цей «якір» за офіційним курсом при збереженні всіх обмежень Нацбанку, що діяли на момент написання статті, міг би перебувати в межах 31−32 гривень за долар.

Надалі до питання перегляду значень «якоря» за офіційним курсом долара можна було б знову повертатися, виходячи з реалій валютного ринку, що вже діятимуть на той момент, і ситуації в економіці.