Мінус третина ВВП та інфляція 20%: що втримає економіку від ще глибшого падіння

Попри війну, НБУ не прогнозує гіперінфляції та банкопаду, як у 2014−2015 роках. Що допомагає економіці триматися на плаву та оговтатися після шоку, в колонці для НВ розповів голова Нацбанку Кирило Шевченко. «Мінфін» публікує скорочену версію його статті.

Як працюють банки

Банківська система зустріла війну здоровою та добре капіталізованою, завершивши 2021 рік із черговим історичним рекордом прибутковості в 77,5 млрд грн. Це підтверджує результат оцінки стійкості банків, яку ми проводили минулого року, з акцентом саме на якість активів.

Заздалегідь підготовлені плани безперебійної роботи дали змогу банкам швидко забезпечити безперебійні канали зв’язку та енергопостачання, зберегти дані клієнтів, перезапустити інфраструктуру та багато іншого. Тобто здійснити всі необхідні заходи для оперативного переходу до роботи в нових умовах.

Також зранку в перший же день війни Постановою № 18 ми запровадили обмеження як на валютному ринку та на транскордонні операції, так і на зняття готівки. Вони відносно м’які — громадяни з першого дня війни можуть знімати гривневі кошти в межах ліміту 100 тис. грн на день, з березня — валютні кошти. У березні ми дозволили зняття готівки за кордоном із карток, емітованих українськими банками. Зараз із гривневих карток за кордоном можна знімати еквівалент 100 тис. грн на місяць, із валютних — таку ж суму на день.

Водночас, ми всіляко заохочували використання саме безготівкових розрахунків, а не готівкових. Ми не вводили жодних обмежень на такі розрахунки як в Україні, так і за кордоном та в інтернеті.

Ми рекомендували банкам підтримувати економіку кредитуванням, а також пропонувати клієнтам реструктуризацію заборгованості або кредитні канікули за споживчими кредитами у разі необхідності. Також ми дали чіткий сигнал, що банки мають залишатися працювати на ринку навіть у випадку тимчасового невиконання нормативів. Після перемоги вони матимуть достатньо часу для усунення спричинених війною порушень.

Що маємо на сьогодні? 69 банків продовжують стабільно працювати. До війни в Україні працював 71 банк, але ми свідомо на початку війни розпрощалися з українськими «дочками» російських державних банків — МРБ (колишнім Сбербанком) та Промінвестбанком.

Після двох місяців війни банківська система залишається високоліквідною. Ліквідність банків із початку війни зросла на 72 млрд грн — до понад 230 млрд грн. 76% відділень системно важливих банків зараз працюють, у тому числі в регіонах, де ведуться активні бойові дії. І ми бачимо, що їх кількість зростає.

Результатом стабільної роботи банківської системи є збереження довіри українців до неї. Побоювання щодо відтоків коштів не здійснилися, навпаки, маємо приріст. Гривневі вклади населення в банках із 24 лютого до 29 квітня зросли на 20%, або на 85 млрд грн.

Підвищений попит на готівку, який спостерігався на початку війни, також досить швидко знизився. Як наслідок, у березні обсяг готівки в обігу зріс незначно, лише на 2,8%.

Фактично я можу констатувати, що банківська система вже витримала найжорсткіше випробовування. Звичайно, в майбутньому багато що залежатиме від розвитку подій на військовому фронті.

Небанківський фінансовий сектор

Сектор також продовжує працювати. Для того, щоб його підтримати, ми пом’якшили низку регуляцій та відтермінували впровадження нових вимог до діяльності фінкомпаній.

Сьогодні 88% учасників страхового ринку продовжують виконувати свої зобов’язання за договорами страхування в повному обсязі та своєчасно.

Продовжує працювати й ринок кредитної кооперації, незважаючи на зменшення кількості кредитних спілок. Наступний етап розвитку цього сегменту ринку буде пов’язаний із запуском системи гарантування депозитних вкладів учасників кредитних спілок та побудовою в Україні дворівневої системи кредитних спілок.

Внаслідок погіршення майнового стану позичальників, завданнями для фінансових компаній, які займаються кредитуванням, є якісна реструктуризація простроченої заборгованості та впровадження кредитних канікул за споживчими кредитами.

Валютний ринок

У перші години повномасштабного нападу Росії НБУ тимчасово зафіксував обмінний курс та запровадив низку валютних обмежень. З першого дня ми коригуємо та оптимізуємо ці обмеження, щоб дати можливість громадянам задовольняти всі життєві потреби, а економіці — працювати, та одночасно не допустити непродуктивного відпливу капіталу.

В умовах війни скасувати обмеження за один день неможливо. Скасовувати їх потрібно поступово, щоб не допустити шоку для ринку. Найзначущим останнім послабленням є надання можливості населенню купувати готівкову валюту.

Які обмеження на рух капіталу є зараз? Максимально обмежені операції резидентів Росії й Білорусі, а також операції з російськими та білоруськими рублями. Є обмеження на купівлю валюти та на перекази з України. Зокрема, зараз громадянам дозволено переказувати кошти за кордон із метою оплати навчання, лікування та витрат, пов’язаних зі смертю, — без обмежень, а також здійснювати P2P-перекази за кордон у межах лімітів по 100 тис. грн на місяць із гривневих та валютних карток.

Обмежено «квазі-кеш» операції з метою запобігання виведенню капіталу за кордон. Додатково ми скоротили граничні терміни розрахунків за експортно-імпортними операціями. З початку війни для зручності ми створили спеціальну сторінку, на якій можна знайти інформацію про актуальні обмеження, а також відповіді на найпоширеніші запитання.

Поточні обмеження — це той мінімум, який дає змогу нам зараз утримувати фінансову стабільність, не допустити значний відплив валюти за кордон та забезпечити критичні потреби економіки.

Відносно м’які валютні обмеження створюють простір для відновлення ринкових процесів. Якщо на початку війни всі операції на міжбанку здійснювалися з НБУ, то з березня банки нарощують обсяг торгів між собою. Середньоденний обсяг торгів між банками у квітні становив біля $25 млн. Ці обсяги неможливо порівнювати з довоєнними, але це необхідне підгрунтя для подальшого розвитку ринку.

Читайте також: Ринку нерухомості немає: як розрахувати ціну «квадрату» під час війни

Для нас фіксація курсу та обмеження є тимчасовим рішенням. Ми залишаємося відданими ринковим підходам і курсу на валютну лібералізацію.

У міру зростання обсягів пропозиції валюти на ринку, завдяки поступовому відновленню експорту товарів, ми повернемося до політики плаваючого курсоутворення, за якої курс визначається ринком, а центробанк згладжує надмірні курсові коливання.

Ціни

В умовах війни уникнути зростання цін неможливо. За оцінками НБУ, на основі web-scraping (метод збору цін із онлайн-супермаркетів), у квітні інфляція склала 15,9%, а наприкінці року вона може перевищити 20%. Це значний рівень зростання цін, але контрольований. І такі показники є неспівставними з 2015 роком, коли в окремі місяці інфляція сягала 60%.

НБУ має значний досвід боротьби з інфляцією. Загалом у світовій історії не було випадків, коли країна входила у воєнний стан, маючи настільки високорозвинену фінансову систему та монетарну політику.

Допоки ринкові механізми матимуть обмежений вплив на ринок, ми утримуватимемо зростання цін за допомогою фіксації курсу та збереження частини обмежень. Але щойно запрацюють канали монетарної трансмісії і знизиться невизначеність, ми повернемося до режиму інфляційного таргетування (ІТ), який свого часу допоміг здолати ту саму інфляцію у 60%.

Читайте також: Що буде з курсом долара та євро найближчими днями

Ми поступово відновимо прогнозний цикл та знову почнемо застосовувати облікову ставку для зниження інфляції до мети НБУ в 5% та утримання під контролем інфляційних очікувань.

Економіка

Стратегічною перевагою України є працююча банківська система, яка допомагає українській економіці оговтуватися після шоку. Результати наших опитувань свідчать, що частка підприємств, які повністю припинили свою роботу, знизилася з 32% у перші тижні березня до 17% на кінець квітня.

Економіка відновлюватиметься, але втрати від війни будуть значними. Ворог продовжує підступно вбивати наших громадян, нищити будинки та виробничі потужності. Значно зросла міграція, порушилися виробничі зв’язки між регіонами. За нашими оцінками, ВВП у 2022 році скоротиться, щонайменше, на третину.

Україна потребуватиме значного фінансування. З початку війни ми отримали від міжнародних фінансових організацій та окремих країн понад $4,3 млрд у еквіваленті. І я впевнений, що допомога зростатиме. Це ще один фронт роботи уряду та НБУ.

Національний банк також підтримав фіскальний сектор в умовах війни. У березні та квітні ми викупили військових ОВДП на 70 млрд грн (20 млрд грн у березні та 50 млрд грн із початку квітня) та на початку війни достроково перерахували частину прибутку до розподілу (це 19 млрд грн).

Банки також сплатили авансом дивіденди та податок на прибуток (31,7 млрд грн). Громадяни та бізнес перераховують значні кошти на підтримку армії (15,7 млрд грн), які НБУ оперативно надсилає на потреби оборонного сектору.

Ми розуміємо, наскільки фінансування важливе для того, щоб давати відсіч повномасштабній агресії Росії. Водночас, наша позиція щодо підтримки бюджету Нацбанком однозначна — фінансування з боку НБУ не може бути основним джерелом покриття видатків уряду. Для цього важливо максимально використовувати інші джерела.

Основних таких джерела два

Перше — зовнішнє офіційне фінансування. Саме воно має стати ключовим джерелом фінансування видатків бюджету. НБУ готовий і надалі тісно взаємодіяти з урядом і робити все необхідне заради залучення коштів від міжнародних організацій та країн-партнерів.

Друге — кошти банківської системи. Банківська система має потенціал до збільшення портфеля ОВДП, важливо лише активізувати ринкові залучення через розміщення військових облігацій.

Читайте також: Авторинок під час війни: що і за скільки продають та хто купує

У мене є всі причини сподіватися, що у нас є всі шанси швидко відновити економіку України після перемоги. Для цього нам дуже важливо буде впровадити нові реформи у фінансовому секторі та продовжувати інтеграцію в Європейський союз.