Чому борги перекриють Україні вступ до ЄС та що з цим робити

Під час війни Україна впритул наблизилася до небезпечного рівня боргового навантаження. Що робити, щоб не залишитись у борговій ямі назавжди, на своїй сторінці у фейсбуці розповів економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ. «Мінфін» обрав головне.

Які борги списують бідним

Колись борець з кредитною заборгованістю країн, що розвиваються, Ерік Туссен виділив декілька ознак боргу, який кредитори зобов'язані списати бідній країні:

1. Незаконний борг, при отриманні якого було порушено певні процедури.
2. Одіозний борг — коли він залучався диктаторськими режимами.
3. Корупційний борг — коли кошти йшли не на розвиток країни, а банально розкрадалися.
4. Нестабільний борг — коли його погашення загрожує країні соціально-економічною дестабілізацією, тобто перерахування грошей кредиторам відбувається за рахунок недофінансування соціальних статей витрат.

Надалі ці принципи активно використовувалися провідними світовими вченими з питань боргової політики: Кеннетом Рогоффом та Кармен Рейнхарт.

Прецедент подібної аргументації є і в Україні: ми не віддаємо $3 млрд «боргу Януковича», вважаючи цю позику «одіозним боргом».

Читайте також: Світовий держборг досягне рекордних $71,6 трильйона у 2022 році

Три причини списати борг Україні

Наразі ми маємо можливість застосування пункту 4 для проведення реструктуризації держборгу України — він очевидно «нестабільний», тобто відволікає кошти держави від першочергових завдань: оборона, економіка, соціальна система.

Але є й інші причини.

На початок війни валютний еквівалент держборгу України становив приблизно $90 млрд.

За ВВП на рівні 200 млрд на кінець 2021 року отримуємо показник відношення «борг до ВВП» на рівні менше 50%. А критичним вважається рівень понад 60% (маастрихтські критерії євроінтеграції).

А тепер уявімо, що у 2022 році наш ВВП впаде до рівня $90−100 млрд, що цілком реально. Отримуємо співвідношення боргу до ВВП на рівні 100%!!! Це показник країни-банкрута.

Так, у таких країнах як Японія або США цей показник вищий. Але вони позичають у своїх національних валютах, а наш зовнішній та частково внутрішній борг номінований у євро, доларах та СПЗ.

Але ж борговий маховик не зупиняється.

Значна частина зовнішньої ліквідності надходить в Україну у вигляді нових боргів.
До кінця року у формі кредитів та євробондів із нульовим купоном може бути залучено додатково ще 30−40 млрд. Тобто сумарний держборг збільшиться до $110−120 млрд і становитиме 120−130% ВВП!!!

Що це означає простими словами?

Кредитний зашморг затягуватиметься

Україна НАЗАВЖДИ потрапить до боргової ями і НІКОЛИ не зможе зняти кредитний зашморг. Такий рівень заборгованості в іноземній валюті — однозначне зло.

Чому так категорично?

Маастрихтський критерій у 60% розрахований дуже просто: виходячи з двох базових індикаторів. Це — дефіцит бюджету не більше 3% і темпи зростання — понад 5% на рік (3/5×100 = 60%).

Очевидно, що в умовах війни дефіцит бюджету у нас буде значно більшим за 3%. А про темпи зростання і мріяти не доводиться — буде падіння.

Тож, за умов падіння, коли темпи ВВП від'ємні — навіть кредит під 0,1% збільшує навантаження на обслуговування боргу. Крім того, девальвація гривні збільшує гривневий еквівалент валютних боргів та пропорційно посилює вартість обслуговування валютної заборгованості для бюджету. Я вже не говорю про те, що прийом країни з таким рівнем держборгу до ЄС вельми проблематичний.

Хтось може сказати, що нам усе спишуть напередодні вступу, але ми маємо чудово розуміти, що якщо ситуація складеться подібним чином і держборг досягне такої критичної позначки, рівень суб'єктності та суверенності країни суттєво знизиться. Так само, як і ймовірність зовнішньополітичного успіху.

Читайте також: Війна скоротить ВВП України на 45%, — прогнозує Світовий банк

Що робити?

Насамперед реструктуризація боргу (зовнішнього та внутрішнього) на наступних принципах:

1. Списання 50% боргу.
2. Відтермінування платежу на 20 років.
3. Зниження ставки за купоном до 1−3%.
4. Реструктуризації не підлягають оборонні облігації.

Це дозволить знизити рівень держборгу до 45 млрд або 40−45% ВВП, тобто до відносно безпечного рівня.

Крім того, в критерій 60% вміщується ще $15−20 млрд нових кредитів, які Україна повинна буде залучити до кінця року для фінансування бюджетного дефіциту.

У результаті до кінця року ми підійдемо з розміром держборгу на рівні до $60 млрд, маастрихтським критерієм у 60% та зниженим навантаженням на бюджет із обслуговування боргу (виплата відсотків). Але для цього потрібна реструктуризація боргу.

Шукаємо винних

А тепер, хто винен, що подібне досі не сталося? Колосальне лобі фінансових спекулянтів у коридорах влади. Фінансові мародери.

Простий приклад: єврооблігації України з погашенням у вересні 2022 року котируються за 50% від номіналу та можуть принести покупцеві дохідність до 250% річних!

Уявляєте, який куш для тих, хто зараз задешево скуповує українські борги!
І якою є ціна інсайдерської інформації про те, чи буде погашення! І якою є ціна ухвалення рішення про реструктуризацію як для держави, так і для приватних інвестфондів!

Показник дохідності у 250% — це ще й гарна ілюстрація на тему про те, чи повинна Україна погашати «борги до останнього українця» для збереження свого реноме як позичальника.

Рівень ризику зараз нівелює будь-яке реноме. І такі значні фінансові жертви лише гріють чиюсь кишеню, а не створюють наш престиж як позичальника.

Загалом тут потрібне політичне рішення перших осіб країни.

Читайте також: Україна просить у «Великої сімки» $50 млрд на покриття дефіциту бюджету