Ставка податку — не перше питання. Головне — щоб усі платили цю ставку

Українська економіка оговтується від першого шоку і переходить на військові рейки. Як наповнюється бюджет, закриваються російські банки і планується повоєнна податкова система, в інтерв'ю ЕП розповів голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. «Мінфін» вибрав головні тези.

Про загальний стан економіки

Перший тиждень війни було заціпеніння. Люди не знали, що робити, де і коли це завершиться.

Сьогодні економіка адаптувалась, підприємства, які фізично можуть працювати — вже працюють. На це було спрямовано кілька ефективних дій уряду, зокрема, значне зменшення податків і адміністративного тиску, евакуація підприємств, розширення державного замовлення. Ми зайняли роботою всі підприємства, які виробляють товари першої необхідності, продукти харчування.

Міністр фінансів вважає, що у березні 30% компаній не працювало. Зараз вже менше.

Якщо говорити про податки, то у березні бюджет отримав на 30% більше, ніж за аналогічний місяць 2021 року завдяки перевиконанню плану з ПДВ і сплаті дивідендів державними компаніями. Тобто, це не класичні податкові надходження.

Хоча у березні йшла сплата податків за практично мирний лютий. А якщо говорити про податок на прибуток, то взагалі йдеться про 2021-й рік.

Та все одно надходження від деяких підприємств «просіли».

Найскладніше тим підприємствам, які перебувають під обстрілами та тим, які фізично не можуть працювати.

Друга категорія — це ті підприємства, які мали ринок збуту в Білорусі чи Росії. Введення ембарго змушує уряд запропонувати для цих компаній альтернативні ринки збуту, над чим уряд сьогодні працює.

Про запозичення

В нас є три джерела надходжень: це доходи бюджету, облігації (зокрема, військові) і допомога наших зовнішніх партнерів. Поки що допомога наших зовнішніх партнерів є істотною, але ми розуміємо, що її треба буде більше, бо бюджет війни більш ніж в чотири рази більший, ніж бюджет миру.

Читайте також: Міжнародна допомога Україні: 95% — кредити, які треба повертати

Зараз ми отримуємо дешеві гроші. Не зважаючи на те, що це кредити, там ставка близько 1% річних. Це абсолютно прийнятні умови.

Проте ми не знаємо, який обсяг нам необхідно буде залучити до кінця війни, адже в цій формулі є одна невідома — коли закінчиться війна.

Межа зовнішнього боргу — 80−100% від ВВП. Це небезпечний для нас максимум. До цього моменту ми будемо нарощувати запозичення (перед війною цей показник становив приблизно 64,6% ВВП).

Про податкові ініціативи влади

На спрощену систему оподаткування зі сплатою 2% від обороту вже перейшло майже 200 тис. — і компанії, і ФОПи. Ми бачимо, що підприємства працюють. Водночас, у мене є певні сумніви щодо обґрунтованості надання пільги з ввезення товарів на митну територію України.

Воно відіграло певну роль, коли в Україну були завезені товари, аби не було дефіциту, але на сьогодні його треба скасувати, бо воно зараз більше шкодить, ніж дає користі.

Ще в нас було рішення про звільнення від сплати акцизу та податку на додану вартість на пальне. Також вважаю його помилковим. Ми могли б не позбавляти державу у воєнний час дуже і дуже великих надходжень.

Читайте також: Сергій Куюн про ринок палива: А-92 потихеньку відходить, менше буде зрідженого газу

Також були ухвалені митні спрощення для ввезення автомобілів. Кількість розмитнених авто становить більше ніж 10 тисяч штук. Наразі ми вже закінчили із зниженням оподаткування.

Щодо податкової амністії: за період війни задекларували пів мільярда гривень. Надходження до бюджету становили близько 25 мільйонів.

Про можливу націоналізацію «Альфа-банку»

«МР Банк» (раніше «Сбєрбанк») та «Промінвестбанк» уже націоналізували. Прийняте рішення уряду і є звернення до РНБО. Рішення РНБО ще немає.

Такий підхід можна застосовувати до інших російських банків, які працюють на ринку, наприклад, до «Альфа-банку».

Але бавлячись в експропріацію чи націоналізацію ми повинні не зробити гірше собі. Націоналізація «Альфа-банку"може призвести до втрат нашої держави у зв’язку з великим обсягом депозитних вкладів, які необхідно буде повертати в межах тієї суми гарантування, яку ми маємо сьогодні, а це 100% вкладів.

Тому я б взагалі утримувався у таких чутливих питаннях від революційної доцільності.

Про податкову систему після війни

Війна — це шанс перезавантажити не тільки податкову систему, а й країну в цілому.

Перше, що повинна забезпечити податкова система після війни — це справедливий перерозподіл, без жодних «шкурняків», які проводять для себе великі олігархічні групи через Верховну Раду, а менші — через виконавчу владу. Без окремих «золотих» галузей, які працюють із зменшеним оподаткуванням. Без контрабанди, яка безконтрольно реалізується без будь-яких документів.

Всі повинні справедливо сплачувати той податок, який написано в законі. Буде він великий, чи менший, про це можна дискутувати. Ми готові. Насправді ставка податку — це не перше питання. Перше питання — щоб всі сплачували цю ставку.

Друге — вона повинна бути вплетена у новий «План Маршалла». Вона повинна стати його елементом, стимулювати те, що у ньому буде написано. Розвиток ВПК повинен стати основною галуззю, а далі відбудова інфраструктури та житла, ІТ, сільськогосподарська переробка, промисловість тощо. Ми зараз працюємо над пріоритетами плану.

Також потрібно провести реструктуризацію економіки з точки зору того, що ми більше не транзитна країна. Ми вже перебуваємо у певному замкнутому просторі і повинні стати частиною економіки ЄС. Ми повинні взяти на себе частину їх виробничих ланцюгів і отримати ринок ЄС, як ринок збуту.

19 квітня на комітеті розглянули законопроєкт про індустріальні парки — це один з інструментів. Ще один — закон про локалізацію, інвестняні. Тобто все те, що спрямовано на забезпечення виробництва на території України товарів з високою доданою вартістю. Ми не повинні бути номер один у світі по металу, по руді, чи чомусь іншому. Ми повинні заробляти на величезному ринку ЄС і орієнтуватися на ринок ЄС.