Ferrexpo, МХП і Kernel: що відбувається з акціями українських компаній під час війни

Акції українських компаній продовжують торгуватися на міжнародних біржах і навіть відновили зростання, на відміну, скажімо, від паперів російського Сбєрбанку, акції якого обвалились майже в 400 разів. «Мінфін» розбирався, що відбувається з ключовими публічними компаніями України і чи варто купувати їхні акції.

Аграрії взялися до роботи

Після початку війни український фондовий ринок заморожено. Не можна торгувати ані акціями, ані іншими цінними паперами. Виключення становлять лише військові облігації. Але акції українських компаній, які представлені на іноземних майданчиках, доступні для купівлі інвесторами.

Як раніше, їх можна придбати через міжнародних брокерів, зокрема, Interactive Brokers, Exante тощо. Купувати акції за кошти, які розміщені у брокера до війни, можна без обмежень. Поповнити ж рахунок брокера можна не більше ніж на 100 тис. грн на місяць.

Переважно на міжнародних майданчиках торгуються ЦП наших аграріїв. Так, на Лондонській біржі (London Stock Exchange) розміщено акції МХП та Ukrproduct, на Варшавській (Warsaw Stock Exchange) — Kernel, Astarta, Ovostar Union, Industrial milk company.

Перспективи цих компаній безпосередньо пов'язані зі станом сільського господарства в країні. І в цьому напрямі, як запевняють представники влади, все не так і погано. За словами заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми, цього року аграрії очікують зібрати 70% від минулорічного врожаю.

Відносно стабільну ситуацію з наявними ресурсами CEO Prime Group Дмитро Льоушкін пояснює особливостями управління фінансовими потоками в аграрному секторі.

«Перші гроші з продажу врожаю витрачаються на насіння, потім — на паливо та добрива. А в другу чергу — врожай відкладається на зберігання, чекає зростання ціни, для отримання максимального прибутку, адже взимку-навесні ціни зазвичай зростають. Прибуток не всі встигли отримати, натомість, як з'ясувалося, майже всі мали чим посіяти», — пояснює він.

Пом'якшили шок минулорічні високі ціни на сільгосппродукцію. Та й зараз же вони близькі до історичних максимумів. Так, ціна ф'ючерсу на бушель пшениці перевищує $1100. Для порівняння: рік тому ціна була вдвічі нижчою. Вартість кукурудзи — $795 за бушель. Різниця з квітнем минулого року — трохи більше 100 доларів, але ціни все ж майже на історичному максимумі, вищою вартість була лише у 2012 році.

Заспокоює інвесторів і старший аналітик сектору сільського господарства Dragon Capital Наталія Шпигоцька. За її словами, найбільші українські агрохолдинги, що торгуються на фондовому ринку, за час війни не зазнали втрат своїх виробничих потужностей.

Наразі найбільша проблема сільгоспвиробників — труднощі з експортом продукції. За словами Шпигоцької, близько 90% аграрного експорту йшло через заблоковані порти. Однак потроху і ця проблема вирішується: вже в березні Україна продала за кордон 1,5 млн тонн зернових (у січні — учетверо більше).

Читайте також: Інфляція ставить рекорди: що робити державі, аби не добити економіку

Експорт іде переважно залізницею через Польщу або дунайські порти до Румунії. На думку Шпигоцької, експортні можливості надалі зростатимуть, адже у березні аграрії лише почали формувати нові логістичні маршрути.

Що відбувається в компаніях

МХП (MHP)

Найбільшому вітчизняному виробнику курятини належать торговельні марки «Наша Ряба», «Секрети шефа», «Легко!», «Kurator», «Бащинський» та декілька експортних брендів. До корпорації входить декілька мереж фірмових магазинів, а минулого року вона активізувала розвиток свого фастфуду під брендом «Döner Маркет».

В активі МХП і один із найбільших земельних банків в Україні — близько 390 тис. га. Компанії пощастило з його місцем розташування: земля знаходиться переважно у центрі та на заході України. Серед регіонів, які наразі перебувають в безпосередній близькості до зони бойових дій, — тільки Дніпропетровська область. За прогнозами на початок квітня, компанія втратить можливість обробляти лише 5% своїх площ.

У березні МХП запросила у інвесторів відстрочку на 270 днів за відсотками за облігаціями. В компанії це пояснили необхідністю профінансувати посівну кампанію, яка обійдеться у $160 млн. Проблем із відстрочкою для компанії не виникло, тому, як пояснюють фахівці, дефолт виробнику курятини не загрожує.

Найбільша проблема МХП, як і в більшості аграріїв, — труднощі експорту. За словами Шпигоцької, до війни близько половини м’яса птиці йшло за кордон. Крім цього, зараз очікується падіння споживання і на внутрішньому ринку через логістичні проблеми та тимчасову окупацію частини території.

Зазнала компанія втрат і внаслідок удару російської армії по логістичному складу в Київській області. Тоді було знищено продукції на $8,5 млн.

Незважаючи на нинішні проблеми, на думку експерта Фрідом Фінанс Україна Романа Каліновського, значних загроз для компанії не виникає. За його прогнозом, навіть в умовах затягування війни дохід МХП становитиме близько $900 млн.

«80% із них — витрати на виробництво та збут. Адміністративні витрати та витрати на обслуговування фінансових зобов’язань складуть близько $220 млн. Виходить, що компанія за умови відсутності втрат основних засобів та ескалації війни до кінця року може розраховувати на збитки до $50 млн, що цілком прийнятно за поточних умов», — наводить він свої розрахунки. Щоправда, через курсові ризики збитки компанії можуть сягнути і $250 млн, — застерігає Каліновський.

Напередодні війни акції компанії коштували $6,22. В березні вони падали і до $3, але потім почали поступово відновлюватись. Наразі акція коштує $4,3. За словами Каліновського, у 2008 і 2014 роках цінні папери просідали суттєвіше. Нинішній обвал не такий катастрофічний, оскільки ще до війни акції були недооцінені.

Читайте також: Три сценарії для економіки України під час війни

За розрахунками Фрідом Фінанс, навіть з урахуванням очікуваних збитків цього року, вартість чистих активів компанії на одну акцію становитиме $12. Тобто ледь не втричі більше, ніж нинішня оцінка акцій інвесторами.

Kernel (KER.WA)

Безперечний вітчизняний лідер із експорту соняшникової олії та один із найбільших світових гравців на цьому ринку. Серед брендів, під якими компанія продає олію на внутрішньому ринку, — «Щедрий Дар», «Стожар», «Чумак». Також вона виробляє консервовані овочі під торгівельною маркою «Маринадо».

Kernel належить велика мережа елеваторів. Земельний банк, яким розпоряджається компанія, перевищує 500 тис. га. Крім соняху, тут вирощують пшеницю, кукурудзу, інші культури.

Щоправда, з місцерозташуванням ділянок компанії пощастило менше, ніж МХП. Землі розташовані, в тому числі, в Харківській, Одеській і Миколаївській областях. За словами Шпигоцької, на початок квітня очікувалось, що компанії не вдасться засіяти до чверті площ, які зазвичай відводились під ярові культури.

Kernel активно інвестувала в морську логістику. Їй належать два зернових термінали («Трансбалктермінал» і «Трансгрейнтермінал»), що дозволяють експортувати до 10 млн тонн зерна на рік. І хоча інформації про пошкодження цих активів немає, користуватись ними ще якийсь час не вдасться.

У компанії все добре з фінансами. Минулого року прибуток перевищив $500 млн — більше, ніж за 3 попередні роки разом. За цих умов Kernel не лише готувався до збільшення земельного банку та виробничих потужностей, але й проводив байбек акцій.

Напередодні війни акції компанії коштували близько 50 злотих, а під час найглибшого просідання у березні — 16. Наразі цінні папери зросли, порівнюючи з мінімумами, вдвічі і коштують 32,7 злотих.

Читайте також: Coca-Cola йде в метавсесвіт: скільки на цьому можуть заробити її інвестори

Ferrexpo (FXPO.L)

Це єдина велика українська компанія на фондовому ринку, що не пов'язана з аграрним сектором. Їй належать Полтавський та Єристівський ГЗК, що виготовляють залізні котуни.

Обидва підприємства розташовані у Горішніх Плавнях Полтавської області. Інформації про пошкодження їхніх виробничих потужностей внаслідок бойових дій не було.

Під час війни компанія не припиняла роботу, хоча проблеми з логістикою також боляче вдарили по її бізнесу. Оскільки більшість продукції раніше поставлялося на експорт переважно через порт Південний.

Після руйнування логістичних ланцюжків компанії довелося попрацювати на склад. Разом із тим Ferrexpo почала активно шукати нові логістичні шляхи. За словами аналітика Concorde Capital Дмитра Хорошуна, у березні Ferrexpo наростило експорт через порти на Дунаї та залізницею до 24 тис. тонн на день. Для порівняння: в середньому за перший квартал цього року експортувалися близько 30 тис. тонн на день. Тобто компанія вже близька до своїх звичних показників.

Напередодні війни акції компанії оцінювались у 247 фунтів, а в момент найнижчого падіння у березні — 105. Наразі вони значною мірою відіграли просідання і оцінюються у 192 фунти — тобто майже вдвічі більше, ніж на мінімумах.

Як зазначає Каліновський, подальша вартість акцій залежатиме від цін на метали на глобальному ринку. Цілком можливе їхнє падіння через спад світової економіки. Водночас, попит на метал підвищуватиме розвиток військового сектору.

Multi Invest — прості інвестиції в криптовалюту і не тільки

Наразі вкладення в акції українських підприємств більше скидається на гру в рулетку: невідомо, яких втрат виробники ще зазнають через війну і на які фінансові показники вийдуть в результаті. Однак придивитися до їх паперів варто, оскільки після закінчення війни таких низьких цін на українські ЦП може і не бути.