Сергій Куюн про ринок палива: А-92 потихеньку відходить, менше буде скрапленого газу

Через обстріли ворога втрачено десятки нафтобаз, країні доводиться шукати нові джерела постачання нафтопродуктів і логістичні коридори. Як справляється галузь із цими викликами, чи будуть українці забезпечені бензином та дизпаливом і які цінники побачимо на АЗС, в інтерв'ю «Мінфіну» розповів директор Консалтингової групи А-95, експерт з енергетики Сергій Куюн.

Про наявність пального на АЗС: про широкий вибір треба забувати

Черг на АЗС, як у перші тижні війни, немає, тим не менше обмеження у 20 літрів діє на більшості заправок. Чи є у цьому необхідність?

Ця норма про обмеження продиктована нестачею пального, тому повністю виправдана. На ажіотажі і паніці буквально за тиждень розмели б усе пальне, яке було. Всі б намагались залити повні баки, каністри, діжки. Обмеження дає змогу заправити якомога більше споживачів, щоб ніхто не зупинився. Зараз вже можна сказати, що ринок й споживачі пристосувались до нових реалій та ставляться до ситуації із розумінням.

Обмеження будуть й надалі, становище досить складне. До війни 100% імпорту до нас йшло з Росії, Білорусі та морем. Цей імпорт складав десь 80% від нашого споживання. З початком війни ми автоматично всіх цих джерел позбулися. У березні ринок спрацював фактично на лютневих залишках та на продукті Кременчуцького НПЗ.

Єдиний напрямок для імпорту зараз — Європа. Потрібен час, щоб укласти нові контракти, побудувати зовнішню та внутрішню логістику. Як результат, наприкінці березня почали надходити перші партії.

Зараз головною задачею є залучити до імпорту якомога більше операторів й таким чином збільшити обсяги постачання. Наразі це більше залежить не від ринку, а від оперативних дій уряду, щоб створити відповідні умови.

З початком війни зі «стел» на АЗС періодично зникають то одні, то інші марки бензину та дизпаливо. Яка зараз ситуація із наявністю пального і постачанням до АЗС?

Найбільш благополучна ситуація на заході країни, працює багато мереж АЗС, хоча обмеження теж діють. Але чим ближче до центру, сходу чи півдня, тим скрутніше. У березні ці регіони забезпечувались з Кременчука, зараз вони мають перелаштуватись на імпорт. Це непросто, адже до західного кордону дуже довга та дорога логістика. Відповідно це позначається на собівартості пального, яка вище за граничний рівень цін, встановлений урядом.

Що стосується асортименту, то про широкий вибір треба забувати. Добре, коли є хоч який бензин. Об'єктивно потихеньку відходить марка А-92. В Європі його давно не виробляють, зараз мережі допродують залишки.

Менше буде й скрапленого газу. В березні уряд встановив нульовий акциз на бензин, дизель і скраплений газ. Це змінило співвідношення кінцевих цін на АЗС: якщо раніше за рахунок великої різниці у податках скраплений газ коштував 50% від ціни бензину, то зараз його вартість становитиме 75%. Це значно зменшує його привабливість для споживача. Але певні обсяги залишаться, газ останнім часом став популярним енергоносієм для невеликих промислових підприємств. На мою думку, якщо раніше споживання газу і бензину було у співвідношенні 1 до 1, то зараз воно зміниться на 1 до 4.

Читайте також: Ворог знищує наші нафтобази та НПЗ: чи буде дефіцит пального

Про наслідки знищення наших нафтобаз: в умовах дефіциту потреби в зберіганні немає

Ворог цілеспрямовано знищує наші нафтобази і НПЗ. Яких збитків вже завдано і наскільки вони для нас критичні?

За нашими оцінками, вже було торпедовано більше 20 нафтобаз по всій країні. Збитки колосальні. По-перше, через те, що ці об'єкти дуже дорогі. Побудувати нафтобазу — це мільйони доларів. По-друге, це втрати пального, якими б незначними не були запаси на більшості нафтобаз. Зайвих обсягів немає.

Як в таких умовах вирішувати питання із зберіганням пального?

В умовах дефіциту потреби в зберіганні взагалі немає. Тим більше що всім вже зрозуміла й небезпека використання нафтобаз. Ринок працює «з колес», розосереджуючи пальне по заправках.

Про європейські поставки: чи будемо ми цікаві Європі? — Безумовно

Які саме країни зараз є постачальниками пального?

Європа — це великий ринок, це заводи, порти. Звичайно, основна увага прикута до Польщі, Румунії, Литви. Але є вже плани на порти та НПЗ Нідерландів, Італії, Греції. До речі, через європейські порти США поставить для України дизельне пальне. Це найкраще ілюструє можливості роботи з Європою, насправді перед нами відкривається весь світ.

Європа навряд чи була готова до того, що доведеться забезпечити пальним Україну. Чи зможемо ми отримувати паливо у потрібних нам об'ємах?

Насправді зараз йдеться не про дуже великі обсяги. Для порівняння: до війни Україна споживала 10−12 млн т за рік моторних палив — бензин, ДП, автогаз. Зараз споживання впало в рази. Між тим сусідня Польща споживає майже 30 млн т моторних палив. У Німеччині це ще більше. Тобто потрібні нам об'єми цілком реально законтрактувати.

Як швидко можна змінити логістику постачання палива?

Це найбільш проблемна ділянка. Зокрема через це ціна на європейське пальне виходить досить висока. Але я думаю, що це тимчасово: потрібен час для відпрацювання нових маршрутів й тоді все стане на свої місця.

Це здебільшого стосується залізничного постачання, тоді як паралельно потрібно розвивати та нарощувати імпорт бензовозами. Для більшості українських компаній це більш доступний варіант.

Якщо Україна не такий великий споживач нафтопродуктів, вона буде надалі цікава європейським країнам?

Україна вже дала поштовх колосальним змінам на європейському континенті. Країни ЄС все більше усвідомлюють, наскільки помилялися у своїй енергетичній стратегії. Вони близькі до відмови від енергоресурсів, на яких сиділи багато років.

Чи будемо ми цікаві Європі? Безумовно. Йдеться про збільшення нафтопереробки, завантаження транспортної інфраструктури, нові інвестиційні проекти у логістичній галузі. Тому сьогодні для Європи Україна можливість, а не проблема. Зараз ми дійсно не дуже великі, але ми будемо зростати, будемо відновлюватися. У нас потенціал величезний, й це дасть можливості для заробітку всім.

Читайте також: ЄС готується до зупинки постачання газу з РФ уже в квітні

Про вартість пального: ціна бензину могла б бути віще за 50 грн за літр, але зупиниться на 40

Після заяви Байдена про те, що США протягом півріччя будуть діставати зі стратегічних запасів 1 млн барелів нафти щодня, світові ціни на бензин впали на 5,4%. Чи збережеться ця тенденція?

Напередодні цього рішення США ввели ембарго на російський нафтовий імпорт, частка якого у них була досить великою — понад 10%. Як альтернативу, доки триватимуть пошуки нових джерел постачання, вони будуть використовувати свої запаси. Тим самим вони зменшують попит на нафту в світі. Ринок одразу заспокоївся і після цієї заяви ціни на нафту в світі впали.

Більше того, Байден повідомив, що 30 країн теж підуть таким шляхом. Але це тимчасові заходи, терміном на півроку. За ці 6 місяців інші видобувні країни, як-от Саудівська Аравія, Венесуела, Іран та багато інших країн зможуть наростити видобуток, збільшити постачання на світовий ринок і дати альтернативу російській нафті.

Що стосується цін на пальне, то вони будуть залежати тільки від одного — що відбуватиметься у світі. В березні через війну в Україні ціни на нафту злетіли до $140, що на 40% більше, ніж на початку війни. Зараз ціни відкотилися до $100−110. Але стабільності немає, добові коливання цін іноді перевищують $100 на тоні.

Яку вартість бензину побачить український споживач ближчим часом?

Сильного відкату назад навряд чи слід очікувати, поки ціни у світі високі та поки у цінах європейських постачальників висока спекулятивна складова через великий попит в Україні. Сподіваюсь, у квітні ціни бензин залишаться в межах 40 грн, ДП — 40−42 грн.

А якщо б уряд не обнулив акциз на нафтопродукти повністю і не зменшив ПДВ з 20-ти до 7%, які б ціни ми побачили на бензин і ДП?

Зараз вже були б більше 50 грн за літр. За нашими оцінками, цей крок уряду дозволить споживачам загалом економити на пальному близько 5 млрд грн на місяць.

Читайте також: Скільки нафти готові розконсервувати із резервів країни у всьому світі

Про інфраструктуру: 80% АЗС можуть закритися

Ви у числі інших експертів ринку не раз наголошували на необхідності відміни держрегулювання. Чому, шо дасть вільне ціноутворення?

Держрегулювання цін на АЗС працює, коли ринок насичений пальним. Якось це ще працювало у березні, коли робив Кременчуцький НПЗ. Але після його зупинки та знищення десятка нафтобаз буквально за тиждень багато трейдерів з центрального, східного та південного регіонів опинились в критичному становищі. Купити вони можуть тільки за кордоном, це довго й далеко.

І якщо великі трейдери, що купують великі обсяги та везуть залізницею, ще якось потрапляли під граничні ціни хоча б по заходу, то середні та малі компанії, які можуть постачати лише машинами мають собівартість віщу за встановлені державою ціни.

Буквально вчора розмовляв з одним із полтавських трейдерів. Він сказав, що змушений закрити свої заправки, купує пальне дорожче, ніж вимушений продавати. Тому треба хоча б на період наповнення ринку відкрити ринок, забрати обмеження, зняти з бізнесу хоча б комерційні ризики. Це дозволить збільшити постачання та наповнити ринок, позбавитись гострого дефіциту.

Це непросте рішення. Уряд очевидно побоюється, що може бути сплеск цін. Але я так не вважаю. Бізнес не гірше за решту розуміє, у якій ситуації ми всі опинилися. Думаю, великі мережі будуть продавати дешевше, меншу — трохи дорожче.

Але треба врахувати, що саме вони працюють здебільшого у віддалених у районах та селах. І повірте, люді будуть радіти можливості купити пальне. Зараз вони вимушені шукати пальне за десятки кілометрів й стояти годинами у чергах.

Скільки АЗС вже закрилися і можуть закритися за таких умов?

До війни у нас працювало десь 7000 заправок. Сьогодні ця кількість скоротилася до 2,5−3 тис. Якщо підуть маленькі компанії, то ще третину можна звідси відняти. Залишиться 1,5−2 тис. заправок, які будуть працювати.

І це буде тільки траси і обласні центри, на периферію ніхто нічого не повезе. На заході країни буде пальне, тому що тут логістичне плече від кордону менше і можна «зануритися» під регульовану ціну. Все, що далі — центр України, не кажучи вже про схід і південь, буде сухим.

Що ще може допомогти українському ринку палива?

Разом з «економічним» відкриттям кордонів необхідно відкрити їх технічно. В Європі є маса обмежень та вимог до бензовозів, що заважає активній роботі. Наприклад, сьогодні український бензовоз може заїхати до Польщі лише 5 разів за 2 місяці. Але ж він може заїхати 10 разів! Днями від подібних обмежень відмовилась Румунія, чекаємо аналогічних кроків від інших європейських друзів.

Читайте також: Мінекономіки підвищило граничну ціну на бензин та дизпаливо