Компенсація за зруйноване житло: як отримати та коли заплатять

За кілька днів роботи нового сервісу українці зареєстрували в Діі 25,49 тис. заявок на компенсацію знищеного під час війни житла. Що ще доведеться зробити, щоб отримати нову оселю, і коли українці, що залишилися без даху над головою, зможуть відсвяткувати новосілля, розбирався «Мінфін».

За даними Київської школи економіки, станом на 1 квітня російськими агресорами зруйновано або пошкоджено 6 800 житлових будинків або 26 млн. кв. м житлової нерухомості України. Наприклад, у Харкові на руїни перетворилося близько 1300 будинків, у Києві — приблизно 90.

В Ірпені, який українським військовим вдалося звільнити від окупантів, пошкоджено половину житлового фонду. У Бучі повністю зруйновано 17 «шістнадцятиповерхівок» та 70 приватних будинків, у Маріуполі не залишилося жодної цілої будівлі тощо.

І це, на жаль, ще не фінальні цифри.

«Кількість мешканців у будинках та квартирах, які були зруйновані, за нашими підрахунками — 63 471 особа. Але ми знаємо, що відновлювати треба більше. Значно більше», — сказав президент України Володимир Зеленський в одному із своїх звернень.

Навіть якщо рахувати середню площу квартири в 100 кв м, то на даний момент житла втратили приблизно 260 тис власників. Отже, потенційно вже зараз заявок на компенсацію зруйнованого війною будинку чи квартири має бути удесятеро більше, ніж подано.

Як подати заявку на компенсацію

Щоб отримати відшкодування за втрачену нерухомість, спочатку необхідно інформувати органи влади про факт такої втрати. Зробити це можна через застосунок «Дія», центр надання адміністративних послуг або нотаріуса. Це називається інформаційним повідомленням. А його подання дорівнює заяві про надання компенсації за пошкоджений або знищений об'єкт нерухомості.

Це правило прописане у постанові Кабміну, якою обумовлюється порядок подання таких інформаційних повідомлень. У цьому документі уточнюється, що подавати заявку не обов'язково за місцем проживання. Тож скористатися такою можливістю зможуть і біженці. Заявка має містити таку інформацію:

• прізвище, ім'я, по батькові заявника;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (у кого немає ідентифікаційного коду);
• контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти тощо);
• відомості про об'єкт, зазначені у Держреєстрі прав на нерухоме майно;
• кількість мешканців;
• відомості про пошкодження або знищення об'єкта (дата та орієнтовний час, опис пошкодження, за наявності — фото- або відеофіксація).

«Поки що ми збираємо первинні дані. Потім вони оброблятимуться. Фінальний пакет документів залежатиме від механізму компенсації — російські гроші, добровільні виплати, міжнародні дотації чи українські бюджетні гроші. У кожному з цих випадків знадобиться різний пакет документів та різні механізми застосування», — пояснює міністр юстиції Денис Малюська.

Які документи збирати та як правильно це робити

Юристи радять власникам зруйнованого війною житла зібрати максимально повний пакет документів та доказів. І не тільки тому, що цей пакет може відрізнятися залежно від процедури отримання компенсації (за рішенням місцевого чи міжнародного суду, внутрішнього законодавства і т.д.).

Справа в тому, що зневага до цієї поради може якщо не позбавити, то сильно зменшити розмір майбутніх виплат.

«Вже зараз люди, які звертаються до нас за допомогою, розповідають, що уповноважені особи під час складання акта не завжди вказують свідків чи не дають їм змоги поставити свій підпис, намагаються вказувати не всі ушкодження. А це призведе до зменшення суми компенсації.

Представники органів місцевого самоврядування, звісно, не в офіційних заявах, кажуть, що через вказані помилки складання актів, потерпілі взагалі не зможуть отримати компенсацію", — каже Марина Семенова, адвокат адвокатського бюро «ЮФ «Семенова та Партнери».

Щоб претендувати на компенсацію, передусім доведеться довести, що саме ви є власником зруйнованого або пошкодженого об'єкта нерухомості.

«Таким доказом можуть бути: договір про купівлю-продаж нерухомості; свідоцтва про право власності на нерухомість; свідоцтво про право на спадщину; договір дарування; державний акт на земельну ділянку; виписки з реєстрів прав на нерухоме майно та технічний паспорт», — пояснює Володимир Фогель, адвокат адвокатського бюро «ЮФ «Семенова та Партнери».

За словами Людмили Куси, керівника практики вирішення спорів, адвоката Gracers Law Firm, доказами, що підтверджують факт руйнування чи пошкодження майна, є:

• акти про руйнування/пошкодження майна, складені ДСНС та органами місцевої влади,
• докладні фото- та відео фіксації нерухомості або іншого майна до та після подій,
• інформація зі ЗМІ,
• свідчення сусідів, очевидців, у яких докладно описані обставини ушкодження та їх характер, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Людмила Куса пропонує наступний алгоритм збирання необхідних доказів.

У разі виникнення пожежі або руйнування будинку необхідно викликати працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій, скласти відповідний акт із зазначенням причини пошкодження майна та отримати його копію.

У разі руйнування житла необхідно звернутися до місцевої райдержадміністрації із заявою про складання акта обстеження житла.

Якщо зробити це неможливо, потрібно заручитися підтримкою сусідів і скласти акт руйнування самостійно, зібравши письмові пояснення свідків того, що сталося (пожежі, обстрілу тощо). Важливо звертати увагу на найдрібніші деталі — від правильно зазначеної дати, часу та місця подій, до імені свідків та їх контактних даних.

По можливості самостійно зробити фото та відео фіксацію руйнувань (бажано, щоб фотографії мали прив'язку до адреси майна, необхідно вказати на відео дату та час зйомки), зібрати та зберігати статті, фото та відео ЗМІ щодо відповідних фактів.

Намагатися зібрати квитанції, що підтверджують вартість рухомого майна (побутової техніки, меблів), що знаходилися всередині житла.

По можливості зробити фото або відео фіксацію рухомого майна, що знаходиться усередині житла. При записі на відео обов'язково вказати дату, час та місце зйомки.

Звернутися із заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів з наданням вищеперелічених доказів руйнування/пошкодження майна та обов'язково отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

«Особливу увагу слід приділити доказам того факту, що шкода завдана внаслідок військової агресії РФ, а не раніше: звертати особливу увагу на дати фото, дати в документах тощо», — каже Ігор Ясько керуючий партнер ЮК Winner.

Крім того, не зайвим буде максимально легалізувати свою історію. Наприклад, можна розмістити інформацію про зруйноване житло на сайті Росія заплатить — це ресурс, який збирає докази злочинів РФ для подальшого відшкодування.

«Щоб надану інформацію взяли в роботу, вона має бути достовірною та структурованою. Зайшовши на сайт, необхідно вказати: тип та назву об'єкта, місто та область, в якій розташовано об'єкт, дату руйнування (або заподіяння іншої шкоди). Завантажити фото до та після руйнування, де чітко видно об'єкт (файл не повинен перевищувати 200 мегабайт). Коротко описати, що сталося. Залишити контакти свідків руйнації.

Інформацію про заподіяні збитки перевіряють, верифікують і передають виключно до міжнародних установ, органів державної влади та громадських/гуманітарних організацій, які сприятимуть формуванню позовів до Російської Федерації у міжнародних судах про відшкодування завданих збитків", — пояснює Людмила Куса з Gracers Law.

Крім того, портал для збирання доказів злочинів Росії проти України запустило і Міністерство цифрової інформації. Усі вони будуть використані у Міжнародному кримінальному суді у Гаазі. Свою історію можна завантажити туди.

Як планує компенсувати збитки Україна

Верховна Рада вже розпочала законодавче оформлення процедури майбутніх компенсацій власникам зруйнованого житла. Відповідний законопроект у першому читанні ухвалено 1 квітня.

Одне з найважливіших нововведень — розширення кола осіб, які можуть претендувати на компенсацію. До них, за словами Марини Семенової з ПФ «Семенова та Партнери», віднесені не лише власники зруйнованого чи пошкодженого житла, а й:

• власники об'єкта незавершеного будівництва;
• члени житлово-будівельних кооперативів, які викупили квартиру, але не оформили право власності на неї;
• спадкоємці власників зруйнованого та пошкодженого житла;
• ОСББ.

Компенсацію може бути надано двома способами — як грошову виплату чи надання нового житла. За законом за кожен зруйнований об'єкт його власник може отримати не більше 150 кв. м у новобудові. При цьому можна буде вибрати — отримати житло в будинку, побудованому на місці зруйнованого, або в новобудові в іншому районі або навіть місті.

Альтернативні можливості отримання компенсації

Юристи радять власникам зруйнованої нерухомості користуватись усіма можливостями, щоб отримати відшкодування збитків. Але попереджають, що цей процес не буде швидким. З іншого боку, ніщо не заважає одночасно подати заяву на компенсацію до українських держорганів та міжнародних судів.

«Україна планує виплачувати компенсацію лише після закінчення військового стану. Теоретично найефективнішим могло б стати звернення до Європейського суду з прав людини. Його потрібно подати до 16 вересня.

Оскільки після цієї дати Росія перестане бути учасником Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Але, судячи з загального відношення РФ до норм міжнародного права, існує висока ймовірність, що країна-агресор не виконуватиме рішення ЄСПЛ про виплату компенсації", — каже Володимир Фогель із ЮФ «Семенова та Партнери».

Тим не менш, не варто відкидати варіант із поданням позову до ЄСПЛ. Тим більше, що зараз багато юристів готують такі позови безкоштовно.

«Зараз виплата великої суми Росією через ЄСПЛ виглядає сумнівною, але на момент прийняття рішень все може змінитися», — упевнений Денис Малюська.

«У теорії найшвидший спосіб отримання коштів може бути все ж таки від міжнародних організацій, які з 2014 року оперативно давали допомогу переселенцям для відкриття бізнесу, навчання, курсів тощо», — вважає Ігор Ясько з ЮК Winner.

Автор:

Заступник головного редактора Олена Дьоміна

Пише на теми: Макроекономіка, фінанси, державне регулювання, бюджет, фіскальна політика