300 злотих підйомних та зарплати нижчі за офіційні: як живуть наші біженці у Польщі

Понад 2 млн українців, у пошуках прихистку від війни, осіли у Польщі. На яку допомогу можуть розраховувати там наші співгромадяни, які шанси знайти житло та влаштуватися на роботу — з’ясовував «Мінфін».

Перетин кордону: швидко і без зайвих формальностей

Польська влада швидко організувала центри прийому українців і максимально спростила правила перетину кордону.

На всіх пунктах пропуску дозволено піший перехід, хоча це категорично заборонялося в мирний час. Основним документом для перетину кордону залишається біометричний паспорт, але за його відсутності пропускають і по внутрішньому. Віза не потрібна.

«Ставлення на кордоні до українців дуже лояльне. Переді мною у черзі була жінка з дитиною зовсім без документів. Її пропустили», — пригадує 29-річна киянка Оксана Шогрин.

На пропускних пунктах працюють волонтери, які допоможуть зорієнтуватися у ситуації, і, якщо у людини немає де жити, допоможуть дістатися найближчого прихистку — рецепційного центру. Там українці можуть отримати необхідну інформацію про перебування у Польщі, їжу, медичну допомогу, місце для відпочинку, безкоштовний доступ до Wi-Fi.

«Мене з двома дітьми розмістили у Варшаві у невеличкому готелі. Нам потрібен був нічліг всього на день-два, оскільки ми направлялися до родичів у Грецію. Але на цих два дні нам надали все необхідне — і їжу, і засоби гігієни, і теплий одяг. Моїм дівчаткам принесли іграшки, солодощі й запропонували послуги психолога», — розповідає Оксана Шогрин.

Читайте також: Статус біженця в Європі: чому не варто поспішати з його оформленням

Пошук житла спростить наявність поручителя і договору

Багато хто з місцевого населення приймає людей до себе додому. За мінімальними цінами або безкоштовно можна зупинятися у готелях або гуртожитках. Усе це, безперечно, чудово, але є один мінус — мова йде про тимчасове житло, а людям потрібен постійний дах над головою. І ось тут починаються проблеми.

Поляки, які безкоштовно й без зайвих умов приймають біженців у власних домівках, здавати в оренду житло українцям відмовляються.

«Ми з сином поселилися у хостелі у Катовіце, не безкоштовно, платили 30 злотих за добу. Але за два тижні нам сказали виселитися і дали ще тиждень часу на пошуки житла. Самостійні пошуки не дали результату, ми звернулись до рієлтора. Але й з ним знайти житло виявилося на межі фантастики. Ми ходили на перегляд квартир разів 20. Але як тільки власники дізнавалися, що ми з України, навідріз відмовлялися здавати квартиру», — розповідає одеситка Тетяна С.

Найімовірніше, проблема криється у польському законодавстві, яке не дозволяє виселяти орендарів із неповнолітніми дітьми, навіть якщо вони припинили платити за житло. Зрозуміло, що українські біженці, з огляду на це правило, — доволі ризиковані клієнти. Відтак, потенційні орендодавці віддають перевагу надійнішим претендентам на житло.

Вихід — звернутися до своїх знайомих, які проживають у Польщі. Вони допоможуть з пошуками за своїми каналами. Плюс зможуть виступити як поручителі.

«Поручитель гарантує платоспроможність орендаря і зобов’язується прийняти його до себе додому у разі виникнення у нього фінансових труднощів. Це прописується у договорі і засвідчується у юриста», — зауважує Тетяна з Одеси.

Є ще один варіант — внести передоплату за оренду за весь термін. У 90% випадків поляки погоджуються на таку пропозицію, надто якщо йдеться про період не менше півроку. Але такий варіант мало кому підходить з українців. Адже винайняти квартиру у Польщі обійдеться недешево, тим паче зараз. Наплив біженців зумовив зростання цін на оренду щонайменше на 20−25% на всій території Польщі, особливо у великих містах.

Зняти двокімнатну квартиру у Варшаві площею 45 кв. м обійдеться у 3 тис. злотих (понад 21 тис. грн) і вище. У лютому таку квартиру можна було орендувати за 2500 злотих. «Кавалерка» (малометражна однокімнатна квартира) у Катовіце, яка раніше коштувала до 1000 злотих, зараз зросла в ціні до 1500 злотих.

Отже, якщо винайняти «кавалерку» на півроку і оплатити наперед, доведеться викласти мінімум 9000 злотих, а це майже 63,5 тис. грн. Така сума була підйомна далеко не всім українцям і у мирний час, а зараз і поготів.

Читайте також: Ціни на оренду у великих містах Польщі зросли на 20−25%

Як отримати доступ до соцзахисту і чому його можуть позбавити

Із 16 березня 2022 року громадяни України мають змогу подавати заявки на отримання номера PESEL (Powszechny Elektroniczny System Ewidencji Ludności). Це універсальна електронна система реєстрації населення — одинадцятизначний цифровий символ, що ідентифікує фізичну особу.

«PESEL — це фактично податковий номер. Код, в якому зафіксовано дату народження людини, її ІПН, стать і певне перевірочне число. До PESEL прив’язані майже всі сервіси у Польщі, як соціальні, так і фінансові», — розповідає Наталія Радченко, партнерка юридичної компанії Legal House, керівниця юридичного департаменту Legal House Poland.

Його наявність дозволить нашим співгромадянам легально перебувати в Польщі протягом 18 місяців, скористатися соціальною допомогою, медичними послугами, отримати доступ до системи освіти і навіть започаткувати власну компанію.

Раніше PESEL могли отримати особи, які постійно перебували у Польщі понад три місяці.

Сьогодні отримати PESEL можуть:

• громадяни України (закон розповсюджується на всіх громадян України, які приїхали до Польщі від початку збройної агресії Росії, з 24 лютого);
• члени сім'ї громадянина України, який має Карту поляка;
• чоловік (дружина) громадянки (громадянина) України, які не мають українського громадянства і прибули до Польщі, починаючи з 24 лютого, та перетнули кордон на в'їзд безпосередньо з території України.

Подати заяву на реєстрацію PESEL можна в Urząd (ужонд) — місцевий орган влади. Співробітники ужонду приймають близько 50 осіб на день. Тому у великих містах, наприклад, у Варшаві, черги на отримання PESEL формуються на декілька днів уперед. Щоб розвантажити ужонди, міська влада Варшави створила спеціальний пункт на Національному стадіоні (al. Księcia Józefa Poniatowskiego 1).

Важливо знати: якщо людина оформила PESEL, а потім виїхала за межі Польщі більше ніж на 30 днів, вона втрачає статус міжнародного захисту і право користуватися усіма перевагами, які надає код.

Розміри і види фінансової допомоги

Українці, які потрапили до Польщі після 23 лютого й оформили PESEL, мають право на фінансову допомогу.

300 злотих — соціальна разова виплата. Для її отримання потрібно звернутися до підрозділу соціального забезпечення за місцем перебування, так званого «зус». Кошти буде зараховано на польський банківський рахунок громадянина. Відкрити рахунок сьогодні легко — процедуру максимально спрощено і пришвидшено. Потрібно звернутися до відділення будь-якого польського банку і надати лише закордонний паспорт.

500 злотих — програма 500+, щомісячна допомога на виховання дитини. Виплачується на кожну неповнолітню дитину. Оформляється у тих самих «зусах».

12 000 злотих — програма «Сімейний капітал опіки». Призначена для батьків-одинаків, які виховують дитину самотужки. Батько чи мати можуть обрати один із двох варіантів виплати коштів:

• по 500 злотих протягом 24 місяців;
• по 1 000 злотих протягом 12 місяців.

Читайте також: Робота в Європі для українців: вакансії, зарплати, документи

Які послуги можна отримати безкоштовно

Біженці з України можуть безкоштовно скористатися низкою медичних послуг, зокрема:

• базовою медичною допомогою,
• спеціалізованою амбулаторною допомогою,
• діагностичними дослідженнями,
• лікуванням у стаціонарі,
• психіатричним лікуванням,
• реабілітацією та стоматологічними послугами.

Безкоштовно таку допомогу надають тільки державні медичні заклади.

Також варто врахувати, що у різних воєводствах є свої нюанси. Дізнатися вичерпну інформацію про види медичних послуг, які надаються безкоштовно у конкретному регіоні, можна через «гарячу» лінію Національного фонду здоров’я за номером 800 — 190 — 590.

Або ж звернутися до Фонду справедливості. Тут надають корисну інформацію про те, які послуги українці можуть отримати безкоштовно і, головне, де.

Окрім медицини, Польща зобов'язалася дати доступ українцям до освіти. Перебування у яслах і садочках, а також навчання у школах для найменших біженців буде безкоштовним. Для вирішення питань мови та адаптації українців створюються підготовчі класи.

Читайте також: Поляки шукають роботу тисячам українських жінок

Де шукати роботу

Польська влада запевняє, що незаповнених вакансій вдосталь у всіх регіонах.

Для пошуку роботи можна скористатися Центральною базою пропозицій праці, де щодня публікують біля 70 тис. оголошень.

Також самостійно можна шукати роботу на сайтах: olx.pl, gumtree.pl, infoPraca.pl, pracuj.pl, jooble.pl.

Пропозиції роботи публікують у різноманітних групах у соціальних мережах, наприклад, у Facebook: Praca dla Ukraińców w Polsce, Ukraińcy w Warszawie.

Великий список місць з пропозиціями роботи у Польщі можна знайти за посиланням.

Щодня на усіх цих ресурсах з’являються нові вакансії. Але здебільшого пропонується низькокваліфікована робота. Платять за неї в середньому 17 злотих за годину. У соцмережах повно пропозицій для українців із оплатою від 12,5 злотих за годину.

Але тут потрібно знати, що з 1 січня цього року мінімальна погодинна ставка у Польщі становить 19,70 злотих брутто, мінімальна зарплата — 3010 злотих брутто за умови працевлаштування за трудовим договором (Umowa o pracę) і 2163,56 злотих — нетто (після сплати всіх податків). Мінімальна погодинна оплата після сплати всіх податків — 14,91 злотих.

Якщо вам пропонують менше, це прирівнюється до торгівлі людьми і є стовідсотковим приводом звернутися до поліції.

Достатньо на ринку й пропозицій висококваліфікованої праці з оплатою понад 40 злотих на годину. Але, щоб претендувати на ці посади, необхідно знати польську мову.

«Знання державної мови у Польші — просто must have. Близько 90% вакансій для висококваліфікованих фахівців вимагають знання польської мови», — зауважує партнерка юридичної компанії Legal House, керівниця юридичного департаменту Legal House Poland.

Погоджуючись на роботу, варто подбати про гарантії, що вам заплатять. Випадки шахрайства траплялися у Польщі й у мирні часи, а тепер, із напливом робочих рук, і поготів.

Юрист Наталія Радченко розповідає, що є декілька варіантів працевлаштування:

• умова о Праце (Umowa o pracę) — стандартний трудовий договір. Він має укладатися тільки в письмовому вигляді.
• умова злеценя (Umowa zlecenie) — аналог нашого цивільно-правового договору. Може бути як в усній, так і у письмовій формі.
• умова о дзело (Umowa o dzieło) — договір підряду, укладається тільки у письмовій формі.

За якими умовами ви б не влаштовувалися на роботу, ліпше просити роботодавця укласти договір письмово. В іншому випадку, краще пропозицію не приймати і продовжити пошуки іншої вакансії.

Загалом поляки дуже дружелюбно налаштовані до українців, йдуть назустріч і допомагають у вирішенні всіх питань. Але важливо, щоб кожен громадянин України виявляв здорову проактивність. Всі питання, пов’язані з перебуванням, медичними послугами, фінансовою та гуманітарною підтримкою, краще шукати самотужки і дізнаватися про всі нюанси саме у тій місцевості, де ви перебуваєте. Ніхто не зобов'язаний водити когось за руку, і готових рішень «на блюдечку» не принесе.