Скільки грошей надрукував НБУ за місяць з початку війни

Асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз оцінив, як українська фінансова система вистояла місяць війни та чому друк грошей Нацбанку не драйвить інфляцію.

Чи є причини для інфляції

1. За місяць з початку війни НБУ надрукував дуже небагато грошей. Загальний друк — це лише 32,9 млрд грн, або 4−4,4% від наявної грошової маси перед початком активних бойових дій. Для країни, яка веде активні бойові дії, це ніщо.
2. Всі ці гроші вдалося стерилізувати, тобто «зв'язати», так, що вони не чинили впливу на інфляційні процеси. Навіть більше, з урахуванням стерилізації грошова маса в Україні за місяць зменшилася (виглядає дивно, з точки зору теорії економічних процесів під час війни, але факт).
3. «Монетарних причин для інфляції немає», — цитуючи відомий вислів Віктора Андрійовича Ющенка двадцятирічної давнини. Тобто інфляція в Україні — а вона є, і ще буде, і буде великою — викликана не збільшенням пропозиції грошей Нацбанком, не «друком», а суто очікуваннями економічних агентів.
4. Формула війни — «ми воюємо за безпеку світу, ЄС та США відповідають за забезпечення» — дійсно працює.

Читайте також: Торги на Мосбіржі частково відновили. Чому ринок зріс

Як НБУ друкує гроші

1. Кредити (рефінансування) банкам. На початок дня 24 лютого — 127,4 млрд грн, 28 березня — 163,6. Сальдо — приріст рефінансування, або друк грошей — 36,2 млрд грн. Довідково: пік рефінансування було пройдено 9 березня, коли його обсяги були 192,4 млрд грн, із того часу банки повертають взяті кошти.
2. Купівля ОВДП Нацбанком (те, чого дуже не варто робити у мирний час, але під час війни — це виправданий захід) — 20 млрд грн військових облігацій.
3. Валютні інтервенції Нацбанка — купівля-продаж валюти. Коли Нацбанк купує валюту — це емісія, друк коштів. Продаж — навпаки. З 24 лютого до 28 березня НБУ продав більше валюти, ніж купив (сальдо за доларом — 117 млн, за євро — 618 млн) — на 23,3 млрд грн за офіційним курсом.

Отже, сукупна емісія: 36,2+20−23,3 = 32,9 млрд грн.

Це дуже мало. Особливо для країни, яка воює, і де йде пряме вторгнення ворога. Порівнюючи з грошовою базою на початок лютого — +4,4%, порівнюючи з грошовою базою на початок вторгнення — близько +4%.

Але це не все. Наступний важливий чинник впливу, насамперед на інфляцію, оскільки ми в контексті друку грошей боїмося саме інфляції, — це стерилізація грошової маси Нацбанком. Скільки надрукованих грошей НБУ вилучає з обігу, тимчасово «зв'язуючи» у депозитних сертифікатах. Вилучення «зайвої», «надлишкової» гривні з активного обігу.

Читайте також: Гроші у банківській комірці: що робити, якщо є загроза окупації

Обсяги депсертифікатів НБУ на початок дня 24 лютого — 102,7 млрд грн. 28 березня — 154,2 млрд грн. За цей час НБУ тимчасово вилучив із обігу понад 51 млрд грн — тобто вилучив навіть більше, ніж надрукував. Або, знову повторюючи Віктора Андрійовича Ющенка, — «монетарних причин для інфляції немає».

Тут є нюанс. Зараз всі депсертифікати — це не строкові інструменти, а овернайт, та ліквідність, яку банки в будь-який момент можуть використати, запустити в обіг за потреби.

Зараз такої потреби немає, банки ліквідні, навіть надліквідні (хоча на рівні системи, звичайно, в окремих банків іноді можуть бути розриви ліквідності), тому й одночасно повертають рефінансування та навіть мають «зайві» гроші, на які купують депсертифікати.

Коли з'явиться визначеність з тим, якими будуть параметри допомоги від держави для бізнеса, якими будуть параметри кредитування, саме ці гроші (точніше, велика їхня частина) — це ресурс для кредитування. Він є.

На цифри і рівняння, які вище, варто подивитися ще й так:

• НБУ «прямо надрукував» 56,2 млрд грн (рефінанс + ОВДП). Із них вдалося стерилізувати 90% — 51,4 млрд. І за рахунок продажу валюти зменшити грошову масу в обігу.
• НБУ купив військових облігацій на 20 млрд грн, профінансувавши їх продажем валюти, яку отримав як допомогу від західних партнерів. «Ми воюємо, нас забезпечують».

Читайте також: Чи вистачить банкам грошей для вкладників

Які висновки

1. Фінансова система повністю оговталася від шоку початку активних бойових дій. Вона працює стабільно, має досить ліквідності вже зараз, і готова до кредитування.
2. НБУ відреагував на шок адекватно, «із запасом», заходи, які він здійснив, — доступ до рефінансування, валютні та транскордонні обмеження, — дозволили пройти перший місяць кризи без втрат для системи.
3. Те, що гривня за останні два тижні подорожчала до долара (продаж населенню — з 35 десь до 33−33,5 грн) — це результат суто економічних процесів, таке подорожчання логічне та обгрунтоване.
4. Поточні обмеження будуть поступово пом’якшуватися.
5. Рефінанс банків відіграв свою позитивну роль, та відмовлятися від нього ще зарано — банки впевненіше себе почуватимуть, коли надалі матимуть гарантоване джерело ліквідності.
6. Емісія ще буде. Переважно через канал купівлі НБУ військових облігацій. Аби ця емісія не пришвидшувала інфляцію, необхідна постійна фінансова допомога західних партнерів — кредити, макрофіндопомога, гранти, інше офіційне фінансування.
7. Інфляцію драйвитимуть негативні цінові очікування, а не друк грошей.