Чи вистачить банкам грошей для вкладників

Грошей, які банки мали до війни, вистачить, аби віддавати населенню та бізнесу всі кошти, які їм знадобляться. Без жодних проблем та додаткових заходів, — пише асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз. Він оцінив, яким може бути найпесимістичніший сценарій у разі відтоку депозитів і чи впораються з ним банки.

Грошей достатньо для того, щоб розраховуватися із вкладниками, виплачувати депозити, здійснювати платежі навіть під час повномасштабної війни. Протягом, щонайменше, півроку. Навіть, якщо жодні кредити не обслуговуватимуться та не повертатимуться, — а це не так, багато бізнесів надалі сумлінно обслуговують свої кредити. Навіть без підтримки НБУ та акціонерів — а, щонайменше, НБУ готовий надавати підтримку.

Цифри

На 1 лютого вклади населення у банках становили 713,5 млрд грн. Із них:

• строкові депозити — 314,5 млрд грн,
• вкладення на вимогу (ті, що можна забрати або витратити будь-коли) — ще 399 млрд грн.
• бізнес-депозити — 788 млрд грн, із них строкові 149 млрд, на вимогу — 639 млрд грн.

Отже, загалом депозити, населення+бізнес, на вимогу — це 1 038 млрд грн. Строкові — це переважно короткотермінові, до 6 місяців, — 463 млрд грн.

Важлива для розуміння деталь. Навіть кошти на вимогу, навіть за максимально можливого шоку та паніки, не знімаються одномоментно. Це неможливо як технічно (навпаки, що більше шок, тим більше обмежень на фізичне зняття, банкомати та відділення закриваються, якщо своїми словами), так і з погляду здорового глузду.

Дуже песимістичний сценарій відтоку депозитів, вкрай песимістичний, назвав би його навіть гіпотетичним, бо таке може бути дійсно у випадку дуже затяжної війни та руйнування ледь не половини інфраструктури країни. Це відтік 60% депозитів населення на вимогу та 50% строкових протягом 3 місяців. Для бізнеса — відтік 25% строкових депозитів та коштів на вимогу/там дещо складніше, є певні міграції коштів поміж категоріями, та загалом мінус 25% — це «дуже песимістичний сценарій"/

Тобто за вкрай песимістичного, фактично нереального сценарію відтік коштів населення та бізнеса може досягти близько 593,6 млрд грн. Нехай 600 млрд. Це трохи більше третини всіх зобов’язань банківської системи на 1 лютого 2022 року.

Читайте також: Президент запропонував гарантувати українцям 100% банківських вкладів. НБУ підтримав

Чим це можна компенсувати і чи можна?

Потенційні компенсатори:

1) Прямий кеш, тобто грошові кошти та їхні еквіваленти, включаючи депозитні сертифікати НБУ, — 141,2 млрд грн.

2) ОВДП

Найбільша складова високоліквідних активів банків: 556,1 млрд грн. Тут вартує уваги ремарка. Зараз НБУ може і має право викуповувати ОВДП у банків на вторинному ринку. Тобто, якщо банк або банки мають підвищену потребу в коштах через відтоки депозитів, є можливість отримати гроші, продавши ОВДП регулятору (у дужках: так, це емісія, але під час війни потенційна емісія краще, ніж потенційна паніка).

3) Додаткове джерело ліквідності: кошти на ностро-рахунках в іноземних банках.

Та сама «надлишкова ліквідність», про яку багато казали до війни, що це погано; зараз вона грає нам на користь: 201,2 млрд грн.

Отже, загалом, кеш+ОВДП = 697,3 млрд грн. Кеш+ОВДП+кошти в іноземних банках = 899 млрд грн.

Навіть першої суми, без урахування «іноземного міжбанку», достатньо, аби система витримала будь-який попит на ліквідність, будь-яке масове зняття депозитів населення протягом як мінімум трьох місяців. Насправді протягом більше ніж півроку. Навіть без додаткових заходів у вигляді держгарантій на всі депозити, масової емісії, широкого рефінансування банків тощо.

Тобто, повертаючись до початку. Запас ліквідності у системі надзвичайний, достатній для війни. Немає жодних підстав очікувати на кризу ліквідності чи неповернення депозитів.

Читайте також: ВР готова збільшити гарантії за депозитами: клієнтам яких банків пощастить найбільше