МВФ дозволив Україні увімкнути друкарський верстат

Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора України у МВФ, в інтерв'ю НВ дав оцінку поточному стану вітчизняної економіки, пояснив, як можна її підтримати під час війни, і чим ця підтримка може обернутися після нашої перемоги. «Мінфін» обрав головне.

Втрати України від війни: мінус 35% ВВП

Щоб робити більш-менш точні прогнози, треба зрозуміти, коли настане точка закінчення війни. Для української економіки цієї нитки подій наразі поки що немає.

Виходячи зі схожих військових конфліктів, МВФ має методологію розрахунку попередніх втрат — за нею Україна втратить до 35% ВВП. Але це виходячи зі сьогоднішньої ситуації, коли у нас не найвища інтенсивність обстрілів і є переговорний процес, який суто теоретично може призвести до якогось результату.

Невизначеності додає й те, що таких спроб масштабного захоплення однієї країни іншою у світі вже давно не було.​

Що відбувається з економікою зараз

Наші потреби ліквідності добре відповідають на питання, як довго ми зможемо вижити, і сьогодні складаються з чотирьох важливих складових:

• фінансування військового бюджету,
• функціонування держави,
• соціальні виплати,
• обслуговування зовнішнього боргу.

Фінансування військового бюджету відбувається достатнім чином за рахунок міжнародної підтримки. Ми не платимо за найдорожчу статтю — сучасну зброю, її нам постачають партнери, але платимо за бензин, забезпечення солдатів, нам допомагають нести ці витрати. Прогнозувати ці витрати вкрай складно, і їхній розмір мені незрозумілий.

Фінансування держави — це витрати переважно у гривні, і тут ситуація відносно зрозуміла. Міністерство фінансів має гроші, воно випускає військові облігації, є НБУ і доходи національного бюджету.

Зараз питання у тому, як ми пройдемо березень. У нещодавньому інтерв'ю міністр фінансів сказав, що вони збирають лише 15% доходів від митниці, багато підприємств зупинилися та не сплачують податків.

Тому закони воєнного часу: український уряд і навіть МВФ дозволили Нацбанку фінансувати військовий бюджет. Зрозуміло, що це екстраординарний захід, який може принести проблеми вже після війни, пов'язані з інфляцією та девальвацією, але така опція у країни є.

Читайте також: Як Україні стати сильною економічно та військово без НАТО та «Плану Маршала»

Соціальні виплати, а саме пенсії та зарплати. Це важлива складова, яка сьогодні частково покривається грошима з бюджету, але також і допомогою закордонних партнерів: МВФ дав $1 млрд 400 млн, $750−730 млн від Світового банку, 300 млн євро від ЄС. Усі ці гроші не йдуть виключно на війну, але дають змогу державі здійснювати усі ці соціальні виплати.

Зовнішній борг України. Він складається із двох частин — гривневої та доларової, і Україна продовжить його обслуговувати. Я вважаю це рішення абсолютно вірним. Усі міжнародні інвестори вже оцінили позитивно, що Україна платить за своїми боргами, я впевнений, що це нам окупиться сторицею після кризи та закінчення війни. Загалом ситуація з українською економікою на сьогодні є далекою від трагічної.

Міжнародна допомога: приблизно 90% Україна отримуватиме безоплатно

Більшість грошей, які почали надходити до країни швидко, починаючи з 24 лютого, — це безоплатна допомога, невелика частина — існуючі інструменти позики під дуже низькі ставки.

Читайте також: Коли Україна стане членом ЄС і що може надати статус кандидата

Втім, зараз світ активно працює над тим, щоб більша частина грошей, що надаються Україні, йшла безоплатно. Співвідношення допомоги в майбутньому буде приблизно 90% безоплатно до 10% у борг. У нас рівень державного боргу до війни був нормальним, близько 50%, трохи більше, ніхто не зацікавлений у тому, щоб Україна, яка й без того постраждала від війни, нарощувала свій борг.

Заморожені гроші центробанку РФ: ці гроші не наші

Санкції, накладені на Росію, — безпрецедентні, в тому числі, тому що вони звернені на російський Центробанк. Як і багато Центробанків світу, російський тримав частину своїх резервів за межами країни, саме до них для РФ сьогодні обмежений доступ, вони просто знерухомлені.

Юридично ці гроші не наші. Для того, щоб вони стали нашими, ще доведеться добре попрацювати, але це буде робота в правильному напрямку, тим паче у всіх можливих варіантах Росія навряд чи отримає доступ до цих грошей найближчим часом.

Сьогоднішнє законодавство США юридично не дозволяє передати держрезерви однієї країни, що зберігаються, на допомогу іншій, можливо вдасться змінити законодавство США, і ми над цим теж думаємо.

Але для Америки це делікатне і непросте питання: всі центральні банки світу зберігають частину своїх резервів у США. Якщо такий прецедент із Росією трапиться, то багато хто побоїться робити це надалі.

Як стимулювати економіку України під час війни

Велике державне замовлення — це те, що потрібно і дозволено під час війни. Наприклад, низка українських компаній, таких як Метінвест чи Ковальська, сьогодні роблять протитанкових їжаків. Це вірний шлях використання металургійної продукції для війни.

Але держава має за цих їжаків платити. Якщо підприємство робить все це власним коштом, це не запустить економіку країни, це проїдання ресурсів, тим паче, що державі зараз є чим платити.

Наше завдання зараз, щоб держава закуповувала більше IT-послуг, продуктових послуг, логістичних — будь-яких і платила за них. Тоді економіка рухатиметься, і гроші як мастильний механізм допоможуть шестерням обертатися.

Держава замовляє компаніям і платить їм, ті, зі свого боку, платять своїм працівникам і знімають тягар соціальних виплат із самої держави. Гроші для оплати цього замовлення сьогодні держава має.

Релокації виробництв, які сьогодні можна перемістити з регіонів, де йде гаряча війна, ближче до західного кордону. Самі бізнеси не завжди здатні забезпечити вивезення ресурсів та обладнання, але держава з Укрзалізницею та її можливостями логістики може бути дуже ефективною у цьому питанні.

Після перемоги на зруйнованих територіях ми за допомогою наших союзників створюватимемо нову економіку, але частину старої можна врятувати вже сьогодні.

На мій погляд, під час війни краще не проводити будь-які реформи оподаткування чи митної системи, оскільки будь-які нові ініціативи, швидше, посіють хаос і є складними в адмініструванні.

Великою допомогою було б сказати бізнесу: всі, хто може заплатити податки, — заплатіть, хто не може — це також зрозуміла ситуація. Якщо зараз ніхто взагалі не платитиме, то держава буде змушена друкувати ще більше грошей, і ми отримаємо після війни набагато більшу інфляцію, ніж нам потрібна.