Що робити з гривневими заощадженнями та готівкою за кордоном

«Як врятувати безготівкову гривню в українському банку?» і «що робити з готівковою гривнею за кордоном?», — два питання, які найчастіше ставлять фінансовому планеру в iPlan.ua Любомиру Остапіву в останні три тижні війни. Відповіді на них він підготував у колонці для НВ. «Мінфін» вибрав головне.

Наскільки серйозно поранено гривню

Адже всі розуміємо, що реальний курс долара вищий, ніж 29,25. Тут наші втрати значно менші, ніж у ворогів з їхнім підбитим рублем. На «чорному» ринку після перших днів паніки діапазон коливань 31−35 грн/дол. Валютна пара за USDT (криптовалютний аналог долара) близько позначки 31 UAH/USDT на криптобіржі Binance станом на 16 березня.

Що відбувається з гривнею

По-перше, її лікують і підтримують професіонали з НБУ. А технологічна робота українських банків під час воєнного стану увійде в підручники світової історії. Її, до речі, вже високо оцінили 3 млн українських біженців, які без проблем користуються українськими картками за кордоном, ще й платять за курсами злотого та євро, суттєво кращими за чорний ринок та обмінники.

По-друге, ми маємо величезну фінансову підтримку західних партнерів. Чого вартують одні тільки США з їхніми недавніми додатковими $13,6 млрд. Якщо зараз мова про десятки мільярдів доларів допомоги, то в післявоєнний час, ймовірно, порядок сум на відбудову України зросте до сотень мільярдів.

І нарешті, вкотре дякуємо українцям за кордоном, які, нагадаю, за 2021 рік переказали в Україну рекордні $15 млрд. Вони продовжують підтримувати родичів, волонтерів та Україну загалом. Під час війни до них з гуманітарними переказами ще й долучилися мешканці цивілізованих країн.

Читайте також: 10 правил для тих, хто залишає Україну: як поводитись з грошима

Поміркуємо, як врятувати гривню

Перший спосіб — ми маємо підтримувати Україну і наближати нашу перемогу всіма силами і доступними фінансами. Ефект цього фактору впливу на збереження життя і заощаджень українців неоціненний.

Другий спосіб — вивести гривню на криптовалютні біржі чи міжнародні системи переказів. Ці способи працюють так-сяк, і ведуть до втрат 3−6% на комісіях. Можна зрозуміти тих, хто так робить, намагаючись диверсифікувати гривню в банку чи допомогти рідним, які тимчасово за кордоном. Однак, як відповідальні громадяни маємо пам’ятати — якщо всі масово почнуть робити так, то гілка відносної фінансової стабільності зламається. А всі ми на ній зараз сидимо.

Третій спосіб — інвестувати вільну гривню в державні облігації. У гривні ставка 11% річних, тобто, як мінімум до курсу 32,46, це буде ще й вигідно у доларовому еквіваленті. У доларовому еквіваленті останній аукціон показав 3,7% річних. Зайве нагадати, що це ще один спосіб підтримки Збройних сил України.

Щодо готівкової гривні за кордоном, то, на жаль, хорошого рішення не знайдено. Ця проблема настільки гостра, що польські банки навіть звернулися до Європейського центробанку з проханням допомогти. На жаль, як це останнім часом часто буває, з німецькими бюрократами віз й досі там.

Стійкістю українського народу перед агресором захоплюється весь світ. І помірна девальвація гривні та працююча банківська система стали для українців позитивною новиною у важкі дні війни. Однак економіка в більшій прірві, ніж відсотки девальвації.

Лише успіхи наших військових, мир найближчими тижнями, професійні дії НБУ, урядовців економічного блоку та комерційних банків спроможні забезпечити фінансову стабільність і відродження економіки.