Статус біженця в Європі: чому не варто поспішати з його оформленням

За даними ООН, близько 2,7 млн. громадян України вже знайшли притулок за кордоном. У Європі очікують, що кількість наших співвітчизників, які втікають від війни до країн Євросоюзу, може досягти 6,5 млн. Перетинаючи кордон із ЄС, українці можуть скористатися безвізовим режимом, отримати «тимчасовий захист» або «статус біженця». Ми розповімо, що означає кожен із цих статусів і в чому їх відмінності.

Безвізовий режим: просто і звично

З червня 2017 року між Україною та ЄС діє безвізовий режим. Він дає українцям право вільно пересуватися територією Шенгенської зони, включаючи 28 держав Євросоюзу. Цим правом може користуватися кожен громадянин України за наявності біометричного закордонного паспорта. На практиці все дещо складніше. Прикордонники можуть вимагати додаткових документів. Наприклад:

• підтвердження платоспроможності. Це може бути готівкова валюта (45−50 євро на добу), витяг з банківського рахунку, дорожні чеки або кредитні картки;
• документи, що підтверджують мету поїздки;
• медичне страхування;
• зворотний квиток;
• броню на проживання в готелі.

Термін перебування в країнах Шенгену обмежений. Працює правило 90/180. Тобто в'їжджаючи до ЄС, громадяни України можуть перебувати там не більше 90 днів із 180. Свої корективи до правил внесла пандемія коронавірусу. Багато європейських країн вимагали підтвердження вакцинації.

Читайте також: Ціни на оренду у великих містах Польщі зросли на 20−25%

Як змінилися правила під час війни

Війна змусила європейців скоригувати правила. Наразі, пропускаючи наших громадян, європейські прикордонники країн-сусідів України керуються спеціальними методичними рекомендаціями Єврокомісії.

Головна рекомендація — послабити контроль. Повноцінну перевірку радять проводити лише тоді, коли є сумніви щодо ідентифікації особи або є підстави вважати, що людина несе загрозу, наприклад, терористичну. Щоб уникнути черг, ЄК припускає можливість перевірки особи не лише на кордоні, а й в інших безпечних місцях.

Але загалом українці з біометричними закордонними паспортами можуть в'їхати до ЄС без проблем. Складніше тим, хто не зміг взяти біометрику з собою або ж у когось немає ні її, ні закордонного паспорта. Прикордонникам рекомендують видавати таким громадянам декларацію про в'їзд до ЄС та/або тимчасовий проїзний документ.

Для наших співгромадян, які прибувають на кордон, важливо мати хоч якийсь документ — внутрішній паспорт, прострочений закордонний паспорт або свідоцтво про народження для дітей. Тоді прикордонникам легше встановити особистість.

Митне оформлення речей та домашніх тварин

Єврокомісія рекомендувала спростити ввезення в ЄС особистих речей біженців та свійських тварин. Брюссельські чиновники проінформували про це ветеринарні органи сусідніх з Україною держав.

Водночас, прикордонникам рекомендували дуже уважно стежити за тим, щоб контрабандисти не скористалися ситуацією та не спробували ввезти до ЄС небезпечні товари, наприклад зброю чи вибухівку.

Скільки готівки можна брати із собою

Українцям знову заборонено вивозити за кордон готівкові валютні цінності, обсяг яких перевищує еквівалент у 10 тисяч євро. Це правило діє з 13 березня.

Читайте також: Курс списання польського злотого з гривневих карток зріс на 6%: у чому причина

Щоб перевезти за кордон готівку у валюті еквівалентом понад 10 тисяч євро, необхідно надати підтверджуючі документи:

• довідка про зняття готівки з власних (особистих) рахунків;
• валютно-обмінна квитанція;
• довідка про придбання банківських металів.

Тимчасовий захист країн ЄС: швидко, але не назавжди

У 2001 році після конфлікту в колишній Югославії ЄС ухвалив Директиву про тимчасовий захист (ДВЗ). Її мета — за спрощеною процедурою надати швидку та ефективну допомогу біженцям під час їхнього масового припливу.

З того часу ДВЗ жодного разу не використовувалася. Але військове вторгнення Росії в Україну перетворило на біженців мільйони українців. Тому 4 березня ЄС уперше активував ДВЗ.

Що це змінює для нас?

По-перше, це продовжує термін перебування в ЄС. ДВЗ знімає обмеження 90/180, що діє при безвізі. Отримавши тимчасовий захист, на території Шенгену можна буде щонайменше рік, а якщо ситуація в Україні не покращиться, то термін перебування двічі може бути продовжений на півроку.

Далі Рада ЄС може продовжити захист на рік. Максимальний термін перебування при тимчасовому захисті — 3 роки. Звичайно, якщо весь цей час діятиме Директива.

По-друге, тимчасовий захист дає біженцям певні права. Це соціальна та медична допомога, право на проживання та доступ до житла, ринку праці. Люди можуть не тільки працювати в ЄС за наймом, а й займатися підприємницькою діяльністю, відвідувати курси підвищення кваліфікації та навчатися нових професій. Діти, які прибули без батьків, отримають опікунів та зможуть навчатися у школі.

Читайте також: Де шукати роботу в Європі — список сайтів

Ці права прив'язані не до всього ЄС, а до конкретної держави. Для того, щоб ними скористатися, потрібно звернутися за дозволом на проживання до органів влади, які займаються питаннями тимчасового захисту. У різних країнах це можуть бути різні установи.

Там переміщеним українцям мають видати документ, який пояснює зрозумілою їм мовою їхній статус та права.

Після отримання дозволу на проживання подорожувати в інші країни Шенгену можна буде за звичними для безвізу правилами: не більше 90 днів за кожен 180-денний період.

Це набір мінімальних стандартів. Якщо якась держава Євросоюзу надає велику підтримку, це лише вітається.

На кого поширюється тимчасовий захист ЄС

Він поширюється на:

• громадян України, які проживали в країні на момент вторгнення російських військ — 24 лютого 2022 року — та були змушені залишити свої будинки;
• людей, які мають політичний притулок в Україні.
• членів сімей перших двох категорій: чоловік або дружина, включаючи і незареєстровані шлюбні стосунки, неповнолітні діти, близькі родичі, які проживали разом та залежні від людини з перших двох категорій.
• громадян третіх країн, які мали в Україні постійний дозвіл на проживання, які не можуть повернутися на батьківщину, бо це небезпечно.

На кого не поширюється тимчасовий захист ЄС

Тимчасовим захистом не можуть скористатися громадяни третіх країн, які проживали в Україні без постійного посвідчення на проживання, якщо їхня батьківщина є безпечною країною. Насамперед, іноземні студенти. У Єврокомісії їм обіцяють допомогти у поверненні додому. Але держави ЄС можуть і їм надати тимчасовий захист.

Рада ЄС рекомендувала надати тимчасовий захист і людям, які виїхали з України незадовго до 24 лютого, рятуючись від можливої війни або якщо вони були у відпустці чи відрядженні в Євросоюзі. Але це теж на розсуд національної влади.

Статус біженця: для тих, хто вирішив не повертатися

Перетинаючи кордон із ЄС, громадяни України, які рятуються від війни, можуть подати прохання про притулок — набути статусу біженця. Для цього потрібно звернутися до прикордонної служби.

Але це триваліша процедура, на яку може піти півроку. Весь цей час доведеться перебувати в тій країні, де було подано таке прохання, оскільки на час його розгляду український паспорт вилучається. Плюс поки розглядається прохання, заявник не може працевлаштуватися в ЄС.

У кожній з країн ЄС отримання статусу біженця має свої особливості, але в цілому, він має приблизно стандартний набір можливостей, що відкриваються, як і явних недоліків.

Ось, наприклад, плюси оформлення статусу біженця у Польщі:

• Статус біженця оформляється безплатно.
• Житло надається безкоштовно (спальне місце у спортзалі або будь-якому великому приміщенні, обладнаному для переселенців).
• Безкоштовна їжа та одяг.
• Безкоштовні консультації у сімейного лікаря (Lekarz internitsa. — ред.) будь-якого медичного закладу.
• Безкоштовний проїзд протягом 30 днів у поїздах. Єдина вимога — пред'явлення українського паспорту.
• Безкоштовна «Зелена картка» для страхування машини протягом 30 днів.
• Отримання соціальної виплати.

Мінуси:

• 6 місяців без можливості працевлаштування.
• Забирають паспорт та дають тимчасовий документ, що засвідчує статус біженця.
• Біженці не можуть відкрити рахунок у банку та активувати симкарту.

Важливо: якщо ви оформляєте статус біженця у Польщі, зробити аналогічну процедуру в іншій країні повторно неможливо. Якщо ви плануєте оформити статус біженця в Німеччині або Бельгії, перетинайте кордон із візою або в режимі безвізу.

Кому підійде статус біженця

По суті, статус біженця надає ті ж права, що й тимчасовий захист. Але якщо остання дається автоматично, то статус біженця отримати значно складніше. Займатися цим є сенс лише в тому випадку, якщо ви вирішили осісти в ЄС надовго і остаточно обрали країну, де хочете жити.

Але треба розуміти, що це може на місяці заблокувати вас в одній із країн Європи, тоді як отримавши захист, пересуватися Шенгеном можна буде вільно. Та головне — тимчасовий захист не забороняє надалі подавати прохання про притулок. Тобто зробити це можна буде будь-якої миті, якщо ви вирішите, що вам це точно потрібно.

Якщо ж ви плануєте повернутись на батьківщину протягом найближчих трьох місяців і на цей час можете самі забезпечити себе житлом у Європі, то можна просто скористатися безвізом.

Андрій Жуматій