Валютний ринок під час війни: за скільки можна купити готівковий долар та євро

Валютний ринок України починає пристосовуватись до умов війни. Про його відновлення говорити ще зарано. Але є вже ситуативні спалахи активності бізнесу та населення.

Потік валюти зупинився

Військові дії охопили основну частину тих областей країни, які були орієнтовані на виробництво експортної продукції. Насамперед — металургії, видобутку руди та сільгосппродукції.

За даними Держстату за 2021 рік імпорт товарів становив близько $72,82 млрд, а експорт зріс до $68,09 млрд. Тільки металургія принесла Україні $15,2 млрд валютної виручки, ще майже $7 млрд надійшло від постачання за кордон залізорудної сировини, решта — переважно аграрії та IT-сектор. Істотну частку в надходження валюти в Україну вносили й перекази заробітчан.

Наразі більшість цих каналів надходження валюти до країни перекрито. Наприклад, валютний ринок втрачатиме близько $1,3 млрд лише через вимушений простій у металургії. За постачанням залізорудної сировини втрати можуть становити до 50% виручки або близько $300 млн на місяць.

Читайте також: Втрати ВВП України від війни рахуватимуть у квітні — Мінекономіки

Істотно скоротяться надходження від аграріїв, оскільки Кабмін заборонив повністю чи частково експорт значної кількості їхньої продукції. Переорієнтуються й IT-шники, які правдами чи неправдами почали активно перекидати свої бізнеси до спокійніших країн. Скорочуються надходження і від заробітчан, оскільки багато з них забрали свої сім'ї в ту саму Польщу і тепер їм просто немає кому перераховувати свої зароблені кошти в Україну.

Частково ці «дірки» закриваються за рахунок валюти, що надходить у вигляді фінансової та кредитної допомоги від наших міжнародних партнерів.

Читайте також: Через війну Україна втратила $565 млрд: скільки вже покрив Захід

Готівковий ринок

На готівковому ринку поки що досить суперечлива ситуація.

«Мінфін» розглядав ситуацію в Києві, оскільки готівковий ринок у різних областях поводиться абсолютно по-різному.

Регіони

У західних областях, куди ще не повністю докотилися всі реалії війни, а біженці масово виїжджають за кордон — обмінники є досить активними.

У регіонах, де йдуть масовані бойові дії, — точно не до валютообміну. Там відбуваються поодинокі угоди за ситуативним курсом, який взагалі не може служити глобальним орієнтиром.

Київ

Цікава ситуація у столиці. Офіційно у Києві продажу готівкової валюти банками населенню практично немає — Нацбанк заборонив її своїми останніми постановами. І відділення банків мають працювати лише «в один бік» — на викуп у громадян валюти за офіційним курсом долара 29,2549 гривень (плюс-мінус 1%) та євро 33,1707 гривень (плюс-мінус 1%). Тобто з коридором за доларом від 28,96 до 29,55 гривень та за євро від 32,83 до 33,50 гривень.

Але в сьогоднішніх реаліях практично працюючих відділень банків останніми днями немає ані в центрі міста, ані на околицях. Фінансисти мають право не відкривати відділення банків у разі загрози життю співробітникам та клієнтам, а постійні повітряні тривоги — не найкращий час для банківських операцій поза домом. Тому активності саме відділень банків немає і вони переважно закриті.

Читайте також: Чому гривня девальвувала менше, ніж російський рубль

Веселіше з обмінниками фінкомпаній. Більшість із них не працюють, але все ж таки є окремі сміливці, які відкриваються на короткі проміжки часу протягом дня. Тим паче, що через комендантську годину нічних обмінок вже теж немає.

Реалії такі, що основна їх частина працює на скуповування долара та євро, що в принципі відповідає вказівкам Нацбанку. Пересічні громадяни не мають великих запасів гривні і несуть туди свої скромні валютні заначки, щоб потім купити на отримані гроші переважно їжу, оплатити комуналку (через поповнення потім своїх карток) або заправити автомобіль.

Але деякі обмінники продають валюту за ситуативно сформованим курсом. Це звичайно взагалі не порівняти з довоєнними обсягами готівкового ринку. За аналізом того ж валютного сервісу «Мінфіну» — «Валютний аукціон» — зараз обсяг заявок становить близько 15−20% від рівнів до 24 лютого. І це ще багато. Та й реальні угоди переважно не перевищують сум до $100−1000 в еквіваленті.

Власники працюючих обмінок не надто дотримуються вимог НБУ щодо 1% до офіційного курсу і ставлять свої цінники продажу валюти, виходячи із власних можливостей. Причому зазвичай з дуже значним спредом між купівлею та продажем.

Але далеко не факт, що ті, кому потрібна валюта, зрештою зможуть її купити. Частина фінансистів і касирів обмінок визнає, що вони лише виставляють обидва котирування (і купівлю, і продаж), а насправді все ж таки повністю виконують вимоги Нацбанку і за фактом лише викуповують валюту.

Котирування

За даними додатка «Мінфін-Валюта», котирування прийому долара у працюючих обмінниках Києва 15 березня (до періоду подовженої комендантської години) були в межах широкого коридору від 28 до 31,50 гривень, продаж — від 33 до 37 гривень.

За євро — котирування прийому від 32,30 до 34,25 гривень, а продажі — від 34,40 до 40 гривень. При цьому «найвідчайдушніші» фінансисти задирали курс продажу євровалюти навіть до 41−45 гривень.

Зважаючи на те, що зараз пересування Києвом дуже ускладнене — реальні покупці валюти навряд чи особливо «ганяються» за оптимальним курсом і змушені переважно йти на поводі у продавців долара та євро, керуючись принципом «тут і зараз».

Коли з'явиться чорний ринок

Фінансові ринки, як і всі інші, не терплять порожнечі. І якщо Нацбанк оперативно зараз не запустить контрольований ринок готівкової валюти, це призведе лише до активізації сірого та чорного ринків, де курси суттєво відрізнятимуться від декларованих регулятором.

Всі ми добре пам'ятаємо лихі 90-ті роки і міняйл під обмінниками, а також паралельне існування декількох курсів у країні. Це додатково «битиме» по цінах на всі імпортні товари та паливо, тому що всі торговці закладатимуть максимальні валютні котирування при формуванні своїх цінників. Оплачуватимуть весь цей розгул цін знову ж таки пересічні громадяни, купуючи товари втридорога.

Автор:

Аналітик Олексій Козирєв

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи