Loader
Кредитний простір » Актуальні новини » Росія вводить санкції у відповідь проти ЄС і США: чому вони не спрацюють

Росія вводить санкції у відповідь проти ЄС і США: чому вони не спрацюють

Переважна більшість розвинутих країн світу запровадили проти РФ економічні санкції, які, по суті, дорівнюють ядерному бомбардуванню економіки. Росія вже заявила про набір контрзаходів проти «недружніх країн». Чому цей план приречений на провал у колонці для НВ розповів Василь Фурман, заступник Голови Ради НБУ.

Десятки мільйонів росіян відчули та відчують незабаром санкції на собі через падіння доходів, безробіття, високу інфляцію, падіння рубля, дефолт країни та багатьох корпорацій, ембарго на нафту та газ, закриття та банкрутства підтриємств і цілих галузей. Це відкат економіки РФ назад на десятки років та стагнація розвитку. Можна стверджувати, що наступні 10 років для РФ будуть називати «втраченим десятиліттям».

Чому не спрацюють російські контрзаходи

Браві заяви, що програми по імпортозаміщенню, націоналізації міжнародних підприємств, програми допомоги бізнесу — так і залишаться на папері, бо сьогодні на них немає великих грошей у звязку із санкціями та весь великий бізнес РФ інтегрований в міжнародну кооперацію.

Навіть їхнє власне виробництво лад та жигулів зупинилося, бо немає постачання чіпів та мікросхем з закордону у звязку із санкціями. Або уявіть собі ситуацію, вони націоналізують фольксваген, який виробляє авто з переважної більшості комплектуючих, які імпортувалися раніше.

Читайте також: Чому Китай підтримує війну Росії проти України

І що, вони зможуть виробляти свій російський VW? Однозначно ні. Дуже просто заявити, навіть прийняти закон, що РФ націоналізує 59 іноземних компаній, що залишили ринок (Volkswagen, Apple, IKEA, Microsoft, IBM, Shell, McDonald’s, Porsche, Toyota, H&M та інші).

Але це працювати не буде. Більше того, міжнародні корпорації зможуть виграти міжнародні суди проти РФ у майбутньому, якщо станеться націоналізація, та відсудити фінансові компенсації.

Як виглядатиме незабаром російська економіка: іранський досвід

Як вбивають екноміку санкції, можна побачити на прикладі Ірану, і це при тому, що санкції там були введені менші.

Понад 40 років санкційного тиску та понад 10 років майже повної ізоляції від світової фінансово-економічної системи, звичайно, не могли пройти безслідно для іранської економіки. У 2012−2021 роках економіка стагнувала — середньорічне зростання ВВП за цей період склало 0,58%.

Причому без урахування економічного зростання 2016 та 2017 років (+13,4 та +3,7% відповідно), коли економіка отримала перепочинок від санкцій завдяки ядерній угоді, середньорічний показник зростання ВВП і взагалі був би негативним: -1,4%. ВВП на душу населення за 2012−2020 роки знизився майже на 70% до $2 400, тобто приблизно до рівня 20-річної давності.

Ще одна хронічна проблема іранської економіки, багато в чому зумовлена ​​санкціями, — галопуюча інфляція. В останні десятиліття інфляція в Ірані взагалі рідко опускалася нижче за двозначні значення, проте з 2018 року, коли санкції проти країни відновилися, цей показник за підсумками року двічі наближався до 50%.

Причина — слабкий ріал, на який, у свою чергу, тиснуть міжнародні обмеження щодо іранського ЦБ. Центробанк Ісламської республіки після введення санкцій адміністрацією Трампа зберіг доступ лише до 10% міжнародних резервів: якщо у 2018 році у розпорядженні іранського регулятора, за даними МВФ, було $122,5 млрд, то у 2020 році — лише $12,4 млрд (у 2021 році обсяг резервів завдяки покращенню кон’юнктури на сировинному ринку вдалося наростити до $31,4 млрд.).

У підсумку, якщо у січні 2018 року ринковий курс іранської валюти до долара становив 46 тис. ріалів, то до березня 2022 року вже близько 250 тис.

Паралельно ринковому валютному курсу існують ще два: офіційний курс ЦБ (42 тис. ріалів за долар, використовується державою при імпортних закупівлях їжі та медикаментів) та курс, за яким експортери продають валютну виручку (приблизно дорівнює ринковому).

Читайте також: Росія дорого заплатить за війну в Україні

Обсяг цієї виручки через санкції також різко скоротився — з $66 млрд у 2017 році до $21 млрд у 2020-му, обсяги експорту в барелях з 2018 року впали більш ніж у чотири рази, обсяг видобутку у 2020-му досяг 30-річного мінімуму (до того ж що Іран як виняток не скорочує видобуток у рамках угоди ОПЕК+).

В умовах постійного санкційного тиску і падіння економіки влада країни сформувала концепцію-гасло — «економіка опору». Але бачимо, це не сильно допомогло економіці країни та населенню.

Що буде з Україною після війни

Ми з вами живемо в дуже складний час. Українці борються за своє майбутнє та перемагають. Я багато думав до війни, як нам зробити ривок та наздогнати сильні країни Європи.

Після перемоги, у нас буде цей шанс завдяки різним програм відродження, відбудови держави (так званий план Маршала)! Україна стане європеським тигром та сильною в економічному плані державою.