Хто і як заробляє на вмираючій економіці РФ: від нафти та акцій до ширвжитку

Росія вже оминула всі країни-ізгої за кількістю санкцій, отриманих від цивілізованого світу. А відомі рейтингові агенції навіть назвали конкретну дату дефолту РФ. Тим не менш, окремі компанії не втрачають нагоди зірвати останній куш. Хто вони і як це роблять, розбирався «Мінфін».

За підсумками лютого Росія побила всі рекорди за кількістю обмежень, накладених цивілізованими країнами — 5,5 тис. Для порівняння: проти Ірану, який знаходиться на 2 місці в цьому списку світових ізгоїв, накладено 3616 санкцій.

Читайте також: Росія дорого заплатить за війну в Україні

Але можливості санкційного тиску РФ далеко не вичерпані. Найсильнішим ударом останніх днів по економіці путінської Росії стало рішення Білого дому щодо обмеження продажу російських енергоносіїв. Але це резонансне рішення має свої нюанси.

Нафтогазове ембарго проти Росії та його бенефіціари

Штати до останнього чинили опір енергетичному ембарго. Навіть після введення санкцій проти окремих російських банків американський регулятор, по суті, залишив можливість і для них безперешкодно обслуговувати нафтогазові угоди.

У своєму роз'ясненні Мінфін США окремо пояснив, що американські санкції проти найбільших російських банків, включаючи ВТБ та Сбер, не поширюються на угоди з енергоресурсами до 24 червня. А трейдери та банки Уолл-стріт можуть і надалі купувати та продавати російські нафту та газ.

Однак, думка виборців — та річ, яку американські політики не можуть ігнорувати. Американці ж висловилися однозначно: як показало свіже опитування CNN, 83% громадян США виступають за посилення економічних санкцій проти Росії у відповідь на вторгнення в Україну.

Новий пакет американських санкцій проти РФ президент Джо Байден озвучив цього вівторка: Штати заборонили імпорт російського зрідженого природного газу та вугілля, а також нафти та нафтопродуктів.

«США націлені на головну артерію російської економіки», — заявив Байден. Що не менш важливо, американці також заборонили інвестиції в російський енергосектор. Це означає, що компанії, які й надалі співпрацюватимуть із РФ у цьому напрямі, також потраплять під санкції.

Американський президент відразу попередив, що такий крок чреватий подальшим зростанням цін на паливо в США, тобто вжиті проти агресора заходи будуть важкими і для Америки. Проте все не так однозначно.

По-перше, основні постачальники нафти та нафтопродуктів у США — Канада, Мексика та Саудівська Аравія. Росія на цьому ринку займає невелику частку, всього — 8%, з урахуванням імпорту через треті країни, за оцінками Bloomberg, ця частка становить 15,5%.

У грошовому вираженні це виглядає так: минулого року РФ експортувала нафти та нафтопродуктів на $180 млрд, з них у США (в т.ч. через треті країни) — на $17 млрд.

По-друге, котирування на нафту навпаки різко пішли вниз після оголошення нафтового ембарго США і повідомлення прем'єра Бориса Джонсона про те, що Великобританія припинить закупівлю російської нафти до кінця року. 9 березня вартість травневого ф'ючерсу на нафту марки Brent на лондонській біржі ICE у моменті впала на 18%, до $105,91 за барель. Ціна бареля сорту WTI опускалася нижче за $104.

Російський економіст Владислав Іноземцев вважає таку реакцію ринку цілком логічною.

«Якщо низка країн відмовляться від покупок російської нафти, це не обов'язково означатиме, що ця нафта залишиться в свердловині. Швидше за все, Росія пропонуватиме її на ті ринки, де вона зараз не надто сильно представлена. Причому з дисконтом (вже були повідомлення про те, що партії нафти Urals, що знаходяться на танкерах, які прямували до Північної Америки, трейдери намагалися перепродати зі знижкою в 30%). Таким чином, американські санкції можуть мати і зворотний ефект: Росія почне демпінгувати на ринку, і не те що $300/барель, а й 150 ми так і не побачимо», — написав він на своїй сторінці у фейсбук.

Читайте також: Що вже втратила Росія за два тижні війни в Україні

По-третє, не можна виключати, що у питанні нафтового ембарго адміністрація Білого дому прислухалася не лише до виборців, а й до лобістів американських нафтовиків.

За словами двох джерел Bloomberg, адміністрація Байдена обмірковує тимчасову відмову від санкцій щодо власної нафтової промисловості, щоб дозволити їй збільшити видобуток та продавати більше на міжнародному ринку.

Ще один цікавий момент: у статусі кандидата в президенти Байден наголошував на розвитку «зеленої» енергетики та поступовому згортанні видобутку традиційних енергоресурсів. За фактом, у перший рік його президентства було видано на 34% більше дозволів на буріння, ніж за той же період за його попередника Дональда Трампа, який вважався прихильником традиційної енергетики.

Все це видає реальні цілі Штатів, для реалізації яких війна Росії проти України стане каталізатором — обмежити роль РФ на світовому ринку постачання енергоресурсів.

Зробити це Штати можуть не лише шляхом нарощування власного нафтовидобутку, а й шляхом заміщення російських постачань за рахунок Саудівської Аравії, а також нині підсанкційних Венесуели та Іраку (американська дипломатія вже активно працює над можливістю зняття санкцій із цих країн).

ОАЕ обіцяє наростити видобуток нафти та закликає ОПЕК так само збільшити обсяги видобутку. Хоча ще на день раніше говорилося, що ОАЕ та Саудівська Аравія відмовили американцям у цьому кроці.

У разі зняття нафтових санкцій з Венесуели та Ірану ці країни вже до грудня зможуть збільшити сировинну пропозицію у світі на 2,5 млн. барелів на добу. Сланцева нафта із США зможе додати до цих показників ще 1,5 млн., або близько 4% світового споживання. Частка Росії у світовому експорті нафти зараз становить 11%.

На початку 2022 року Штати почали активно замінювати і російський газ у ЄС. Зі 101 партії американського зрідженого природного газу (ЗПГ) понад третина прибула до європейських терміналів. Вперше в історії експорт ЗПГ із США до Європи перевищив постачання трубопроводом із Росії.

Російський газовий експорт до Європи істотно скоротився. А оскільки ціни на газ у Європі приблизно вчетверо перевищують норму, експорт приносить США непоганий дохід, повідомляє The Wall Street Journal.

Свою присутність на європейському ринку американці нарощуватимуть і надалі. Учора Єврокомісія опублікувала офіційний план: до кінця 2022 року на дві третини скоротити закупівлю російського природного газу. Замість російського палива імпортувати скраплений газ європейці планують із Катару та США. Євросоюз імпортує 90% необхідного йому газу, 45% їх поставляється з Росії. На Росію також припадає близько 25% імпорту нафти та 45% імпорту вугілля.

Читайте також: 10 кроків, які зменшать залежність ЄС від російського газу на 30%

Чому за дужки винесли уран

До речі, ще один доказ дуже прагматичного підходу США до застосування санкцій. Заборона на американський імпорт російської нафти та інших енергетичних продуктів не включає постачання до Штатів урану для атомних електростанцій. Це пов'язано із проханням американського бізнесу, повідомляє Reuters.

Енергетика США залежить від постачання урану з Росії, Казахстану та Узбекистану. На ці три країни припадає половина всього урану, який використовується на американських атомних станціях.

Хоча ця ситуація може змінитися так само, як і історія з нафтою. У США немає власного виробництва чи переробки урану. Але кілька компаній уже заявили, що хотіли б відновити внутрішнє виробництво в Техасі або Вайомінгу, якщо виробники ядерної енергії підпишуть довгострокові контракти на постачання.

Кому дістануться російські активи

Військова агресія та шквал санкцій обвалили боргові інструменти та акції російських компаній. Акції Сбербанку впали до 1 центу (25 копійок), Лукойлу — до 25 центів, Газпрому — до 14 центів. В останній день торгів 25 лютого на московській біржі вони коштували 131, 4915 та 228 рублів відповідно.

Знайшлися і охочі скористатися таким розпродажем.

Купувати облігації російських компаній, що сильно постраждали, рекомендували аналітики найбільшого американського банку JP Morgan Chase. У їхніх рекомендаціях йшлося, зокрема, про папери Лукойлу та виробників сталі НЛМК та ММК.

JP Morgan, Goldman Sachs і деякі американські хедж-фонди і самі купували облігації у російських компаній, повідомляє німецький Handelsblatt з посиланням на Bloomberg. В останні тижні Штати неодноразово запроваджували жорсткі санкції щодо економіки Росії. Проте жоден із санкційних пакетів не торкнувся торгівлі облігаціями.

«Великі банки з Уолл-Стріт, такі як JP Morgan і Goldman Sachs, ніколи не втрачають можливості стати багатшими. Навіть якщо це означає отримати вигоду з вторгнення Росії в Україну та підірвати санкції щодо російських компаній», — прокоментувала те, що відбувається, сенатор від Нью-Йорка Елізабет Уоррен.

8 березня агентство Bloomberg з посиланням на конфіденційні джерела також повідомило, що переговори про можливе придбання пакетів акцій російського газового гіганта «Газпром» та виробника алюмінію «Русал» веде Китай. Експерти ж припускають, що видання дало далеко не повний список усіх активів, якими зацікавився Пекін. Швидше за все, йдеться про весь спектр найбільших російських сировинних компаній.

Як заробляють на споживчому ажіотажі

За неповні два тижні війни з Україною про обмеження або припинення роботи з Росією заявили 250 зарубіжних компаній. Про це свідчать дані Єльського університету, оприлюднені кілька днів тому. Зараз цих компаній більше: лише минулої доби бізнес-простір країни-агресора залишили ще 25 брендів.

«Компанії, ймовірно, йдуть, тому що ведення бізнесу з Росією пов'язане із значними репутаційними ризиками. Є багато інших місць для інвестицій та роботи, які не мають таких репутаційних ризиків та санкцій, що вбивають інвестиції», — пояснює мотивацію західного бізнесу Barrons.

Проте є й ті, хто має намір залишитись на російському ринку. Не планують залишати ринок Росії німецька торгова мережа METRO та французька мережа гіпермаркетів Ашан.

Припиняє інвестиції в РФ, але продовжить постачати туди продукцію Nestle (бренди компанії виробляють розчинну каву, мінеральну воду, шоколад, морозиво, бульйони, молочні продукти, дитяче харчування, корм для домашніх тварин, фармацевтичну продукцію та косметику).

Французька група Danone оголосила про рішення зупинити нові інвестиції в Росії через її агресію проти України, але залишати російський ринок поки не збирається.

Залишаються і харчові компанії: Cargill, Grupo Bimbo, Mondelez та агрокомпанія Bunge.

Продовжує свою роботу турецький бренд одягу LC Waikiki та японський колега Uniqlo.

Причина їх рішення очевидна: на тлі масової втечі конкурентів їхня продукція матиме підвищений попит, а ціни на неї суттєво зростуть.

Наприклад, традиційний набір жіночої косметички вже подорожчав на 60−80%, продукти харчування за кілька днів зросли у ціні на 15−30%.

Ціни на автомобілі та побутову техніку за перший тиждень березня на вітчизняні легкові авто зросли на 17,1%, на іномарки — на 15,2%, телевізори подорожчали на 15%, пилососи — на 14,6%, смартфони — на 9,6%. Такі дані офіційно дає Росстат.

І це ще не межа. Тож додаткові прибутки тим, хто залишилися в РФ, гарантовані, хоча і будуть отримані на шкоду репутації.