Топ-5 методів для ефективної роботи у держрегуляторі

Цього тижня виповниться рік, як Руслан Магомедов очолив Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Про те, що вже вдалося зробити, і те, що поки що вийшло не так, як планувалося, голова регулятора розповів «Мінфіну».

Майже все своє професійне життя я працював у приватному секторі — очолював інвестиційну компанію, був членом Наглядової ради біржі, розробляв та впроваджував комплексні рішення для покращення бізнес-процесів у компаніях і банках. До того, як очолити регулятор, я працював з Комісією як проєктний менеджер і вже мав досвід та розуміння, як працює регулятор зсередини. Однак, коли увійшов сюди як Голова, то усвідомив, що все набагато складніше — в НКЦПФР існує дуже багато процесів, які не видно ані широкому загалу, ані учасникам ринку та навіть деяким працівникам. Поки ти не керманич, тобі не видно всієї картини. Так, держорган працює дещо інакше, ніж бізнес, і тут іноді неможливо швидко змінити деякі процеси, тому що вони пов'язані з діяльністю інших держорганів, і треба домовлятися з колегами, які в них працюють. Але в будь-якому разі є принципи, які, на мою думку, є визначальними в роботі керівника, і далі я про них розповім.

1. Партнерський підхід і діалог

Я недарма ставлю цей принцип на перше місце, адже вважаю, що саме партнерство, відкритість, готовність слухати і дослухатись — топпріоритет всюди — в сім'ї, бізнесі, держуправлінні. Певен, за цей рік разом із комісіонерами ми вислухали всіх, хто захотів прийти до нас. І не просто вислухали, а й дали слушні поради, а десь і самі скористались рекомендаціями. З одного боку — наприклад, спільно з ринковою спільнотою створили пул документів, що регулює діяльність інвестфірм (раніше вони називалися торговцями цінними паперами), — від ліцензійних умов до вимог до угод. В результаті учасники ринку отримали нормативно-правові акти, які значною мірою враховують їхні побажання та очікування. З іншого боку, ми можемо порадити такі рішення та моделі, які цілковито підійдуть клієнтам учасників ринку, як це було, наприклад, із методами купівлі цінних паперів іноземних емітентів в Україні.

Читайте також: Руслан Магомедов: «Хочемо, щоб в Україні торгувалися акції компаній з S&P 500»

2. Курс на діджиталізацію і спрощення

Відверто: моя мета — зробити так, щоб отримати ліцензію, зареєструвати фонд, здійснити емісію будь-яких інструментів можна було онлайн. Як на мене, це не просто тренд, а реально вимога часу.

Поки що ми в регуляторі рухаємось до цієї мрії і допомагаємо учасникам-ринкам впроваджувати ті самі додатки для онлайн-інвестицій, про які так багато розмов зараз. Якщо на початку моєї каденції не було жодного, то наразі їх вже близько десяти.

Для мене це дійсно важливо — я за своєю природою технократ. Зараз на моєму смартфоні на окремому екрані згруповані всі українські аплікації для торгівлі цінними паперами, які мені дали розробники для тестування, — ICU Trade, Wotan, Bond.ua, VAMS, Multi Invest, Bond.ua. До речі, якщо хтось із вас, хто наразі розробляє подібні додатки, читає зараз ці рядки, — welcome, я встановлю і ваш додаток. І я щиро радий, що вітчизняні учасники ринку можуть запропонувати такий гідний продукт, і кількість таких пропозицій збільшується. А чим більшою буде конкуренція в цьому сегменті — тим кращі умови отримають споживачі. Такий закон ринку.
Прагнемо і діджиталізації зсередини та навіть вже маємо певні надбання. Перепустки до приміщень регулятора — тепер у смартфонах співробітників. Це не просто сучасно, а передусім безпечно і надійно. Комісія нині має свій Telegram-канал із усіма актуальними новинами, і ми й надалі прагнутимемо до відкритості.

Читайте також: Усі інвестиції в одному додатку. Що таке Multi Invest і навіщо він інвестору

3. Не боятись нового

Минулого року Комісія стала до регулювання абсолютно нової для себе галузі — товарних ринків. Поки що мова йде про торгівлю деревиною, але вже незабаром ми плануємо поширити цей досвід на ринок агропродукції та інші. І вже за цей незначний період ми бачимо позитивні зрушення — більшу прозорість торгів і, що найважливіше, додатковий прибуток для держави. Так, на ринку деревини констатують додаткові надходження на рівні не менше 1,8 млрд грн чистого доходу від її реалізації.

Нещодавно Верховна Рада знов ухвалила законопроєкт про віртуальні активи після його ветування Президентом. Згідно з пропозицією гаранту, регулятором цієї царини стане Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку спільно з НБУ, і у співпраці з Мінцифрою.

За увесь час існування регулятора Комісія не брала на себе нових повноважень. Ми ж не побоялись опановувати нове і, таким чином, вважаю, зробили краще для країни.

4. Брати на себе відповідальність

Десь поруч із відсутністю страху перед новим стоїть ще один принцип, який я можу назвати і правилом свого життя — брати на себе відповідальність. Приклад цього — законопроєкт, відомий за номером 5865, або про фінансові піраміди, який наприкінці минулого року депутати проголосували у першому читанні. Він передбачає, серед іншого, розширення повноважень Комісії для протидії сумнівним інвестиційним проєктам. Водночас, ми готові взяти на себе більше відповідальності і не реєструвати документи НКЦПФР у Міністерстві юстиції, а затверджувати Радою ринку. Так, при цьому з нас більше «спитають», але для регулювання «сірих» зон фінансової системи таке розширення спроможності є вкрай необхідним. Адже зрештою цей закон не тільки додасть сили Комісії, а й допоможе запустити другий рівень пенсійної реформи і отримати необхідну державі допомогу від МВФ.

5. Dream Big

Чи міг хтось ще декілька років тому припустити, що в Україні пройде ІРО? Можна багато говорити про його нішевий характер, але воно БУЛО і може слугувати прикладом для всіх компаній — послідовників. Вперше компанія свідомо випустила акції для залучення грошей в акціонерний капітал, і це неймовірно тішить. Чи міг хтось подумати, що Комісія розробить усе необхідне підґрунтя для запуску такого сталого і сучасного інструменту, як «зелені облігації»? Навряд чи, але ми це зробили.
Тож глобально моя мрія — повноцінна робота ринку капіталу, коли існують усі ланки ланцюгу: емітенти, які можуть залучати кошти, інструменти, в які можна вкладатись, ліквідність, деривативи, хеджування ризиків. Щоб велика кількість українських інвесторів змогла вкладатись в різноманіття українських інструментів від українських емітентів. Скажете, що надто масштабно і нездійсненно? А я вам відповім, що усі справжні великі мрії завжди здійснюються.

Читайте також: «Укрпошта», «Укроборонпром», «Київстар»… Хто буде першим на «народне» IPO