Як Нацбанк породжує статистичну плутанину

Реформований Нацбанк публікує багато цікавої статистики, набагато більше ніж раніше. Проте її оперативність та повнота — все ще далекі від ідеалу. Проблеми існують і з достовірністю офіційних даних.

Фокуси з Приватбанком

Ближче до вечора вівторка, 15 лютого, на сайті НБУ з'явилися оновлені дані щодо того, як банки виконують нормативи станом на 1 лютого.

Зі звітності випливало, що за січень поточного року норматив Н7 (кредитування в одні руки) Приватбанку збільшився майже втричі — до 22,66%. Тоді як максимально допустиме значення для ощадних банків становить 20%.

Водночас норматив відкритої валютної позиції Л13−1, який Приватбанк порушував ще на початок 2022 р. (86,5%), за січень виправився — і на 1 лютого становив лише 3,6%.

У Приваті не підтвердили цю ОФІЦІЙНУ інформацію регулятора. У середу (16 лютого) оновлення на якийсь час зникло з сайту НБУ, а до обіду з'явився новий файл. Там Приват виконує Н7 (8,25%), але, як і раніше, порушує Л13−1 (майже 100% при допустимому максимумі 15%).

Втратили $ 140 мільйонів

Перманентні останнім часом спалахи активності на валютному ринку привертають увагу до відповідної статистики. На початку лютого НБУ знову ж таки ОФІЦІЙНО відрапортував про те, що у неспокійному січні населення купило валюти на $253,6 млн більше, ніж продало .

Проте зараз йдеться вже про «чисту» купівлю на $214 млн. Мінус $40 млн (або 16−18% залежно від того, на що ділити). У прес-службі НБУ вважають таку розбіжність між оперативними та уточненими даними цілком нормальним явищем. Але це ще не все. На запит «Мінфіну» про деталізовану статистику, НБУ надіслав дані, згідно з якими чисте придбання валюти фізособами в січні склало трохи більше $117 млн! Тобто, майже вдвічі менше за вказані цифри. У результаті подальших переговорів начебто вдалося з'ясувати, куди поділися $100 млн. Про це розповімо читачам найближчим часом.

Недорахувалися 5 мільярдів гривень

Нещодавно заступник голови НБУ Юрій Гелетій в інтерв'ю заявив, що в січні відтік гривневих коштів фізосіб з банків склав 5%. За нашими розрахунками, це майже 23 млрд. грн.

Проте через кілька днів ЗМІ почали публікувати цифру відтому у 18 млрд грн (або 3,9%) з посиланням на ОФІЦІЙНІ дані Нацбанку.

Куди загубилося 5 млрд грн? Скоріш за все, винні нюанси методології. Справа в тому, що кошти фізосіб, населення чи домогосподарств фігурують у багатьох звітах НБУ і, як правило, їх значення не співпадають. Це й породжує плутанину. У цьому випадку ЗМІ посилалися на звіт, у якому йдеться виключно про гроші резидентів. Тоді як з іншого звіту, який поки що не оновлено, відомо, що на початок року фізособи-нерезиденти тримали у вітчизняних банках еквівалент близько 8 млрд грн. Напевно, вони теж у січні забирали гривню з банків, чим пояснюється нестиковка між офіційною статистикою та заявою чиновника НБУ. У всякому разі, це було б найбільш невинне пояснення.

Багато експертів зазначають, що НБУ гідно протистоїть нинішнім спробам дестабілізації валютного ринку. Хотілося б, щоб і в інформаційному плані регулятор поводився більш професійно.

Автор:

Редактор Дмитро Гриньков

Пише на теми: Фінанси, банки, інвестиції