Трейдер ICU: Після зниження ризику війни ціна на наші євробонди виглядає привабливо

Загострена ситуація на українсько-російському кордоні позначилася і на світових ринках. Голова ЄЦБ Крістін Лагард уже визнала, що «геополітичні хмари, що нависли над Європою», можуть позначитися на перспективах зростання єврозони. Що ховається за цими похмурими прогнозами та як ситуацією можуть скористатися інвестори, «Мінфіну» розповів трейдер групи ICU Віталій Сівач.

Віталій, ескалація конфлікту з Росією, судячи з економічної стрічки новин, позначається на глобальній економіці. Але, звичайно ж, найбільше — на європейській. Які сектори європейської економіки найчутливіші до нашої ситуації та чому?

Насамперед, нафтогазовий сектор — може знизитися світова торгівля природним газом із РФ. А ціни на газ, що зросли, призведуть до проблем в інших секторах. Зростуть ціни на електроенергію, адже газ використовується як паливо на багатьох європейських електростанціях.

Дорога електрика може знизити рентабельність або навіть спровокувати призупинення виробництва європейської сталі, нафтопродуктів, цементу, добрив та інших енергоінтенсивних продуктів. Відповідно, далі, ланцюжком, можуть постраждати транспортний сектор, будівництво та сільське господарство. Також можуть зрости ціни на нафту — один із основних драйверів інфляції.

Поки що європейський центробанк не поспішає йти шляхом ФРС. У будь-якому разі, чиновники регулятора вважають, що інфляція в єврозоні заспокоїться і без істотного посилення грошово-кредитної політики центробанку…

Щоб стримати інфляцію, ЄЦБ доведеться агресивніше підвищувати ставку. Висока облікова ставка, зі свого боку, може закінчитися не тільки падінням цін на акції всіх секторів економіки, але й економічним спадом. Найгірший сценарій, який можемо отримати, — це стагфляція.

Падіння економіки разом із падінням заробітків, помножене на галопуюче зростання цін, нічого приємного не принесе. Нікому. Але ще раз повторю, це найгірший сценарій. Його реалізація, як мінімум виходячи із сьогоднішньої ситуації, здається мені малоймовірною.

Наразі ЄЦБ поступово скорочує програму викупу активів. Чи може європейська фінансова влада у разі потреби розглянути питання викупу активів, що постраждали?

Я думаю, що про купівлю активів, що постраждали, говорити зарано і, сподіваюся, не доведеться говорити взагалі. Такі дії будуть актуальними лише у разі повномасштабної війни та наступних санкцій.

Тоді купівля активів може стати єдиним виходом. Санкції можуть призвести до паніки у певних секторах економіки. Щоб уникнути неконтрольованого падіння цін на облігації, комусь потрібно ці облігації купувати.

Також необхідно якимось чином вливати додаткові гроші на ринок для стимулювання економіки, щоб заспокоїти інвесторів. Викуп облігацій — саме той крок, який впорається з обома завданнями.

Сьогодні ж падіння цін на акції зумовлене тим, що інвестори почали включати в ціну ймовірність повномасштабних воєнних дій. Коли ця можливість наближатиметься до нуля, ціни відновляться.

Проте деякі експерти бачать у сьогоднішній ситуації «вікно можливостей» для інвестора. Наприклад, стратеги Oxford Economics говорять про можливість купівлі регіональних і глобальних активів, що постраждали. Акції яких європейських та глобальних компаній з тих, що постраждали, можна розглядати для купівлі зараз?

Важко щось конкретне виділити зараз. ФРС згортає монетарне стимулювання та збирається підвищувати облікову ставку. У такому середовищі ринкам не так просто зростати.

Насамперед, варто звернути увагу на акції дешевих компаній, які можуть легко перекласти зростаючу собівартість своєї продукції на кінцевого споживача. Можливо, зараз настав час подумати, як правильно захеджувати вже існуючі активи та позиції.

А якщо говорити про спекулятивний заробіток на акціях компаній, які просіли на тлі геополітичних подій?

Якщо інвестор хоче заробити на пом'якшенні геополітичної напруги або, навпаки, застрахуватися від загострення геополітичної ситуації, потрібно, насамперед, звернути увагу на активи, які безпосередньо прив'язані до України чи Росії.

Активи в цих країнах, наприклад, облігації, валюта чи акції (більше стосується російських акцій) — найчутливіші до таких змін. Акції європейських компаній практично не реагують на такі новини.

Це не той інструмент, який можна оптимально використовувати у таких випадках. Європейський ринок величезний, і Україна з Росією не займають у ньому значної частини. Якщо не враховувати постачання газу та нафти.

Після 2014 року Європа дуже скоротила торгівлю з Росією. А з Україною торгівля хоч і зросла, але залишається на порівняно низькому рівні. Тому акції європейських компаній не дуже чутливі до ризику вторгнення на цьому етапі.

Що відбувається з акціями українських компаній, що торгуються на міжнародних майданчиках у світлі нинішніх політичних подій? Чи варто зараз придивитися до акцій українських компаній та яких?

Акції українських компаній на міжнародних майданчиках не так суттєво й впали. Наприклад, ціна на акції Кернел від початку створеної РФ кризи знизилася на 15%. Але важко сказати, скільки з них можна віднести до локальної кризи, а скільки — до післяноворічного коригування цін на глобальних ринках акцій.

Незважаючи на досить стримане зниження ціни, Кернел виглядає дуже привабливо на всіх метриках. При на сільськогосподарську продукцію, які зростають, Кернел зможе продовжити показувати високу рентабельність і зростання продажів.

На які компанії ще можна звернути увагу?

Також варто звернути увагу на акції Феррекспо. Ціни на акції падали, починаючи з літа, через падіння цін на основну продукцію компанії — залізну руду. Але ціни на руду тепер стабілізувалися і почали зростати, а акції компанії, як і раніше, коштують дешево.

Під час високої інфляції, зростання цін на товарних ринках таку акцію потрібно мати в портфелі. Через ризик посилення російської агресії ціна на акцію і не сильно впала, але водночас і не змогла зрости, як вона мала б зробити через нещодавнє подорожчання руди.

Чи відображається загострення конфлікту на акціях, що торгуються на українських біржах?

На українських біржах немає настільки активної торгівлі акціями, щоб можна було зробити достовірні висновки про динаміку цін на них. Наприклад, на УБ за 2021 рік 86% усіх торгів припало на ОВДП.

Ось ОВДП досить сильно відреагували на ризик вторгнення. Ціна на папір із погашенням у лютому 2025 року впала зі 108 грн до 100,5 гривень. А дохідність, зі свого боку, зросла з 13,2% до 16,2% у гривні. Це досить сильний рух для такого паперу. Багато нерезидентів, як і локальні гравці, вирішили, що вони спокійніше спатимуть, якщо знизять свій ризик в українських активах.

Чи варто зараз звернути увагу на українські євробонди та чому?

Первинний ринок у євробондах практично зараз закритий. Мінфін не залучатиме долар дорожче ніж 8%. Зараз же дохідність на вторинному ринку вище за 10% на п'ятирічних паперах.

Тому поки що Мінфін не зможе продати свої папери по 7%+ річних. Доведеться сподіватися на допомогу та співпрацю з МФО, наприклад, на нову програму з МВФ.

Якою є ситуація на вторинному ринку?

Ціни на вторинному ринку на євробонди просіли драматично. Ціна на суверенний євробонд із погашенням у 2032 році впала зі 104 доларів за папір на початку листопада до 78 доларів до середини січня. Таку корекцію не часто можна побачити на ринку євробондів. Востаннє таке було у березні 2020-го у розпал коронакризи.

Чи можна скористатися ситуацією для купівлі?

Тепер, коли багато експертів зазначають, що ризик повномасштабної війни знижується, інвестори починають активно купувати євробонди. Ціна на них справді є дуже привабливою. Від 11,5% у доларі на коротких паперах до 9,5% на довгих — це виглядає привабливо, особливо якщо порівняти з поточними ставками на доларовий депозит у банках.

До того ж кредитний ризик банку може бути й вищим, аніж кредитний ризик Мінфіну, який випустив євробонди. Локальні інвестори поспішають скористатися такою можливістю і максимально активно перевкладають свої доларові активи в українські суверенні євробонди.