Мідь, нікель та нафта: ще один варіант захисту від інфляції

Сировинні товари продовжують перевершувати ринок акцій. За останній рік Bloomberg Commodity Index збільшився на 32%, тоді як S&P 500 додав 17%, а Nasdaq — майже 4%. Сировинні товари у 2022 році можуть забезпечити привабливу дохідність та диверсифікацію портфелів в умовах збереження сталої інфляції. Які ж труднощі та можливості очікують цей клас активів?

Одним із основних факторів зростання сировини є інфляція. Причина таких тісних взаємозв'язків у тому, що сировинні товари зберігають свою ціну в реальному вираженні. Збільшення цін одночасно за декількома групами товарів призводить до зростання кінцевої вартості виробництва, яка потім перекладається на плечі споживачів. Цю тенденцію ми помітили ще минулого року, коли інфляція постійно збільшувалась, впливаючи як на вартість виробництва, так і на роздрібні ціни.

У той же час, прискорення інфляції впливає на відсоткові ставки, про швидке підвищення яких було оголошено регуляторами. Зміна монетарної політики призводить до переоцінки різних класів активів, а сировинні товари певною мірою захищені від переоцінок. Коли інфляційні очікування зростають і є високими, інвестиційний попит на сировину зростає.

Оскільки сировинні товари є широким класом активів, важко знайти одну тему, яка керує ними одночасно. Однак, енергетичний перехід є фактором, який поєднує різні інструменти, впливаючи як на попит, так і на пропозицію.

У процесі енергопереходу збільшується частка нових первинних джерел енергії та відбувається поступове витіснення старих у загальному обсязі енергоспоживання. Йдеться тут як про «зелену» енергетику та електрокари, так і добрива, виробництво яких залежить від пропозиції та цін на нафту, і зрештою впливає на врожаї зернових культур.

Читайте також: Інфляція нікуди не подінеться: куди бігти інвестору

Енергетичний перехід тісно пов’язаний зі зміною клімату. У 2021 році зобов’язання щодо нульових викидів в атмосферу вуглекислого газу стосувалися 90% усього світу (порівнюючи з 30% у 2019 році). Проте, поточних зобов’язань виявилося замало для досягнення цілей щодо зміни клімату. Тому після конференції ООН COP26 сторони домовилися переглянути цілі на 2030 рік. Це означає, що 2022 стане ще одним роком дискусій про боротьбу зі зміною клімату, а скорочення викидів залишиться в центрі уваги.

Так, якщо ми подивимося на проєкти з відновлюваних джерел енергії (вітроенергетика, сонячна енергетика, водневі проєкти, електромобілі), то всі ці ініціативи сприяють попиту на метали, здебільшого на мідь, літій, кобальт, нікель, алюміній. Проте, запаси металів суттєво зменшилися останнім часом через низьке виробництво або його скорочення, проблеми з ланцюжками поставок тощо. (Мал. 1).

Зростання попиту на електромобілі у 2022 році призведе до дефіциту літію, оскільки використання матеріалу випереджає виробництво та виснажує запаси. За даними Benchmark Mineral, до 2030 року зростання електромобілів відповідатиме за 90% попиту на літій. Дисбаланс у виробництві в Азії та інших ринках призвів до того, що ціна на сировинний сподумен (силікат літію) зросла в 5,5 разів на рік. Очікується, що темпи зростання виробництва літію в 2022 році будуть нижчими за динаміку попиту, забезпечивши збільшення цін на літій для виробників.

Читайте також: Під електрокари в Україні дали пільги: як зміняться ціни на нові та вживані авто

Тренд на електрифікацію та ослаблення монетарної політики в Китаї (прискорення економічного зростання) є факторами вищого попиту на мідь, а обмежена пропозиція призводить до зростання ціни на актив. За останні два роки не було схвалено жодного нового проєкту з видобутку міді, за даними Goldman Sachs. Щоб вирішити довгостроковий дефіцит, потрібно близько 40 нових проєктів із будівництва мідних копалень. До 2023 року заплановано будівництво лише двох — у ДРК та Перу.

Очікується, що третина зростання споживання міді на 2,6% у 2022 році буде забезпечена секторами, пов’язаними із декарбонізацією. Поширення електрокарів збільшує попит на мідь за рахунок вищого (4х) рівня вмісту міді в електромобілях, порівнюючи з авто на ДВЗ. Вітрова та сонячна енергетика потребує у 4−15 разів більше міді, ніж теплова.

Зниження вартості нікелевих батарей у 2022 році та збільшення дефіциту нікелю першого класу сприятимуть зростанню вартості активу. Попит на нікель зростає експоненційно, але залежить від рівня забезпечення. Спочатку на 2021 рік прогнозувалося 49 тис. тонн профіциту, а закінчився рік дефіцитом у 159 тис. тонн (через попит на нержавіючу та електротехнічну продукцію, перебої у постачаннях). До 2024 року відбуватиметься пошук балансу між попитом та пропозицією, а потім із 2025 року нікель набуде фази відкритого дефіциту. У міру зростання щільності енергії нікелевих елементів наступного покоління для електрокарів, вартість нікелевих батарей може знизитися, а попит — збільшитися.

Читайте також: Нікель дорожчає: у чому причина

Скорочення пропозиції алюмінію у Європі та Китаї прискорює шлях до дефіциту, підвищуючи траєкторію цін. Зростання цін на енергоносії призвело до скорочення виробництва алюмінію. У випадку, якщо тенденція триватиме ще 3−6 місяців, за оцінкою Morgan Stanley, постачання алюмінію може скоротитися на 300 тис. тонн, порівнюючи з базовими оцінками, що призведе до ще більшого дефіциту.

Попит на алюміній підтримується електрифікацією. В електрокарах міститься на 30% більше алюмінію, ніж в авто з ДВЗ, і він також є одним із найважливіших металів у сонячних батареях, оскільки становить 85%+ компонентів сонячних фотоелектричних панелей.

Але для видобувних видів палива, нафти і газу, енергетичний перехід створює невизначеність щодо довгострокових перспектив попиту. Він стає свого роду сигналом, щоб відмовитися від інвестицій у нові виробничі потужності, що впливає на капітальні інвестиції та пропозицію (шляхом обмеження) ще до того, як на попит буде зроблено суттєвий вплив.

Як капітальні витрати, так і видобуток нафти та природного газу продовжує падати у чотирьох супермагнатів (Exxon, Chevron, Royal Dutch Shell та Total Energies). Якщо у 2019 році інвестиції становили в середньому $15 млрд на квартал, то в 1-му кв. 2021 року вони впали на 50%. Крім того, компанії контролюються ESG.

2022 рік характеризуватиметься одночасним зміцненням попиту та скороченням пропозиції на ринках нафти та газу. Швидкість зміни цих складових є запорукою зростання цін на енергоносії.

Існує три фактори, які визначають напружений ринок нафти у 2022 році: низький рівень запасів, вільних потужностей та інвестицій.

• Торік світовий ринок недоотримав близько 2 млн барелів нафти на день. І хоча темпи скорочення запасів у 2022 році, ймовірно, сповільняться, тенденція зберігатиметься.

• Світові резервні потужності для виробництва нафти у надзвичайних ситуаціях повністю знаходяться в OPEC. За прогнозом Morgan Stanley, до середини року вільні потужності впадуть нижче 2 млн барелів на день з поточного рівня в 3,5 млн барелів на день. Історично, падіння потужностей до такого рівня призводило до збільшення ціни.

• Інвестиції мають тенденцію до зниження вже з 2014 року, впавши у 2020, та частково відновившись у 2021 році. Рівень інвестицій до поточного споживання залишається на низькому рівні, збільшення не прогнозується.

Склавши ці три фактори разом, ми отримаємо напружений ринок нафти, що підтримуватиме ціну на актив. Електрифікація впливає на збільшення попиту на ряд металів, необхідних для функціонування галузі. Таким чином, сировинні товари в умовах високої інфляції та збереження напруженості стають одним із захисних активів, який інвестори можуть використовувати для диверсифікації ризиків.

Читайте також: Цукерберг влаштував ринку розминку: далі буде ще цікавіше