Депозит під 17,5% — реально, але не в банку Oops! An Error Occurred

Інфляція стала нашою новою реальністю. За підсумками 2021 року ціни зросли більш ніж на 10%. В таких умовах дедалі більше українців замислюються над тим, як зберегти заощадження. Один із очевидних шляхів — почати інвестувати. Найбільш звичний і знайомий для українців спосіб — депозити. Щоправда, в останні роки їх дохідність знизилася. Втім, на депозиті все ще можна заробити навіть 17,5% річних. Але не в банку. Такі щедрі пропозиції зазвичай роблять кредитні спілки.

Часи високих ставок за банківськими вкладами, схоже, залишилися у минулому. Ще у січні 2020 року розміщені у банку на річний депозит 10 тис. грн приносили близько 1,5 тис. грн. Дохідність такого ж вкладу в січні 2022 року знизилася майже вдвічі.

Не покращило ситуацію і посилення монетарної політики НБУ. 21 січня регулятор підвищив облікову ставку до 10 в.п., повернувши її до рівня березня 2020 року. Проте банкіри поки що не поспішають переглядати дохідність вкладів.

Станом на 31 січня 2022 року український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (UIRD) для гривневих вкладів на 12 місяців перебував на позначці 9,09% річних. Тобто більшість банківських депозитів навіть не перекриває інфляційні витрати, а отже не до кінця можуть впоратися із функцією збереження коштів, не кажучи вже про їх примноження.

Зрозуміло, що багато вкладників замислюється над альтернативними варіантами. А вони, на щастя, є.

Не у банках єдиних

Розміщувати кошти на депозит українці можуть не лише у банках. Цей фінансовий інструмент пропонують також у кредитних спілках. Ключова відмінність останніх полягає в тому, що вони працюють не просто з клієнтами. Щоб скористатися послугами кредитної спілки — відкрити депозит чи оформити кредит — потрібно спочатку стати її членом.

Кредитна спілка може залучати кошти від своїх членів не тільки на депозитні рахунки, а й у якості пайових внесків. Різниця між ними суттєва.

У першому випадку вкладник віддає гроші на чітко визначений строк і отримує фіксовану дохідність, зазначену в договорі.

У другому випадку — при вкладенні коштів в якості пайового внеску — передбачається участь особи в капіталі кредитної спілки. Відповідно вкладник, як співвласник, може розраховувати на дохід від інвестиції, який залежить від фінансового результату установи.

За принципом роботи кредитні спілки дещо нагадують касу взаємодопомоги. Їхня мета — покращення добробуту своїх членів завдяки зменшенню ставок за кредитними продуктами та збільшенню ставок за депозитами.

Мовою цифр

Кредитні спілки — класичні фінансові установи, давно і широко поширені в усьому світі. Згідно з даними Всесвітньої ради кредитних спілок, майже 50 тисяч КС у 96 країнах об'єднують 177 млн осіб та мають активи на понад $1,2 трлн.

В Україні кредитні спілки теж не в новину, вони розпочали діяльність ще в 1992 році. Пік їхнього розвитку припав на 2008 рік. Тоді налічувалося 829 кредитних спілок, а кількість їхніх членів сягала 2,7 млн людей.

З того часу ринок суттєво зменшився, але став значно якіснішим, з чіткими правилами і сильними учасниками. Так, сьогодні в Україні зареєстровано близько 280 КС. Їхніми членами є 380 тис. осіб, а розмір активів сягає 2,4 млрд грн.

Середній вік вкладників у кредитних спілках — 37 років, а середній розмір депозиту — 160 тис. грн.

Кредитні спілки разом із банками є повноправними учасниками ринку фінансових послуг, щоправда за обсягами активів значно менші. Втім, це не применшує їхньої соціальної ролі у суспільстві. Особливо це відчутно в малих містах і селах, де КС широко представлені і приходять на виручку громадам, на відміну від великих комерційних банків, які оминають регіони.

Ціна депозиту

Обираючи кредитну спілку для розміщення депозиту, вкладнику — а водночас і співвласнику КС — важливо насамперед дві умови. Перш за все, дохідність, яку він може отримати. І звісно ж, реноме фінустанови, її досвід роботи на кредитному та депозитному ринках України.

Правду кажучи, є чимало КС, які вартують уваги і довіри. Серед них помітне місце займає кредитна спілка «ЗаРаЗ». Ця фінустанова успішно працює на ринку вже 10 років. Її учасниками є близько 2 тис. осіб. І це не просто клієнти, це фінансові партнери, співвласники, які можуть вносити свої пропозиції і безпосередньо впливати на діяльність КС.

Серед незмінних переваг кредитної спілки — надійність та висока дохідність. Своїм вкладникам «ЗаРаЗ» платить до 17,5% (!) річних у гривні. Таку ставку важко сьогодні знайти на ринку кредитних спілок, не кажучи вже про банки.

Як же цій спілці вдається забезпечувати своїм вкладникам такі високі ставки прибутковості по депозитах? Вся справа у специфіці її роботи. А вона полягає в тому, що залучені від вкладників кошти КС «ЗаРаЗ» видає в кредит під заставу столичної нерухомості.

«Тільки іпотека може надійно захистити вклади від будь-яких коливань і криз. При цьому вартість нерухомості у нас в заставі перевищує більш ніж удвічі вартість вкладів», — пояснюють у самій КС.

Крім того, для більшої безпеки, всі вклади в КС «ЗаРаЗ» страхуються на повну суму.

До речі, ця КС є учасником програми «Бонус від Мінфіну» а це означає додаткові можливості для вкладників — кожен, хто розмістить депозит у КС «ЗаРаз» через «Бонус від Мінфіну» з 9 лютого по 16 травня 2022 року отримають бонусом до вкладу, крім вигідної ставки, додаткові 300 грн.

Більше послуг, менше ризиків

Доручаючи свої кошти кредитній спілці, вкладники хочуть бути впевненими у її стабільності. Цьому питанню велику увагу приділяє й держава. А тому всі законодавчі ініціативи, які зараз впроваджує Нацбанк, спрямовані на те, щоб убезпечити громадян і осучаснити роботу кредитних спілок.

НБУ вже багато зробив у цьому напрямі: посилив регулювання та нагляд за ринком. Але далі — більше.

Так, на прийняття чекає проект закону «Про кредитні спілки» (№ 5125), ухвалений Верховною Радою у другому читанні. З одного боку, документ передбачає посилення вимог до КС, зокрема, щодо їх ліцензування, корпоративного управління, рівня капіталізації, системи завчасного попередження ризиків і виведення фінустанов з ринку. Але з іншого боку, відкриває для них нові можливості для розвитку та зростання. Адже перелік послуг кредитних спілок розшириться, будуть впроваджені нові інструменти підтримки ліквідності та платоспроможності.

Саме реалізація усіх цих кроків має забезпечити стабільність діяльності кредитних спілок та надійне збереження коштів їх членів.

Ще більше впевненості учасникам ринку додасть включення КС до Фонду гарантування вкладів. Поки така можливість лише обговорюється. Проте ринок сподівається вже через рік до — 1 січня 2023 року, як це передбачено Стратегією розвитку фінансового ринку до 2025 року, отримати системи гарантування вкладів для КС. Це також дозволить зміцнити довіру споживачів до кредитних спілок та дасть імпульс для розвитку цього ринку в Україні.