Захід лякає можливою війною: як це позначається на економіці України Oops! An Error Occurred

Кажуть, інформаційний галас, піднятий нашими західними партнерами, шкодить економіці України. Свою думку з цього приводу на своїй сторінці у Facebook висловив інвестиційний банкір Dragon Capital Сергій Фурса.

Як реагувала гривня

Найочевидніша шкода — курс гривні. Але курс гривні вже повернувся до позначки 28 гривень за долар. На валютному ринку не було паніки. Депозити залишалися у банках. Не було черг в обмінниках. У тому числі тому, що за останні роки плаваючий валютний курс привчив людей, що гривня може рухатися в обидва боки. І розгойдувати ситуацію тут намагалися друзі Коломойського, а не західні партнери.

Нацбанк справді витратив трохи більше $1 млрд із резервів. Але для цього резерви й існують, щоб згладжувати валютні коливання.

І якщо ви вважаєте, що це багато, то пригадаймо, що діялося на валютному ринку під час російської агресії, під час боїв під Дебальцевим. Саме тоді курс відлітав до 34 гривень за долар, а паніка була надзвичайно високою.

А весь інформаційний галас, піднятий Заходом, дозволяє мінімізувати ризики саме цього сценарію. Коли Путін наважується на військову агресію. Це зберігає не лише життя українців (а також росіян та білорусів), але й економіку України.

Щойно Захід озвучує сценарій, Путін уже не може його використати. Немає ефекту раптовості. Та й образ Путіна укорінюється як образ агресора. Особливо коли різноманітні страшні сценарії з кремлівських конвертиків «на всі випадки життя» публікують таблоїди, а-ля Bild.

Таке читають звичайні люди, а не вошиві інтелігенти, і саме голоси цих людей є важливими на виборах. І тепер набагато більше таких людей вважає, що Росія хоче і може напасти на Україну. А значить, і політики змушені більше займати проукраїнську позицію. А це теж фактор, який зупинятиме Путіна.

Захід, піднявши галас, показав Путіну, даючи гроші та зброю, що ціна його вторгнення буде великою. А далі все вже залежить від ступеня його божевілля. У тому числі й подальша динаміка гривні.

Читайте також: Курс долара та євро цього тижня: що може знову розхитати ситуацію

Чи злякалися інвестори

Тут виходить, що особливо немає кого лякати. Як співали колись у радянській пісні «Якщо у вас немає собаки, її не отруїть сусід». Ми не мали черги з інвесторів, які готові інвестувати в економіку України, а тепер передумали. Усіх цих інвесторів давно налякали інвестиційні мачухи від СБУ, ДБР та прокуратури. Впоралися самостійно й давно.

Хто лякався — то це портфельні інвестори. Їх переляк вплинув на курс гривні, але ми бачимо, що ефект мінімальний. Їхній переляк вплинув і на зовнішній ринок, на ринок українських єврооблігацій.

Але це виявилося не так і погано. Чому? По-перше, тому що український Мінфін вийшов і купив дешевше від номіналу, значно дешевше, частину боргу, який Мінфін мав погасити вже у вересні. Значна економія грошей вийшла. Наші з вами гроші. Плюс, крім Мінфіну, українські єврооблігації стали активно викуповувати українці, що вдихнуло життя в український фондовий ринок, що перебуває в комі. Дрібниця, але приємно.

Читайте також: Ейфорія на ринку ОВДП закінчилася: що далі

Кредити лише за реформи

Важливий момент, що зовнішні інвестори залишаються наляканими, і після такого стресу не купуватимуть найближчим часом новий український борг. Це означає, що український уряд не зможе запозичити на зовнішньому ринку цього року, принаймні, у найближчі місяці.

Чи це погано? Для української влади — дуже погано. Але не для громадян. Чому? Тому що така ситуація змушує українську владу більше залежати від офіційних кредиторів. Повторюючи історію 2014−2015 рр., коли було зроблено основні реформи.

У тому числі ті, які зробили нашу економіку стійкішою, як реформа курсоутворення та Нацбанку. Та й молоді патрульні поліцейські, які не бояться вийти в ефір і можуть відмовитися від сумки із солодощами, з'явилися саме тоді.

Так ось, у 2022 році українська влада як ніколи потребуватиме підтримки МВФ, Світового Банку, ЄС та США. А отже, будуть змушені робити реформи. Як, наприклад, будуть змушені боротися із корупцією. Тільки бабло може перемогти таке зло. Тому що, як ми бачимо, без чарівного пенделя ніхто не хоче боротися з корупцією. І просто відкрито саботує обрання антикорупційного прокурора. Мабуть, бо не всі важливі люди ще пішли тихенько до лісу.

А реформи допомагають економіці України. А шкодять корупціонери. Отже, закритий зовнішній ринок, як ми бачимо, скоріше корисний для економіки України, а не шкідливий.

Таким чином, дуже некоректно говорити, що економіка України дуже страждає. Так, це неприємно. Але проблеми створюють не наші західні партнери, а Путін. А вони допомагають нам їх вирішувати. І дуже часто просять українську владу просто не заважати. Хоча і від цього мешканці Печерських пагорбів часто не можуть утриматися. Не дарма ж у Вашингтоні українську владу називають контрпродуктивною.

Читайте також: Все буде Grammarly: як українці створили онлайн-сервіс на $13 млрд

Хороша новина, що Штати та ЄС допомагають не українській владі. А всупереч їй. І всупереч їй значно наростили підтримку. Що, у довгостроковій перспективі, дуже позитивно впливатиме навіть на ситуацію в економіці.

А Путін? Його нерозсудливість залишається фактором ризику. Але вплинути на нього ми не можемо зовсім.