Як імениті італійці вскочили в халепу з банком Черновецького

Стрес-тест НБУ показав, що хронічно збитковий Правекс Банк потребує додаткового капіталу. При цьому на тлі підвищення облікової ставки до 10% банк почав рекламувати іпотеку під 5,99% річних. «Мінфін» вирішив розібратися, що за цим стоїть.

А так можна було?

Нещодавно Правекс Банк знизив ставку за іпотекою для клієнтів до 5,99% у рамках державної програми «Доступна іпотека 7%». Про це фінустанова повідомила на своєму сайті. Реклама щедрої пропозиції тут же пронеслася у Facebook.

Щоправда, її сенс був не зовсім зрозумілим. Навряд чи держава компенсуватиме ставку за кредитом одного банку до згаданих 5,99% річних, тоді як для інших — лише до 7%.

Якщо ж банк готовий кредитувати під цю ставку без компенсацій, то навіщо таку пропозицію робити в рамках держпрограми?

В офіційному повідомленні банку відповіді на це питання знайти не вдалося. «Така ініціатива банку була підтримана Мінфіном України та Фондом розвитку підприємництва (ФРП), оскільки вона сприяє подальшому зниженню відсоткових ставок за іпотечними кредитами та дає вірний сигнал іншим учасникам держпрограми „Доступна іпотека 7%“ до здійснення аналогічних кроків», — йдеться у ньому.

У відповіді на запит Мінфіну в банку уточнили: «У рамках держпрограми ми отримуємо таку ж компенсацію, як й інші банки — до 7%. Ще 1,01% від ставки Правекс Банк надає як знижку».

Правекс — один із небагатьох банків, що активні на ринку іпотеки. Він приєднався до держпрограми «Доступна іпотека під 7%» у квітні 2021 р. Проте, результати поки що не вражають. За даними Міністерства фінансів, станом на 27 січня до банку надійшло лише 18 заявок, із яких він задовольнив лише 9 на загальну суму 7,4 млн грн. Це — 7-й результат із 12-ти банків, які видали хоча б один кредит у рамках програми.

У самому Правекс Банку оцінюють свою частку іпотечного ринку на «вторинці» у 18% у Києві та 9,5% — у країні загалом.

Читайте також: Чому не злітає доступна іпотека під 7%

Врозріз із ринком

Зниження ставки за іпотекою виглядає несподівано на тлі нещодавнього підвищення облікової ставки НБУ з 9 до 10% та прогнозу щодо подальшого її збільшення — до 11% у березні.

Здавалося б, така пропозиція мала б зацікавити НБУ. Адже його реалізація може збільшити збитки банку.

Якщо ж «іпотека під 5,99%» є виключно маркетинговим ходом, то регулятору також не завадило б втрутитися.

«Мінфін» звернувся до НБУ з відповідним запитом та оперативно отримав наступну відповідь.

«Оголошена ставка 5,99% — це ставка в рамках програми „Доступна іпотека“, за умовами якої банк отримає більшу ставку за рахунок компенсації з бюджету, — зазначають у Нацбанку. — Різниця з іншими банками також може бути компенсована за рахунок супутніх послуг користувачам іпотечних кредитів або вищих комісійних платежів».

Тобто Нацбанк фактично визнає, що де-факто іпотечна пропозиція Правексу може коштувати для позичальників дорожче. Але регулятор не реагує, оскільки всі формальності дотримані: споживачі інформовані про всі суттєві характеристики продукту, вартість кредиту, наслідки тощо.

Читайте також: Нова іпотека під 5%: навіщо запускають і кому дадуть

Хронічна збитковість

Правекс Банк декларує збитки з 2008 року, коли його купила італійська Intesa Sanpaolo. За 13 років — жодного прибуткового року, а сукупний збиток становив майже 3,8 млрд грн. За підсумками 2021 р. Правекс має шанси стати найзбитковішим банком на ринку, тоді як система б'є рекорди прибутковості. За минулий рік його «мінус» перевищив 266 млн грн. При цьому грудневі втрати — більше 100 млн грн!

Зі звітності випливає, що за січень-листопад 2021 р. чисті відсоткові доходи Правекс Банку перевищили 336 млн грн, а чистий комісійний дохід — 99 млн грн. Загалом доходи фінустанови становили 471 млн грн.

Проте, цього виявилося замало, щоб перекрити витрати на утримання банку. Так, адміністративні витрати перевищили 621 млн грн. Звідси й збиток у 150 млн грн. Основна стаття адмінвитрат — зарплата плюс відрахування, на які витратили 258 млн грн. На другому місці — витрати на утримання основних засобів, які склали 219 млн грн.

«Ми рухаємося за планом, узгодженим із НБУ та нашими акціонерами, і навіть йдемо із певним випередженням графіка. У тому, що банк буде прибутковим, немає жодних сумнівів», — розповідав Тарас Кириченко, тодішній голова правління Правекс Банку у червні 2019 р. незадовго до своєї відставки. Банкір очолював Правекс понад 6 років. З того часу банком керують експати — вже другий за рахунком.

Восени 2015 р. італійський власник збільшив статутний капітал Правексу на 1,4 млрд — до 4,5 млрд грн. А на початку 2018 року «статутник» банку поповнився ще на 1,1 млрд — до 5,6 млрд грн.

Читайте також: Що ховається за рекордним прибутком банківського сектора

Стрес-тест: пройдено чи провалено

Саме збитковість Правексу призвела до фактичного провалу останнього стрес-тесту. Як відомо, збитки «з'їдають» капітал. За даними НБУ, на 1 березня 2018 р. (даних за попередній період немає) регулятивний капітал Правекс банку становив майже 1,8 млрд грн. На початок 2022 р. — трохи більше 1,1 млрд грн.

Протягом 2021 р. капітальні нормативи Правексу систематично скорочувалися через накопичені збитки. За весь 2021 р. капітальні нормативи (Н2 і Н3) Правексу впали з 35−34 до менше 20−19%.

Якщо за початкових нормативів банк, хоч і з натяжкою, але проходив стрес-тест, то актуальні фактичні показники перекреслюють це досягнення.

Нагадаємо: за результатами стрес-тестування НБУ встановив Правексу підвищені цільові нормативи капіталу Н2 та Н3 на рівні 21,3% — за базовим сценарієм та 29,1% — за кризовим. Актуальні фактичні значення виявилися нижчими за обох рівнів.

«За результатами оцінки стійкості Правекс Банк потребував складання програми капіталізації/реструктуризації та забезпечення вищих рівнів нормативів капіталу», — визнали у Нацбанку. Там також зазначили, що за результатами верифікації запропонованих Правекс Банком заходів, розрахунковий рівень нормативів Н2 та Н3 станом на 30.06.2022 р. знизився з 29,1 (цільовий за кризовим сценарієм) до 25,8%.

«Станом на 30.06.2022 р. граничні прогнозні значення нормативів Н2 та Н3 мають бути вищими за 25,8%», — резюмували в НБУ. І наголосили, що твердження про те, що Правекс-банк «провалив» стрес-тест, не відповідає дійсності.

При цьому НБУ жодним чином не прокоментував стан справ за базовим сценарієм. Це питання мало бути закрите до кінця 2021 р. Проте, капітальні нормативи Правекс Банку станом на 1 січня 2022 р. становили Н2 — 19,82% та Н3 — 18,82. Це значно більше мінімально допустимих значень у 10 та 7%, але менше за цільові рівні, встановлені за результатами діагностики, — 21,3% за обома нормативами.

У Правекс Банку «Мінфіну» повідомили наступне: «Згідно з вимогами НБУ за рівнем капіталізації у разі реалізації потенційного стрес-сценарію, оновленими наприкінці минулого року, Правексу необхідний додатковий капітал на наступні роки. У зв'язку з цим банк розробив план капіталізації для розвитку бізнесу в Україні та для відповідності вимогам Нацбанку. План було розглянуто та затверджено НБУ на початку 2022 року».

Читайте також: Стрес-тести. НБУ розповів всю правду про 30 обраних банків

Багаторічна стагнація

За даними НБУ, на 1 грудня 2021 р. чисті активи Правекс Банку становили 8,6 млрд грн, що відповідає 26 місцю за системою. Показово, що на початок 2010 року за цим показником банк посідав також 26 місце, але з активами 7,5 млрд грн. Тобто номінально банк трохи зріс. Але якщо брати доларовий еквівалент, то бізнес Правекс Банку за цей період скоротився приблизно втричі.

На вітчизняному ринку є й менші іноземці. Наприклад, Піреус Банк — «дочка» однойменної грецької групи, і поки що «польський» Ідея Банк.

З початку 2021 р. чисті активи Правексу зросли майже на 12%.

Основна складова активів — кредити юрособам. Станом на 1 грудня портфель становив 2,7 млрд грн (+17% з початку року). Як пріоритет банк декларує роботу з малим і середнім бізнесом (МСБ).

Портфель кредитів фізособам за неповний минулий рік зріс майже вдвічі — до 1,5 млрд грн. Найімовірніше, це сталося завдяки активізації іпотеки. Керівники Правекс Банку неодноразово критично висловлювалися щодо класичного споживчого кредитування під високі ставки.

Портфель ОВДП банку приріс на 18% — до 1,3 млрд грн.

Саме цінні папери приносять банку найвищий відсотковий дохід, тоді як найменше доходу — від юридичних осіб.

Із нормативів випливає, що Правекс Банк має непоганий запас ліквідності.

Основне джерело фондування — кошти юридичних осіб. Станом на 1 грудня вони становили 4,2 млрд грн. Залучення від фізосіб — майже вдвічі менші — 2,5 млрд грн. (+8,7% з початку року). Впадає у вічі той факт, що понад 82% всіх клієнтських грошей — це залишки на поточних рахунках (до запитання), які можуть бути відкликані будь-якої миті. Навряд чи таке фондування — оптимальний варіант для іпотеки терміном до 20 років.

Показово, що на початок 2009 р. у Правексу було 602 відділення, а на початок 2022 р. — лише 45, із яких 19 — у Києві. Так, із самого початку роздрібний банк, що спеціалізується на споживчому кредитуванні, став, швидше, корпоративним.

У банку «Мінфіну» повідомили про плани наростити обсяг бізнесу, реалізуючи можливості, доступні на ринку. «Зокрема, у роздробі ми активно розвиваємось у сегментах іпотечного кредитування та кредитування готівкою, в яких плануємо й надалі збільшувати свою частку ринку», — зазначили у Правексі.

«У корпоративному бізнесі, як частина міжнародної банківської групи, ми хотіли б стати орієнтиром на ринку в корпоративному та торговому фінансуванні. Правекс Банк має можливість активувати синергію бізнесу та продуктів із іншими підрозділами Intesa Sanpaolo», — додали в банку, зазначивши, що працюють над розвитком продуктів і послуг для клієнтів МСБ.

Фіаско італійців в Україні

Засновник Правекс Банку, колишній мер Києва Леонід Черновецький, продав своє дітище одній із найбільших банківських груп Італії — Intesa Sanpaolo влітку 2008 р., буквально за декілька місяців до початку глибокої кризи. Можна сказати, скочив у останній вагон.

Банк був оцінений у $750 млн або понад 5 власних капіталів! Це один із найвигідніших продажів вітчизняних банків. А з урахуванням «таймінгу» та реального стану активу, мабуть, його можна назвати найуспішнішим.

А ось італійцям не так пощастило. Навесні 2006 р. вони домовилися з бізнесменом Віктором Пінчуком про купівлю Укрсоцбанку за майже $1 млрд. Проте, угода зірвалася. У липні 2007 р. Укрсоц було продано також італійській групі Unicredit, але вже за $2 млрд. У 2015 р. вона поступилася українським активом групі Альфа, який згодом розчинився у місцевому Альфа-Банку.

Intesa також намагалася продати свій Правекс. У січні 2014 р. навіть було оголошено про підписання відповідної угоди з DF Group Дмитра Фірташа, який на той час володів Надра Банком. Проте, через початок військового конфлікту з РФ угода так і не відбулася, а Надра Банк згодом збанкрутував.

Чи продовжує група шукати покупця на свою українську «доньку», сказати складно. У самому банку перспективи місцевого бізнесу малюють таким чином:

«План Intesa Sanpaolo — і надалі зміцнювати стійку репутацію та послідовно розвивати свою діяльність в Україні, зберігаючи баланс між корпоративним та роздрібним бізнесом. Основна мета полягає в тому, щоб зробити свій внесок у зміцнення іміджу Правексу як надійного фінансового партнера для клієнтів, а також для державних інституцій, використовуючи міжнародно визнану репутацію групи Intesa Sanpaolo та її лояльність до України за останні чотирнадцять років», — заявили у банку.