За відсутності суттєвих шоків Мінфін знижуватиме ставки за ОВДП
Про пошук грошей на війну, повернення 30 тис. грн військовим, реформу податкової, дохідність ОВДП та фінансове майбутнє...
Більшість компаній в Україні не вірять у загрозу війни, але оцінюють бізнес-клімат як дуже поганий. Такими є результати опитування, проведеного восени минулого року юрфірмою Sayenko Kharenko, спільно з SK Security та PwC. Про основні ризики ведення бізнесу в Україні та про те, як з ними впоратися, у колонці для НВ
В опитуванні взяло участь 68% українських компаній та 32% компаній з іноземним капіталом. Серед респондентів був як середній, так і великий бізнес, понад 25% компаній були з оборотом понад 50 млн.
Цікаво подивитися на цифри аналітики у прив’язці до пари: український бізнес та бізнес з іноземним капіталом. Виявляється, походження капіталу впливає на оцінку бізнес-клімату в Україні.
«Погано» та «Дуже погано» оцінюють бізнес-клімат 51% українського бізнесу і лише 42% бізнесу з іноземним капіталом. Цілком імовірно, що український бізнес частіше зустрічається з негативними проявами у своїй діяльності.
Топ-5 кризових ситуацій минулого року: незаконні дії державних органів — 43%, незаконні конкурентні дії — 42%, незаконні дії правоохоронних органів — 33%, медіаатаки — 25% та, несподівано, напади на активи компаній, включаючи й самі підприємства, — 23%; торік такого показника не було взагалі.
На відміну від цього року, до минулорічного топ-5 також увійшли кібератаки та кримінальні прояви.
Як ми передбачали, на національному ринку збільшилася кількість незаконних конкурентних дій — з 39% до 42%, а також загострилися корпоративні конфлікти — з 9% до 21%.
На нашу думку, конкурентні війни та корпоративні конфлікти витіснять рейдерство в Україні, яке в найближчі 3−5 років має взагалі зійти нанівець, за належної роботи Міністерства юстиції та правоохоронних органів.
Зі свого боку, вже сьогодні бізнес з іноземним капіталом на 14% частіше стикається з кримінальними проявами і на 34% більше — з нападами на власників чи топменеджмент. Це можна пояснити тим, що український бізнес явно готовий працювати в наших непростих умовах молодого українського «дикого» капіталізму.
Читайте також:
Цілком очікувані й цифри в розділі «Оцінка довіри до державних структур». Від 43% довіри приватним безпековим структурам і 38% Збройним силам України, від 13% СБУ і далі по низхідній. Національна поліція України — 6%, Прокуратура — 5%, Спеціалізована антикорупційна прокуратура України (САП) — 3% і нікому не вірить — 5% українського бізнесу.
У низці випадків бізнес з іноземним капіталом і далі довіряє державним структурам, наприклад, таким, як Верховний суд, Антимонопольний комітет України, САП, прокуратура.
Із сумного — 6% компаній постійно стикаються з діями правоохоронних органів: 1−3 рази на рік — 38%, 4−6 разів на рік — 8%, і за 2021 рік 46% взагалі не зіткнулися із правоохоронною системою.
Цифри цього року показали, що незаконні дії правоохоронних органів несподівано перемістилися на третє місце рейтингу та стали на 11% меншими, а це чверть від усіх випадків, порівнюючи з минулим роком. Вдумайтеся, лише за рік наші силовики почали на 25% менше перетинатися з бізнесом. Тепер залишилося розібратися — це бізнес навчився професійно «відбиватися» чи справді наші силовики почали більше уваги приділяти захисту суспільства та держави.
Топ-3 у прояві агресивності щодо бізнесу цього року: податкова міліція — 39%, і це зрозуміло, не всі потраплять до Бюро економічної безпеки (БЕБ); СБУ — 17%, Національна поліція України — 15%, цифри інших структур набагато нижчі. Наступного року почне працювати безліч реформ щодо силовиків та судової влади, й тоді буде цікаво подивитися на підсумки 2022 року.
22% опитаних брали участь у допитах, 21% мали обшуки, 14% заарештували майно. Цікаво, що всі ці дії відбувалися в українського бізнесу приблизно вдвічі більше, ніж у бізнесу з іноземним капіталом. Тож стара формула, що міжнародний бізнес у нас чіпають менше, працює і зараз.
Читайте також:
Тож які способи захисту бізнесу найбільш ефективні? Як свідчить опитування: у 55% випадків було залучено професійні команди адвокатів, у 33% випадків — це PR і GR заходи й у 11% випадків йшли на неофіційні домовленості. Я вважаю, що це ще скромна цифра в нашому опитуванні, оскільки на неофіційні домовленості йдуть майже 35−40% українського бізнесу.
Водночас бізнес з іноземним капіталом не готовий домовлятися, аж до виходу з країни, і завжди залучає адвокатів для захисту свого бізнесу та інтересів, а часто й кілька команд адвокатів.
Звичайно, ми не могли обійти в опитуванні такий чинник, як «Оцінка готовності бізнесу до війни», тим більше, останні кілька місяців пройшли під постійним інформаційним висвітленням можливого нападу Російської Федерації. До війни на території України готуються 30% компаній, а 70% компаній — ні.
Важко сказати, про що говорять ці цифри, але, найімовірніше, більшість нашого бізнесу не вірить у відкриту пряму війну з Росією, хоча її гібридний варіант триває вже 8 років.
Читайте також:
Про пошук грошей на війну, повернення 30 тис. грн військовим, реформу податкової, дохідність ОВДП та фінансове майбутнє...
Війна спровокувала серйозний відтік готівкової валюти та дорогоцінних металів із нашої країни. У 2022 році люди...
Цього року український стартап Kolibrio залучив від групи міжнародних інвесторів $2 млн. Компанія працює над...
Через низку об'єктивних економічних, політичних та військових причин цей тиждень на валютному ринку буде вельми...