207 годин у київських заторах за рік: тарифи на паркування мають бути вищими

Відтоді, як у Києві підвищили тарифи на паркування, минуло майже півроку. Керівник напряму райд-хейлінгу компанії Bolt в Україні Сергій Павлик у колонці для «Економічної правди» спробував розібратись, як ця ініціатива змінила ситуацію з трафіком у столиці. «Мінфін» публікує скорочений варіант статті.

25 втрачених днів щороку

За підсумками 2020 року Київ посів 7-у сходинку в антирейтингу міст світу з найбільшими заторами на дорогах. Цей антирейтинг щороку оприлюднює всесвітньо відома компанія TomTom, яка аналізує трафік у 416 містах світу. До речі, від перевантаження машинами потерпає не лише Київ.

До топ-25 цього сумного списку увійшли ще три українських міста: Одеса (11-е місце), Харків (13-е місце) та Дніпро (22-е місце).

За підрахунками TomTom, лише 48 днів на рік дорогами Києва можна пересуватися вільно. Протягом решти часу статистика не є перспективною: у заторах водії та пасажири марнують від 20 до 30 хвилин щодня. Торік набігло 207 таких годин. Якщо перерахувати на 8-годинний робочий день, вийде 25 втрачених днів.

Треба ще дорожче?

Хоча б частково цю проблему мало вирішити підвищення тарифів на паркування, особливо у центрі столиці. Воно мало на меті не стільки збільшити надходження до міського бюджету, як зменшити кількість поїздок на авто до центру міста і стимулювати використання інших засобів пересування.

На жаль, добровільно відмовитися від постійних поїздок на власному авто і більше користуватися громадським транспортом та сервісами райд-хейлінгу готовий мізерний відсоток водіїв.

Згідно з даними дослідження OLX, лише 12% осіб погодилися б із обмеженнями на в'їзд машин до центру міста. До того ж варто пам’ятати: одна річ ― сказати «погоджуюся з обмеженнями» під час опитування, а зовсім інша ― справді не сідати за кермо.

Як показує досвід китайського міста Ханчжоу, збільшення тарифів на паркування в 2,5 рази змушує 10,5% водіїв відмовитися від поїздки до центру, а збільшення тарифів утричі спонукає вже 22,5% власників авто користуватися альтернативними видами транспорту.

Водіїв не здивувало те, що влітку в Києві тарифи на паркування у центрі підвищили в 3,5 рази, оскільки їх не переглядали з 2009 року. Тож на трафік це вплинуло несуттєво.

Лише частково компенсувало інфляцію та девальвацію національної валюти. Просто згадайте, яким у 2009 році був курс долара до гривні: що можна було купити на 10 грн тоді, і що на 35 грн можна купити зараз?

Тому висловлю непопулярну думку: тарифи на паркування у центрі потрібно надалі підвищувати! Менше машин = менш інтенсивний трафік = менше викидів CO2 = чистіше повітря.

Іноді лунає думка, що підвищення тарифів на паркування лобіюють сервіси таксі та райд-хейлінгу, яким начебто вигідно, щоб до центру міста їхало менше машин і відповідно зростав попит на їхні послуги. Це не так, адже це лише один бік медалі.

Що дешевшим буде паркування (особливо в центрі), то менше буде вільних паркомісць і складніше буде відшукати «шматочок простору», де можна поставити своє авто.

Згідно з даними компанії «А+С Україна», майже третина автомобілів, які перебувають у заторах, власне шукають паркомісце.

Отже, трафік на дорогах ставатиме дедалі інтенсивнішим, а сервіси райд-хейлінґу, відповідно, частіше застосовуватимуть підвищувальні коефіцієнти ― поїздка для користувача ставатиме ще дорожчою.

Читайте також: Авторинок: дефіцит та подорожчання на 20%

Якщо паркування буде дорогим, більше людей замислиться над тим, що «доїхати до місця призначення + оплатити паркування + повернутися додому» коштуватиме дорожче, ніж «доїхати до місця призначення на таксі та повернутися додому на таксі».

Високих тарифів недостатньо

Але саме лише здорожчання паркування не зарадить ситуації. Влада міста повинна приділяти більше уваги розвитку транспортної інфраструктури, звільненню Києва від транзитного транспорту й покращенню роботи громадського транспорту.

Далеко ходити не треба: Київ і Берлін ― міста з подібним дорожнім трафіком. Але в Берліні 9 гілок «підземки», а в Києві — три. Крім того, у столиці Німеччини функціонує ще 16 гілок наземного метро S-bahn. Тому про схожість транспортної інфраструктури говорити не доводиться.

Тішить той факт, що останнім часом у столиці нарешті усвідомили масштаб проблеми і почали шукати її розв’язання. У жовтні мер Києва Віталій Кличко презентував концепцію транспортної та паркувальної політики столиці.

За його словами, наразі триває будівництво першої черги перехоплювальних паркінгів (усього їх має бути 12). П’ять із них уже працюють: на Видубичах, Академмістечку, Червоному Хуторі, проспекті Глушкова й Сирці.

Але ж водії мають не тільки покладатися на владу, а й змінювати свою поведінку. Нам бракує справжньої культури руху на дорозі, культури паркування.

Всі ми хочемо, щоб у нас було так, як у Європі чи США, але для цього не вистачає незворотності покарання. Тамтешня культура водіння формувалася роками завдяки високим штрафам.

Залишену посеред тротуару машину в Лос-Анджелесі чи Нью-Йорку евакуюють уже за 5 хвилин і випишуть штраф, який боляче вдарить по гаманцю.

Для затятих порушників підвищується вартість страховки, а це додаткові $1200−2500 на рік. Окрім того, багато роботодавців вимагає від водія чистої «історії» при працевлаштуванні.

Наразі в Києві бракує інспекторів із паркування та евакуаторів, але насамперед ― високих штрафів і неминучості покарання. Мене дивують «акції» на кшталт «Сплати штраф за порушення ПДР протягом 10 днів ― отримай знижку 50%».

Водії швидко зметикували і підрахували: якщо сплачувати власне штраф, а не оплачувати вартість паркування за добу, то щодня можна заощаджувати від 20 до 140 грн, залежно від зони паркування.

До того ж штраф можуть і не виписати, адже інспекторів все ж таки не вистачає. Цю ситуацію треба виправляти.

Читайте також: Під електрокари в Україні дали пільги: як зміняться ціни на нові та вживані авто

Культура паркування не сформується сама собою, хоча останнім часом її рівень у столиці дещо підвищився. Хоча й попереду ще досить багато роботи, я щиро сподіваюся на те, що ситуація на дорогах Києва поліпшуватиметься в майбутньому.